Справа № 560/17087/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.
Суддя-доповідач - Граб Л.С.
24 квітня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Окремого контрольно-пропускного пункту " ІНФОРМАЦІЯ_2 " Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Окремого контрольно-пропускного пункту " ІНФОРМАЦІЯ_2 " Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ), в якому просив:
-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо не нарахування належної додаткової грошової винагороди у 100000,00 грн. військовослужбовцю ОСОБА_1 за періоди з 28.02.2022-15.03.2022; з 17.03.2022-03.04.2022;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити військовослужбовцю ОСОБА_1 належну додаткову грошову винагороду у 100 000,00 грн за періоди з 28.02.2022- 15.03.2022; з 17.03.2022-03.04.2022.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, що підтверджується довідкою виданою НАДПСУ ім. Б. Хмельницького від 01.09.2023 №12/580.
Згідно з наказу ректора НАДПСУ ім. Б. Хмельницького від 28.02.2022 № 86-ВВ, позивача відряджено до м. Київ, з метою виконання бойового завдання, з 28.02.2022 на підставі розпорядження від 27.02.2022 №Ш/2-136.
Позивач, не погоджуючись з розміром виплаченого йому грошового забезпечення за періоди з 28.02.2022-15.03.2022; з 17.03.2022-03.04.2022, звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У частині другій статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно із Інструкцією "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 № 558 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову № 168, у пункті 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби (та деяким іншим передбаченим у постанові категоріям осіб), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
З метою виконання вимог Постанови №168 та для врегулювання виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано наказ від 31.03.2022 №164-АГ (Накази №164-АГ).
Пунктом 1 Наказу № 164-АГ визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які проходять військову службу в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах) виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 2 Наказу № 164-АГ під терміном “безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів” (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; 3 завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення польотів, ведення повітряного бою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання бойових завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
Тобто, вищезазначеним наказом визначено комплекс конктретних дій, виконання яких дають право на отримання збільшеної додаткової винагороди.
В свою чергу, в листі Адміністрації Державної прикордонної служби щодо однакового трактування положень № 21-1215-2022 від 17.04.2022 зазначено, що з метою упорядкування обліку особового складу, який безпосередньо виконує визначені завдання у районах ведення бойових дій і має право на збільшення додаткової винагороди до 100 тис. грн (із розрахунку на місяць), визначено таке, що передбачена військовослужбовцям, які у районах ведення бойових дій здійснюють охорону і оборону об'єктів Державної прикордонної служби України (у т.ч. військові містечка, пункти постійної дислокації (пункти управління) органів (підрозділів), місця базування (стоянки) корабельно-катерного складу, стоянки літаків (вертольотів), місця тривалого несення служби, пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон України, інші місця й об'єкти, де особовий склад Державної прикордонної служби України виконує, визначені законодавством України завдання), а також виконують бойові (спеціальні) завдання на бойових позиціях, блокпостах (контрольно-пропускних пунктах, спостережних пунктах, тощо), збільшення додаткової винагороди визначати лише за дні безпосереднього виконання бойових завдань з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контакту з ворогом), збройного нападу на об'єкти, які охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення, (вогневого ураження), у т.ч. перебування безпосередньо цих об'єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетним обстрілами.
При цьому, нормою абзацу 7 пункту 3 Наказу № 164 - АГ передбачено, що з метою підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надають останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Форма довідки затверджена додатком № 1 до Наказу № 164-АГ.
Відповідно до пункту 3 Наказу № 164-АГ документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі одного з таких документів: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл); рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням, військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.
Згідно п.4 Наказу № 164-АГ начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2). Пунктом 5 цього наказу визначено, що виплату додаткової винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби. В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень на місяць, обов'язково зазначати підстави для його видання.
Наказом № 164-АГ (який діяв в спірний період по 31 липня 2022 року) механізм реалізації права на отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн розмірі поставлено у залежність від вчинення начальником регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів, дій у формі щомісячного повідомлення органів в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах. Це повідомлення здійснюється у спосіб надсилання документів (списків) згідно додатку 2 до наказу № 164-АГ. В подальшому, це повідомлення є підставою для прийняття наказу про виплату військовослужбовцю додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
Так, зі змісту наданої позивачем в якості доказу довідки №94 від 30.08.2022, виданої окремим контрольно-пропускним пунктом "Київ" вбачається, що останній приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії:
з 28.02.2022 по 14.03.2022 з охорони та оборони пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 та міжнародного аеропорту « ІНФОРМАЦІЯ_4 » на підставі бойового наказу ОКПП «Київ» №1 від 24.02.2022;
з 15.03.2022 по 28.03.2022 виконував завдання з оборони Києва у взаємодії та підпорядкуванні 72 ОМБр ЗСУ-бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби № 30т від 14.03.2022; бойові розпорядження 72 ОМБр № 45/223/785дск від 17.03.2022, № 45/223/790дск від 20.03.2022, № 45/223/837дск від 27.03.2022, № 45/223/848 дск від 28.03.2022.
з 29.03.2022 по 03.04.2022 здійснював заходи з відновлення боєздатності - бойове розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби № 49т від 28.03.2022, бойовий наказ ОКПП «Київ» № 9т від 29.03.2022.
Між тим, колегія суддів погоджується з доводами відповідача в тій частині, що вказана довідка не відповідає формі, встановленій додатком №1 до п.2 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 31.03.2022 №164-АГ.
