Справа № 567/2303/23
11 квітня 2024 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Василевич О.В., з участю секретаря Клімович О.О., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Божко Т.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Острог матеріали, які надійшли з Відділення поліції №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, провідний фахівець ПрАТ «Карлсберг Україна» (зі слів), зареєстроване та фактичне місце проживання : АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
встановив:
09.12.2023 р. о 12 год. 45 хв. ОСОБА_1 в м.Острог по вул.Східна, 2 керував транспортним засобом - автомобілем марки «Renault Sandero», д.н.з. НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на предмет визначення стану алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» №ARBH - 0619, що підтверджується тестом № 3783 від 09.12.2023р., результат огляду становить 0,84 проміле.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні правопорушення не визнав, заперечив факт керування автомобілем та пояснив, що 09.12.2023 року він не керував службовим автомобілем «Renault Sandero», д.н.з. НОМЕР_3 , та за кермом перебував ОСОБА_2 , який привіз його разом з матір'ю в м.Острог по справах. В подальшому ОСОБА_2 залишився у припаркованому автомобілі, а він зі своєю матір'ю пішов у магазин для придбання продуктів харчування. Через деякий час він з матір'ю повернулись до автомобіля та помітили працівників поліції, які вказали йому, що автомобіль припарковано на пішохідному переході з порушенням ПДР України, з приводу чого в подальшому відносно нього була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки та стоянки за ч.1 ст.122 КУпАП. Під час спілкування з поліцейськими останні вказали йому на виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим запропонували пройти на місці зупинки огляд на стан сп'яніння, на що він погодився. За результатами використання алкотестера, показ приладу становив приблизно 0,84 проміле, який він не оспорював та не вбачав за доцільне проходити повторний огляд у медичному закладі. В наданих суду поясненнях ОСОБА_1 , під час дослідження судом відеозапису зі службового реєстратора поліцейського, не зміг пояснити суду за що саме він пропонував грошові кошти для працівників поліції під час складання ними відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Божко Т.Ю. в поданому до суду клопотанні просила закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, мотивуючи тим, що в ході судового розгляду не було встановлено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Вважає, що вина ОСОБА_1 в судовому засіданні не доведена, оскільки протокол про адміністративне правопорушення містить ряд недоліків, а матеріали справи не містять достатньо доказів наявності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначає, що ОСОБА_1 не керував вказаним транспортним засобом, що повністю спростовує його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Окрім того працівниками поліції було порушено порядок складання протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів до нього. Також вважає, що постанову про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП було винесено неправомірно, а тому вона не може бути підтвердженням факту керування ним транспортним засобом.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір'ю ОСОБА_1 та 09.12.2023 року близько 12 год. 45 хв. вона разом зі своїм сином ОСОБА_1 та його знайомим ОСОБА_4 поїхали в м.Острог службовим автомобілем її сина. Вказала, що автомобілем керував знайомий сина ОСОБА_4 , оскільки її син ОСОБА_1 напередодні вживав алкогольні напої. Під час спілкування її сина з працівниками поліції та в подальшому під час складання відносно її сина протоколу про адміністративне правопорушення, знайомий сина ОСОБА_4 , який їх підвозив, вийшов до магазину та був відсутній. Свідок ОСОБА_3 не змогла пояснити суду у зв'язку з чим та за що саме пропонував її син ОСОБА_1 грошові кошти для працівників поліції.
Свідок ОСОБА_5 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність, в судовому засіданні пояснив, що працює інспектором СРПП ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області та 09.12.2023 ним було виявлено транспортний засіб «Renault Sandero», який було припарковано на пішохідному переході з порушенням правил зупинки та стоянки. Під час спілкування з водієм та перевірки у нього документів було встановлено, що водієм вказаного транспортного засобу є ОСОБА_1 , та останній не заперечував факту керування автомобілем та зупинки транспортного засобу з порушенням ПДР України на пішохідному переході, у зв'язку з чим відносно ОСОБА_1 було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 340 грн., та з вказаним порушенням водій ОСОБА_1 був згідний. Свідок зазначив, що ОСОБА_1 не заперечував, що був водієм вказаного транспортного засобу, як і не оспорював інші обставини, не вказував на інших осіб, які керували автомобілем та здійснили його зупинку з порушенням ПДР України. В подальшому, під час спілкування з водієм у нього було виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та йому було запропоновано пройти огляд для визначення стану сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 погодився. За результатами використання алкотестера, показ приладу становив приблизно 0,84 проміле, який ОСОБА_1 не оспорював та відмовився від проходження повторного огляду у медичному закладі. Зазначив, що інших осіб, окрім матері ОСОБА_1 , на місці події не було. Вказав, що особи на прізвище ОСОБА_6 на момент складання адмінматеріалів відносно ОСОБА_1 ні в автомобілі, ні біля нього не було, і така особа жодних пояснень працівникам поліції не надавала та впродовж часу складання постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП та протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, що тривало приблизно 1-1,5 год., ніхто із сторонніх осіб не підходив та не вказував, що даним транспортним засобом керувала інша особа, а не ОСОБА_1 . Зазначив, що під час складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП останній пропонував неправомірну винагороду за те, щоб не складали відносно нього адмінматеріал за ст.130 КУпАП, та останній був попереджений про настання кримінальної відповідальності за таку пропозицію.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та доводи його захисника на спростування обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, покази свідків, дослідивши матеріали адміністративної справи, при вирішенні питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП виходить з наступного.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортним засобом, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у день та час, вказаний у складеному відносно нього протоколі від 09.12.2023 року підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1094340 від 09.12.2023 р., згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за порушення правил зупинки транспортного засобу - автомобіля марки «Renault Sandero», д.н.з. НОМЕР_3 , - ближче 10 м від пішохідного переходу, що мало місце 09.12.2023 року о 12 год. 45 хв.
