Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши 9 листопада 2007 року касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 2 жовтня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та голови правління - генерального директора відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення наглядової ради товариства у частині ліквідації служби соціального розвитку та господарського забезпечення, визнання незаконними наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він працював на посаді першого заступника начальника служби - технічного керівника служби соціального розвитку та господарського забезпечення відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал".
Наказом голови правління - генерального директора вказаного товариства від 22 січня 2007 року № 19-к його було звільнено на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі змінами в організаційній структурі товариства, які полягали у ліквідації служби соціального розвитку та господарського забезпечення товариства.
Вважає, що рішення щодо ліквідації служби соціального розвитку та господарського забезпечення прийнято неповноважними органами, а саме, наглядовою (спостережною) радою та головою правління - генеральним директором товариства, незважаючи на те, що рішення приймаються на загальних зборах акціонерів і є виключною компетенцією загальних зборів акціонерів. Крім того, керівництво товариства не зверталося до міської профспілки "Наше право", головою якої є він, з проханням надати дозвіл на звільнення його з займаної посади, просив суд задовольнити позовні вимоги про визнання незаконним рішення наглядової ради відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" у частині ліквідації служби соціального розвитку та господарського забезпечення відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", визнання незаконними наказів голови правління - генерального директора відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" від 30 жовтня 2006 року № 201, від 6 листопада 2006 року № 209 щодо реорганізації та ліквідації служби соціального розвитку та господарського забезпечення відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", визнання недійним наказу голови правління - генерального директора відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" від 22 січня 2007 року № 19-к, поновлення позивача на роботі на посаді першого заступника начальника служби - технічного керівника служби соціального розвитку та господарського забезпечення відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", стягнення відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь ОСОБА_1середнього заробітку за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 2 жовтня 2007 року, позов ОСОБА_1задоволено частково. Визнано недійсним наказ голови правління - генерального директора вказаного товариства від 22 січня 2007 року № 19-к, поновлено ОСОБА_1на посаді першого заступника начальника служби - технічного керівника служби соціального розвитку та господарського забезпечення відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" й стягнуто з товариства на користь ОСОБА_16 677 грн. 37 коп. середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 7 677 грн. 37 коп. В задоволенні решти позову відмовлено.
У обгрунтування касаційної скарги відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування судових рішень й ухвалення нового рішення.
У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з таких підстав.
За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та голови правління - генерального директора відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення наглядової ради товариства у частині ліквідації служби соціального розвитку та господарського забезпечення, визнання незаконними наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 травня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 2 жовтня 2007 року відмовити.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.