Справа № 553/3645/22 Номер провадження 22-ц/814/672/24Головуючий у 1-й інстанції Тимчук Р.І. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
10 квітня 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючий суддя: Триголов В.М.
Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.
Розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 24 лютого 2023 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
У серпні 2022 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 17020-03/2021 від 22.03.2021 року, укладений між відповідачем та ТОВ «ФК «Інвеструм», у розмірі 48000,00 грн. станом на 30.11.2021 року, яка складається з наступного: 12000,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 36000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками та за кредитним договором № 0671234917 від 11.05.2021 року, укладений між відповідачем та ТОВ «Інфінанс» у розмірі 105725,00 грн. станом на 26.02.2022 року, яка складається з наступного: 10000,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 95725,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Заочним рішенням Ленінського районного суду міста Полтави від 24 лютого 2023 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 17020-03/2021 від 22.03.2021 та № 0671234917 від 11.05.2021 - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами № 17020-03/2021 від 22.03.2021 року (12000,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 36000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками) та № 0671234917 від 11.05.2021 року (10000,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 95725,00 грн. - сума заборгованості за відсотками), а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн., а всього 156206,00 грн.
В апеляційному порядку рішення оскаржила ОСОБА_1 , мотивуючи свою скаргу тим , що про розгляд справи й не було відомо. Отримавши заочне рішення відповідач звернулась до суду першої інстанції із заявою про його перегляд, проте судом не в повній мірі було досліджено аргументи заяви та відмовлено у її задоволення.
Апелянт вказує , що відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України обов'язковою підставою для скасування судового рішення є те , що справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Крім того, скаржник зазначає, що інформація щодо наявності кредитних договорів не відповідає дійсності , проте ОСОБА_1 не могла висловити свою незгоду та надати суду в свою чергу докази на спростування позовних вимог , оскільки їй було не відомо про розгляд даної справи судом.
У зв'язку із вказаним відповідач просить скасувати заочне рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 24 лютого 2023 року , та ухвалити нове , про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення , а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до слідуючого висновку.
Судовим розглядом встановлено, що 22.03.2021 року ТОВ «ФК «Інвеструм» уклав кредитний договір № 17020-03/2021 від 22.03.2021 з відповідачем. 30.11.2021 між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 30112021-1, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Про даний факт відповідача було повідомлено 07.12.2021 року.
Окрім того, 11.05.2021 року між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем було укладено кредитний договір № 0671234917. 22.06.2022 між ТОВ «ФК «Інфінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 22/06-22, у відповідності до умов якого ТОВ «Інфінанс» передає (відступає) та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Інфінанс» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Про даний факт відповідача було повідомлено.
Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитами та відсотками відповідно до умов договорів, що підтверджується розрахунками заборгованості за договорами.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитними договорами відповідач має заборгованість 153725,00 грн., яка складається з наступного:
1) за кредитним договором № 17020-03/2021 від 22.03.2021 року:
- 12000,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом;
- 36000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками;
2) за кредитним договором № 0671234917 від 11.05.2021 року:
- 10000,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом;
- 95725,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Згідно пп. 2.4 Договору №17020-03/2021 від 22.03.2021 року обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту ( перерахування грошових коштів на банківський рахунок , вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Відповідно до Заявки-анкети та Паспорту споживчого кредиту від 11.05.2021 №3631344 , строк дії договору визначено у три роки.
Районний суд задовольняючи позовні вимоги зазначив , що позивачем доведено своє право вимоги належними доказами, в свою чергу відповідачем наявність заборгованості не спростовано.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України обов'язковою підставою для скасування судового рішення є те , що справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
ОСОБА_1 обґрунтовує свою апеляційну скаргу , неналежним її повідомлення про розгляд справи. З матеріалів справи встановлено, що відповідачу згідно супровідного листа направлялась копія ухвали та позовної заяви. Проте матеріали справи не містять відомостей щодо вручення поштового відправлення , також матеріали справи не містять і поштового відправлення що повернулось без вручення ОСОБА_1 .
За таких обставин, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваного рішення з підстав п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України , із постановленням нового по суті позовних вимог.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, щодо наявності якого заперечує відповідач, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було укладено два кредитних договори , кредитний договір № 17020-03/2021 від 22.03.2021року, кредитний договір № 0671234917 від 11.05.2021 року, за умовами яких відповідач отримала грошові кошти шляхом їх перерахування на банківські карткові рахунки, зазначені у вказаних договорах.
Вказані договори було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказані договори прирівнюється до укладених в письмовій формі.
Заперечуючи проти позову ОСОБА_1 не спростовувала того факту, що вона є держателем банківських карткових рахунків, зазначених у вищевказаних договорах, на які первісними кредиторами здійснювалося перерахування позичених грошових коштів.
Крім того, кредитний договір № 17020-03/2021 від 22.03.2021року, кредитний договір № 0671234917 від 11.05.2021 року ОСОБА_1 не були оспорені.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 порушено умови укладених нею вищевказаних договорів, в зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором № 17020-03/2021 від 22.03.2021року у розмірі 48000,00 грн. станом на 30.11.2021 року, яка складається з наступного: 12000,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 36000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором № 0671234917 від 11.05.2021 року, у розмірі 105725,00 грн. станом на 26.02.2022 року, яка складається з наступного: 10000,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 95725,00 грн. - сума заборгованості за відсотками
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 не спростувала належними доказами наведений ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» розмір заборгованості за вищевказаними договорами.
Укладаючи кредитні договори, сторони погодили нарахування процентів і після настання строку повернення кредиту, такі умови не були оспорені відповідачкою, а отже, відповідно до ст. ст. 628, 629 ЦК України, є обов'язковими до врахування.
Враховуючи викладене, колегія суддів вбачає підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги не спростовують факту наявності у ОСОБА_1 заборгованості , неузгодження сторонами умов договорів та невідповідності доказів наданих позивачем .
Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню.
Керуючись ст. 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Заочне рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 24 лютого 2023 року - скасувати.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 17020-03/2021 від 22.03.2021 та № 0671234917 від 11.05.2021 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами у загальній сумі 156 206,00 грн, що складається з :
заборгованості за договором № 17020-03/2021 від 22.03.2021 року (12000,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 36000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками)
заборгованості за договором № 0671234917 від 11.05.2021 року (10000,00 грн. - сума заборгованості за основним боргом, 95725,00 грн. - сума заборгованості за відсотками).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя: В.М. Триголов
Судді: А.І. Дорош
О.А. Лобов