Справа № 2-1316/10
11 жовтня 2010 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:
головуючого - судді Луганського В.І.
при секретарі - Оніщенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищого навчального закладу «Університет сучасних знань» у формі товариства з обмеженою відповідальністю в особі Луганської філії про зобов'язання видати диплом спеціаліста, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача, в обґрунтуванні якого вказує що 24 жовтня 2002 року між ним та відповідачем був укладений контракт на навчання в університеті, згідно умов якого він зобов'язався оплачувати навчання за спеціальністю «правознавство» за заочною формою навчання та освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст», а університет зобов'язався забезпечити його підготовку за умови виконання відповідних обов'язків. Вказав на те, що виконав умови контракту в повному обсязі. Разом з тим, відповідач, в порушення визначених контрактом зобов'язань, не видав йому диплом спеціаліста, незважаючи на те, що у 2006 році позивач закінчив повний курс навчання у Філії, пройшов державну атестацію та захистив дипломну роботу за спеціальністю «Правознавство», а рішенням Державної екзаменаційної комісії, позивачу було присвоєно кваліфікацію «юрист», освітньо - кваліфікаційний рівень - спеціаліст.
Просив суд визнати неправомірною відмову Вищого навчального закладу «Університет Сучасних Знань», у формі ТОВ у видачі йому диплому державного зразка за спеціальністю «правознавство» кваліфікацією «юрист» освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» та зобов'язати відповідача видати вищезазначений диплом.
Позивач у судовому засіданні присутній не був та надав заяву про розгляд справи без його участі, підтримав позовну заяву посилаючись на доводи вказані в ній.
Відповідач і третя особа у судове засідання представників не направили, про день, час, місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідача та третьої особи та відмовити у позові повністю, виходячи з наступного.
Питання отримання вищої освіти та отримання диплому регулюються Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», а також Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року № 161, Порядком замовлення, видачі та обліку документів про освіту державного зразка, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13 серпня 2007 року № 737, листа Міністерства освіти і науки України від 30 серпня 2006 року № 1/9-550 «Про основні завдання вищих навчальних закладів України на 2006/2007 навчальний рік» та листа Міністерства освіти і науки України від 29 грудня 1993 року № 83-5/1259 «Щодо Рекомендацій про порядок створення, організацію і роботу державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у вищих навчальних закладах України».
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про вищу освіту» вища освіта - рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який грунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації. У відповідності зі ст. 6 цього Закону до структури вищої освіти входять освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні: освітні рівні: неповна вища освіта; базова вища освіта; повна вища освіта; освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст; бакалавр; спеціаліст, магістр.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем в особі колишнього керівника Луганської філії було укладено контракт на надання відповідачем освітніх послуг з навчання протягом трьох років у відповідача в Луганській філії на платній основі за спеціальністю правознавство, освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст. За умовами цього контракту позивач мав проводити оплату свого навчання у встановленому розмірі та строки, виконувати навчальну програму, а відповідач в особі Луганської філії, після закінчення навчання у разі виконання учбової програми та оплати, зобов'язався видати йому диплом спеціаліста.
Наказом № 182 від 19 липня 2007 року у зв'язку з не оплатою за навчання, відсутністю навчальної документації по заліково-екзаменаційним сесіям, а також ігнорування вказівок щодо навчального процесу, відповідач виключив позивача з числа студентів.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, не заперечуються сторонами.
Статтею 7 Закону України ?Про вищу освіту" встановлено, що вищу освіту мають особи, які завершили навчання у вищих навчальних закладах, успішно пройшли державну атестацію відповідно до стандартів вищої освіти і отримали відповідний документ про вищу освіту державного зразка, державна атестація осіб, які закінчують вищі навчальні заклади усіх форм власності, здійснюється державною екзаменаційною комісією. Положення про державну екзаменаційну комісію затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.
Як зазначено ст. 8 вказаного Закону, спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (роботи) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності
Ст. 9 зазначеного Закону визначено, що документами, які засвідчують здобуття особою вищої освіти та кваліфікації за певними освітньо-кваліфікаційними рівнями є: диплом молодшого спеціаліста; диплом бакалавра; диплом спеціаліста; диплом магістра.
Відповідно до статті ЗО Закону України "Про освіту" підготовка кваліфікованих робітників, а також молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів та магістрів здійснюється за освітньо-кваліфікаційними рівнями (ступеневою освітою) згідно з відповідними освітньо-професійними програмами.