З метою всебічного та об'єктивного розгляду адміністративної справи, колегією суддів ухвалою від 01.04.2024 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 надати суду наступні документи: інформаційний витяг або довідку про безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії ОСОБА_1 за період з 28.02.2022 по 15.03.2022 та з 17.03.2022 по 03.04.2022; інформаційний витяг або копію журналу бойових дій за період з 28.02.2022 по 15.03.2022 та з 17.03.2022 по 03.04.2022(у разі неможливості інформацію щодо наявності записів стосовно ОСОБА_1 ; інформаційний витяг або книгу оперативно-службової діяльності за період з 28.02.2022 по 15.03.2022 та з 17.03.2022 по 03.04.2022 в розрізі інформації щодо ОСОБА_1 ; відомості з журналу надходжень розпоряджень по підрозділу, в якому проходив ОСОБА_1 та інформацію щодо виконання вказаних розпоряджень саме позивачем за період з 28.02.2022 по 15.03.2022 та з 17.03.2022 по 03.04.2022; у разі відсутності ОСОБА_1 у списках про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 28.02.2022 по 15.03.2022 та з 17.03.2022 по 03.04.2022, інформацію щодо місця перебування позивача та виду виконуваних ним бойових завдань у складі військової частини НОМЕР_2 за цей період; іншу інформацію щодо документів, що підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 у воєнних (бойових) діях або заходах із зазначенням кількості днів помісячно такої участі за період з 28.02.2022 по 15.03.2022 та з 17.03.2022 по 03.04.2022 або інформацію що спростовує його участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії; зобов'язано в/ч НОМЕР_2 надати докази направлення документального підтвердження безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях або заходах до військової частини НОМЕР_1 ; зобов'язано військову частину НОМЕР_1 повідомити суд чи надходило на адресу останньої документальне підтвердження в/ч НОМЕР_2 , до якої відряджався ОСОБА_1 безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах.
На виконання вказаної ухвали, 10.04.2024 на адресу суду надійшла заява про часткове виконання ухвали від 01.04.2024, надано інформаційний витяг з журналу службово - бойових дій зведеного загону №2 від ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо записів стосовно штаб-сержанта ОСОБА_2 протягом запитуваного судом періоду; витяги з наказів ректора Національної академії щодо перебування ОСОБА_2 в службовому відрядженні в ОКПП «Київ» протягом запитуваного судом періоду.
Також повідомлено, що на адресу Національної академії документальне підтвердження безпосередньої участі ОСОБА_2 у бойових діях або заходах від військової частини НОМЕР_2 (Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» (далі -ОКПП «Київ»)) не надходило. На запит щодо надання інформації про участь військовослужбовців Національної академії у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів відповідно до додатку 2 до наказу АДПСУ №164 від ОКПП «Київ» надійшла відповідь від 16.04.2022 №20/1511-22-Вих, в якій зазначено, що безпосередню участь у бойових діях військовослужбовці Національної академії не приймали, у зв'язку з чим, підстав для надання списків, відповідно до Додатку 2 до наказу АДПСУ №164 немає. Копію відповіді надано суду. В доповнення до листа від 16.04.2022 №20/1511-22-Вих ОКПП «Київ» направлено лист від 18.04.2022 №20/1518-22-Вих, згідно якого зведений загін від Національної академії у період з 28.02.2022 по 14.03.2022 виконував завдання охорони та оборони пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 та міжнародного аеропорту « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». У відповідності до бойового розпорядження Адміністрації ДПСУ від 14.03.2022 № 30 (гриф) в період з 14.03.2022 по 29.03.2022, виконував завдання з оборони Києва у взаємодії та у підпорядкуванні 72 омбр ЗСУ, а з 29.03.2022 по 30.03.2022 - здійснював заходи з відновлення боєздатності.
В свою чергу, в/ч НОМЕР_2 надано суду витяги з журналу бойових дій ОКПП « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №624-ДСК.
Колегією суддів досліджено інформацію, що знаходиться у вищезазначених журналах та з'ясовано, що безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів (перебування під артилерійськими обстрілами) підтверджена лише за 16.03.2022.
Поряд з цим, як встановлено судом першої інстанції, по прибуттю позивача з відрядження та за результатами дослідження журналу службово-бойових дій зведеного загону від ІНФОРМАЦІЯ_3 , останньому за наказом ректора Національної академії було виплачено збільшену додаткову винагороду в розмірі до 70 000 гривень пропорційно часу участі у таких діях або заходах за 16.03.2022 (артилерійський обстріл).
З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що наявними у справі доказами не підтверджуються обставини безпосередньої участі позивача з 28.02.2022- 15.03.2022 та з 17.03.2022-03.04.2022, у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що би давало підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100000 гривень розмірі.
Не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах і матеріали справи.
При цьому, сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні в/ч НОМЕР_2 , не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000,00 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови №168, оскільки однією з умов виникнення права на одержання спірних виплат є перебування безпосередньо в районах бойових дій у період здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Варто зазначити, що виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями.
В той же час, судом апеляційної інстанції вичерпано всі заходи, спрямовані на отримання доказів у цій справі.
Колегія суддів також звертає увагу, що відповідно до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.03.2022 № 164-АГ, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів помісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).
Отже, механізм реалізації вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 в частині виплати додаткової винагороди поставлено у залежність від вчинення начальником регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів, дій у формі щомісячного повідомлення органів в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах. Це повідомлення здійснюється у спосіб надсилання документів (списків) згідно додатку 2 до наказу №164-АГ. В подальшому, це повідомлення є підставою для прийняття наказу про виплату військовослужбовцю додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
Таким чином, за відсутності документів на підтвердження участі позивача у бойових діях у спірний період, у відповідача не було підстав для нарахування та виплати позивачу збільшеної додаткової винагороди, згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2023 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.