Справа № 545/119/24 Номер провадження 11-кп/814/1295/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
17 квітня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою засуджено ї ОСОБА_7 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 11 січня 2024 року,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні подання Державної установи «Надержинщинська виправна колонія (№65)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки м. Краматорська Донецької області, раніше судимої,
засудженої 07.12.2021 Краматорським районним судом Донецької області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі.
Своє рішення суд мотивував тим, що під час відбування покарання засуджена отримала лише 2 заохочення. При цьому установою було відмовлено ОСОБА_7 у застосуванні ст. 101 КВК України та застосуванні ст. 82 КК України, як особі, яка не стала на шлях виправлення, а тому вона своєю поведінкою та ставленням до праці не довела, що заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
Не погоджуючись з рішенням суду засуджена подала апеляційну скаргу, в якій просить переглянути ухвалу суду та задовольнити подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що вона відбула 2/3 частини строку покарання, сумлінною працею та ставленням до праці довела своє виправлення, працевлаштована на підприємстві установи швачкою, до роботи ставиться добросовісно, навчається, не порушувала порядок та режим відбування покарання.
Також суд не врахував, що вона є особою з інвалідністю. Підтримує зв'язок з родиною.
Інші учасники судового розгляду ухвалу не оскаржили.
Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та особової справи, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
На підставі частини 1 статті 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
На підставі п.2 ч.3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Необхідною умовою застосування положень статті 81 КК України є те, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, про що, зокрема, може свідчити дотримання засудженим правил внутрішнього розпорядку, беззаперечне виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутність порушень дисципліни, зайняття трудовою діяльністю, добросовісне відношення до трудових обов'язків.
Так, під час апеляційного перегляду встановлено, що ОСОБА_7 засуджена 07.12.2021 Краматорським районним судом Донецької області за ч.2 ст.185, ст.71 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі.
Початок строку покарання ОСОБА_7 рахується з 10.01.2022, кінець строку покарання - 25.11.2024.
У місцях позбавлення волі ОСОБА_7 перебуває з 27.10.2021. За час перебування в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» характеризувалася посередньо, стягнень та заохочень не мала, до праці не залучалася. З 21.04.2022 відбуває покарання в ДУ «Надержинщинська виправна колонія (№65)». Працевлаштована на підприємстві установи в швейній бригаді № 15, швачкою. Поставлені завдання виконує вчасно та якісно. За час відбування покарання отримала 2 заохочення, стягнень немає. Вину у вчиненні злочину визнає. До виконання робіт з благоустрою установи ставиться не завжди сумлінно. Бере участь у програмах диференційованого впливу. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення середній.
З довідки установи про стягнення та заохочення вбачається, що за час відбування покарання ОСОБА_7 отримала 3 заохочення від 04.04.2023, 04.10.2023, 05.01.2024, стягнень немає.
Крім цього 10.06.2022 ОСОБА_7 порушила режим відбування покарання, а саме самовільно залишила місце роботи. Стягнення на засуджену не накладалося, а було проведено бесіду профілактичного характеру.
Комісією установи було відмовлено у застосування ст. 101 КВК України 23.01.2023 та у поданні про застосування ст. 82 КК України 10.08.2023, як особі, яка не стала на шлях виправлення.
Відповідно до наказу ДУ «Надержинщинська виправна колонія (№65)» від 21.04.2022 перебувала на обліку, як схильна до членоушкодження.
Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.
Однією із головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.
Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе умовно-дострокове звільнення.
З урахуванням викладеного, зважаючи на обставини, встановлені під час розгляду, те, що ОСОБА_7 неодноразово судима, вчиняла злочини під час іспитового строку, те, що хоча на засуджену стягнення не накладалися, проте її поведінка була не бездоганна, вчинила порушення режиму відбування покарання та з нею проведено бесіду, що вказує на нестабільну поведінку, тобто враховуючи поведінку засудженої за весь час відбування покарання, а не лише за період, який передував настанню пільги, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що подання про умовно-звільнення засудження є передчасним та ухвалив обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні подання, так як засуджена не досягла необхідного ступеню виправлення.
З урахуванням викладеного, підстав для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 404, 407, 419КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 11 січня 2024 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4