Доводи сторони захисту про те, що працівниками поліції порушено порядок винесення вказаної постанови, а тому вона є неправомірною, не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи не містять відомостей щодо оскарження даної постанови, як і щодо результатів такого оскарження.
З пояснень ОСОБА_1 встановлено, що вищевказана постанова ним не оскаржувалась та набрала законної сили.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КУпАП, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015р. №1452/735 та «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103.
Відповідно до вказаних нормативно-правових актів оглядові на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння згідно з ознаками такого стану, встановленими у вищезгаданій Інструкції, затвердженій спільним наказом МВС України та МОЗ України.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, направлення на огляд водія до медичного закладу, ознаками алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 були запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя.
Тобто працівник поліції вказав підстави у зв'язку з якими він вважає, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, та останній погодився на проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу на визначення стану сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6810» прилад № ARВН-0619.
З дослідженого у судовому засіданні відеозапису зі службового реєстратора поліцейського встановлено, що під час спілкування з ОСОБА_1 у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, про що водію було повідомлено та запропоновано пройти освідування на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 погодився. В подальшому водію було надано для огляду цілісність упаковки трубки до алкотестера, роз'яснено порядок застосування приладу, та після продування алкотестера показ приладу становив 0,84 проміле, з яким ОСОБА_1 погодився та відмовився пройти повторний огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі. При цьому в наданих для працівників поліції усних поясненнях водій визнав факт вживання спиртних напоїв та вказав, що напередодні вживав їх до 04 год. ранку. Окрім того, ОСОБА_1 намагався у позапроцесуальний спосіб вплинути на працівників поліції з метою уникнення від адміністративної відповідальності, пропонуючи їм неправомірну вигоду, у зв'язку з чим був попереджений про кримінальну відповідальність за вчинення таких дій. В подальшому водію були роз'яснені права та складені відповідні процесуальні документи.
Стороною захисту не надано доказів на підставі яких можливо прийти до висновку, що зміст відеозапису, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, не відповідає обставинам його складання.
З роздруківки тестування на алкоголь № 3783 від 09.12.2023 р. встановлено, що при проведенні освідування ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння результат тесту становив 0,84 проміле (а.с.21). ОСОБА_1 погодився з достовірністю вказаного результату, про що свідчить власноручновиконаний ним підпис у роздруківці тестування (а.с.3) та підтверджується дослідженим судом відеозаписом зі службового реєстратора поліцейського.
Одночасно, з матеріалів справи вбачається, що поліцейським на ім'я ОСОБА_1 було складено направлення на огляд водія в медичному закладі з метою виявлення алкогольного сп'яніння, від проходження якого ОСОБА_1 відмовився.
Відповідно до зобов'язання до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №584057 ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом протягом 24 годин.
З досліджених судом доказів вбачається, що ОСОБА_1 при складанні відносно нього адмінматеріалів не заперечував факту керування транспортним засобом, як і не вказував, що автомобілем керувала інша особа, та не оспорював інші обставини притягнення його до адміністративної відповідальності, та заперечував зазначені обставини лише під час судового розгляду.
За наведених обставин пояснення ОСОБА_1 про невизнання вини та заперечення факту керування транспортним засобом суд до уваги не приймає та розцінює їх як обраний спосіб захисту, з метою уникнення від відповідальності.
Суд також не приймає до уваги покази свідка ОСОБА_3 , яка є рідною матір'ю ОСОБА_1 , оскільки з досліджених судом доказів не встановлено факту керування автомобілем іншою особою, а ніж її син ОСОБА_1 , та надані нею покази суд розцінює як її намагання сприяти синові уникнути передбаченої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд приходить до обґрунтованого переконання про відсутність підстав для висновку, що працівниками поліції було невірно встановлено особу водія та не вбачає порушень під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно ОСОБА_1 , які б ставили під сумнів його вину у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 584057 від 09.12.2023 р., ОСОБА_1 цього дня о 12 год. 45 хв. в м.Острог по вул.Східна, 2 керував транспортним засобом - автомобілем марки «Renault Sandero», д.н.з. НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на предмет визначення стану алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» №ARBH - 0619, що підтверджується тестом № 371983 від 09.12.2023р., результат огляду становить 0,84 проміле, та вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» ПДР України.
В ході судового розгляду не встановлено підстав вважати, що поліцейські, перебуваючи при виконанні службових обов'язків, діяли упереджено по відношенню до ОСОБА_1 , переслідуючи інші цілі, а ніж передбачені законодавством у випадку виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 не навів суду будь-яких обґрунтованих доводів та не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, встановлені поліцейськими та зафіксовані у процесуальних документах, зібраних у матеріалах справи, які було досліджено судом.
Згідно п.2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР, за якими водієві забороняється керувати транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а тому в його діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Окрім того, відповідно до ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за інші порушення ПДР України та згідно електронної бази даних ОСОБА_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_4 від 18.08.2010 року.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Застосовуючи вид адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення не встановлено.
При накладенні адміністративного стягнення судом взято до уваги, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності, за віком та станом здоров'я є працездатним, ОСОБА_1 як водій повинен був розуміти існуючі додаткові обмеження щодо вживання спиртних напоїв особами, які здійснюють керування транспортними засобами, однак знехтував та проігнорував такими обмеженнями, а томуберучи до уваги, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною, суд вбачає фактичні та правові підстави для застосування адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень, що буде відповідати характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.23, 24, ст.40-1, ч.1 ст.130 ст.ст.221, 276, 283, 284 КУпАП, -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 таким, що вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605, 60 грн.
У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню в порядку ст.308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме у сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 15.04.2024 року.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.