23 жовтня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України у складі:
Прокопчука Ю.В., Пшонки М.П., Романюка Я.М.,
ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідачка є його колишньою дружиною, під час проживання з якою народився син, в свідоцтві про народження якого позивач записаний як батько. Оскільки, позивач дізнався, що він не являється батьком дитини, що і стало причиною розірвання шлюбу, просив виключити з актового запису про народження дитини запис про своє батьківство.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 14 вересня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 22 січня 2007 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначенні рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що зазначенні судові рішення ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для їх скасування.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувані рішення залишенню без змін.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів
Ухвала оскарженню не підлягає.
Верховного Суду України Ю.В. Прокопчук
М.П.Пшонка
Я.М.Романюк