Постановою Кабінету міністрів України № 65 від 20 січня 1998 року затверджено Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), згідно якого нормативний термін навчання - це встановлений освітньо-професійною програмою термін викладання нормативної і вибіркової частин змісту освітньо-професійної програми для очної форми навчання.
Термін викладання нормативної і вибіркової частин змісту освітньо-професійної програми для заочної та інших форм навчання визначається навчальним закладом і може перевищувати нормативний термін навчання не більше ніж на 20 відсотків.
Спеціаліст - це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра здобув спеціальні уміння та знання, має певний досвід їх застосування для вирішення складних професійних завдань, передбачених для відповідних посад, у певній галузі народного господарства, освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста забезпечує одночасне здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікації спеціаліста на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки бакалавра, нормативний термін навчання визначається програмою, але не може перевищувати одного року (для окремих спеціальностей за погодженням з Міносвіти може бути встановлено термін півтора року).
Згідно до Положення «Про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» затвердженого Міністерством освіти і науки України від 02 червня 1992 року за №161, студенту, який захистив дипломну роботу, склав державні іспити відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної екзаменаційної комісії присвоюється відповідно освітній рівень та видається державний документ про освіту.
Головою державної комісії з кожної спеціальності призначається найбільш висококваліфікований фахівець виробництва з цієї ж спеціальності або вчений, який не працює у даному навчальному закладі. Голова комісії за поданням ректора (директора) вищого навчального закладу затверджується міністерством, якому підпорядковано навчальний заклад.
Персональний склад членів комісії та екзаменаторів затверджується наказом ректора (директора) вищого навчального закладу не пізніше як за місяць до початку роботи комісії.
Таким чином освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста особа може отримати тільки у разі попереднього здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра та продовження навчання на термін, який встановлюється учбовим закладом для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста та захисту дипломної роботи та складання належній державній екзаменаційній комісії державних іспитів за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем термін навчання три роки встановлено для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, послуги з цього освітнього рівня мала право надавати Луганська філія, продовження навчання до рівня спеціаліста мало відбуватися безпосередньо у відповідача за належною програмою.
Враховуючи, що позивачем у Луганській філії проводилась оплата навчання у встановленому контрактом розмірі, виконано учбову програму, захищено дипломну роботу та здано державні іспити, з метою врегулювання допущених колишнім керівником Луганської філії порушень при укладанні контрактів зі студентами наказом відповідача № 41 від 29 січня 2008 року на підставі рішення Державної екзаменаційної комісії відповідача вирішено видати позивачу диплом спеціаліста.
Позивачем не надано безспірних доказів про те, що він виконав учбову програму за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста у встановленому законом порядку та терміни, також не надано доказів, що на момент укладення контракту позивач вже мав освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра у галузі права.
З наданих копій залікової книжки, екзаменаційних відомостей про прийом екзаменів, не вбачається, що ці екзамени складалися саме за навчальною програмою освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст права.
Надані протоколи засідання державної екзаменаційної комісії, яка приймала у позивача дипломну роботу та державні іспити, та надала висновок щодо необхідності видачі позивачу диплома спеціаліста, також не можуть бути безспірним доказом отримання позивачем освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, оскільки ця Державна Екзаменаційна Комісія Луганською філією була сформована без відома відповідача та без врахування вимог щодо порядку її створення, відомості про те, що голова цієї комісії затверджений Міністерством освіти України, а склад членів комісії затверджено наказом відповідача, у справі відсутні. Навпаки у справі є наказ відповідача від 9 серпня 2007 року, яким колишній керівник Луганської філії ОСОБА_2 була звільнена з займаній посади, тобто не могла входити до складу державної екзаменаційної комісії.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Тому відповідач при вирішенні питання щодо вимог позивача про видачу йому диплома спеціаліста, обґрунтовано керувався не тільки умовами контракту, а й нормами діючого законодавства про освіту.
Оскільки позивачем не надано доказів, що він у повному обсязі виконав навчальний план за освітнім рівнем спеціаліста у термін три роки, його вимоги про видачу йому диплому спеціаліста є необґрунтованими.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11,16, 525, 526 ЦК України, ст.ст. 5, 6, 10, 60, 110, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Ленінського районного суду м. Луганська апеляційної скарги протягом 10-днів з дня його проголошення або особами що приймали участь у справі але не були присутні при оголошенні рішення протягом вказаного часу з моменту отримання його копії.
СУДДЯ: В.І. ЛУГАНСЬКИЙ