Справа № 948/28/24 Номер провадження 11-кп/814/1292/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
17 квітня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
засудженого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою засуджено го ОСОБА_8 на ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 29 січня 2024 року,
Цією ухвалою
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянину України, з середньою спеціальною освітою, не судимому,
засудженому 12.10.2018 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 286 КК України на 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами 3 роки,
відмовлено у задоволенні заяви про умовно-дострокове звільнення.
Своє рішення суд мотивував тим, що за час відбування покарання засуджений мав 5 заохочень та отримав 2 стягнення. Крім цього 30.06.2022 відмовився від прибирання згідно з графіком, тому відсутні критерії сумлінної поведінки та сумлінного ставлення до праці. Також відсутні відомості про те, що засуджений відшкодував потерпілій завдану шкоду.
Не погоджуючись з рішенням суду засуджений подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою задовольнити його заяву та звільнити умовно-достроково від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що суд не врахував, що стягнення погашені, до того ж погашені шляхом отримання заохочень, а тому він вважається таким, що не має стягнень та вказує, що він досяг виправлення.
Вважає, що впродовж півтора року в його поведінці відбуваються лише позитивні зміни.
Вказує, що він має тісні зв'язки з сім'єю та родиною, має дитину та матір пенсіонерку, що на його думку також свідчить про його виправлення, так як може спілкуватись та бути прийнятим за межами установи в суспільстві без всякої шкоди.
Інші учасники судового розгляду ухвалу не оскаржили.
Заслухавши доповідача, засудженого та його захисника в підтримку апеляційної скарги, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та особової справи, колегія суддів дійшла такого висновку.
На підставі частини 1 статті 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
На підставі п.1 ч.3 ст. 81 КК України (в редакції на час вчинення кримінального правопорушення) умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин.
Необхідною умовою застосування положень статті 81 КК України є те, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, про що, зокрема, може свідчити дотримання засудженим правил внутрішнього розпорядку, беззаперечне виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутність порушень дисципліни, зайняття трудовою діяльністю, добросовісне відношення до трудових обов'язків.
Так, під час апеляційного перегляду встановлено, що ОСОБА_8 засуджений 12.10.2018 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 286 КК України на 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами 3 роки.
Початок строку покарання ОСОБА_8 рахується з 18.06.2018, кінець строку покарання - 18.06.2025.
У місцях позбавлення волі ОСОБА_8 перебуває з 18.06.2018. За час перебування в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» стягнень та заохочень не мав. З 26.06.2019 відбуває покарання в ДУ «Машівська виправна колонія (№9)». За час відбування покарання 2 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності та отримав 5 заохочень. Працевлаштований в установі робітником дільниці по виготовленню паперових мішків. Виконує роботи з благоустрою установи. До роботи відноситься добросовісно. Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом. Бере участь у виховних заходах, які проводяться в установі, програмах диференційованого впливу.
Рішенням комісії установи засудженому 20.10.2020 та 20.12.2021 відмовлено у поданні на підставі ст. 82 та ст. 81 КК України, відповідно, як особі, яка не довела свого виправлення.
З довідки про стягнення та заохочення вбачається, що за час відбування покарання ОСОБА_8 отримав 2 стягнення: догану 10.01.2020 за зберігання заборонених предметів та попередження 30.06.2022 за відмову від прибирання території згідно з графіком, а також 5 заохочень 18.11.2019, 27.10.2021, 28.04.2022, 02.05.2023, 03.11.2023.
Крім цього, 15.02.2022 вчинив дисциплінарне правопорушення, а саме перебував в іншому відділенні без дозволу. За вказане порушення на ОСОБА_9 стягнення не накладалося, обмежилися бесідою виховного характеру.
Відповідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.
Однією із головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто доведеність готовності засудженого до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.
Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь час відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе умовно-дострокове звільнення.
З урахуванням викладеного, зважаючи на обставини, встановлені під час розгляду, те, що кримінальне правопорушення ОСОБА_8 вчинив за наявності обставини, яка обтяжує покарання, а саме в стані алкогольного сп'яніння, наслідки вчиненого злочину, те, що засуджений впродовж відбування покарання отримував стягнення, зокрема за зберігання заборонених предметів і відмову від прибирання та йому установою було відмовлено в умовно-достроковому звільненні, зважаючи на нестабільну поведінку обвинуваченого, тобто враховуючи поведінку засудженого за весь час відбування покарання, а не лише за період, який передував настанню пільги, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що клопотання про умовно-звільнення засудження є передчасним та ухвалив обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні клопотання, так як засуджений не досяг необхідного ступеню виправлення.
З урахуванням викладеного, підстав для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 404, 407, 419КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Машівського районного суду Полтавської області від 29 січня 2024 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4