Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Яреми А.Г.,
Лихути Л.М.,
Охрімчук Л.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Києві 1 листопада 2007 р. справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Червонограді Львівської області про призначення виплат на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Львівської області від 22 січня 2007 року,
У вересні 2006 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Червонограді Львівської області про призначення виплат у зв'язку з втратою годувальника.
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те що її чоловік ОСОБА_2 працював на підземних роботах на “Шахті “Лісова» ДП “Львіввугілля». 29 квітня 2002 р. під час роботи отримав трудове каліцтво та згідно з висновком МСЕК від 23 березня 2004 р. його було визнано інвалідом 1 групи та встановлено 100 % втрати професійної працездатності безстроково. 24 лютого 2006 р. її чоловік помер. Згідно з висновком МСЕК від 14 березня 2006 р. установлено причинний зв'язок між його смертю та трудовим каліцтвом і професійним захворюванням. Постановою відповідача від 3 квітня 2006 р. їй була призначена до виплати одноразова допомога у разі смерті потерпілого в сумі 93 451 грн. 80 коп. Проте, на її думку, позивач повинен їй визначити одноразову допомогу в розмірі однорічного заробітку як особі, що перебувала на утриманні чоловіка, а також призначити щомісячні страхові виплати у зв'язку з втратою годувальника, оскільки вона не працює з 1997 р. та отримує пенсію за вислугою років як педагогічний працівник.
Рішенням Червоноградського міського суду від 5 жовтня 2006 р. позовні вимоги задоволені.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 22 січня 2007 р. рішення районного суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування судового рішення відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом апеляційної інстанції були допущені порушення або неправильне застосування норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Львівської області від 22 січня 2007 року відхилити та зазначене судове рішення залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України
Ярема А.Г.
Лихута Л.М.
Охрімчук Л.І.