5 жовтня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючої Беркій О.Ю.,
суддів Горблянського Я.Д., Павлишиної А.Т.,
секретаря Сурмачевської У.С.,
з участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2,
позивачки ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на своє утримання, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Надвірнянського районного суду від 25 травня 2010 року, -
В березні 2010 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів на своє утримання.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, в період шлюбу у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на її утриманні та вихованні. На даний час вона не працює, здійснює догляд за дитиною до досягнення ним трьох років. Відповідач працює, має постійний дохід, однак в добровільному порядку допомоги не надає.
Просила постановити рішення, яким стягнути на її утримання аліменти в розмірі ј частки від його доходу щомісячно до досягнення дитиною трьох років.
Справа № 22-ц-4569/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Вінтоняк М.Б.
Категорія 48 Доповідач Беркій О.Ю.
Рішенням Надвірнянського районного суду від 25 травня 2010 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 кошти на її утримання в розмірі 1/10 частки від доходу щомісячно до досягнення сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 трьохрічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 200 грн. судових витрат, а в дохід держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що на момент винесення оскаржуваного рішення з нього стягуються аліменти на утримання їхнього малолітнього сина в розмірі ј частки всіх його доходів та на утримання непрацездатного батька в розмірі ј частки усіх видів його заробітку, що в загальній сумі становить 50% відсотків його заробітку.
У зв'язку з цим судом не було враховано постанови Пленуму Верховного Суду України ''Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів'' в якому визначено, що максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника не повинен перевищувати 50% заробітної плати.
Посилаючись на наявність у нього двох осіб на утриманні та відсутність можливості сплачувати в користь позивачки 1/10 частки всіх його доходів на її утримання, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вимоги підтримав з тих же мотивів, що викладені в апеляційній скарзі.
Позивачка ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечила, посилаючись на її безпідставність.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Як установлено судом першої інстанції, сторони у справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 5 липня 2008 року. В період шлюбу у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з матір'ю. Позивачка не працює і здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку.
Спір між сторонами виник з приводу участі ОСОБА_1(батька дитини) в утриманні позивачки до досягнення сином ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1) трьох років.
Відповідно до ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини, до досягнення дитиною трьох років, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Задовольняючи позов ОСОБА_3 суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що остання, будучи матір'ю і здійснюючи догляд за дитиною до досягнення нею трьох років, вправі вимагати від відповідача (батька дитини) аліментів на своє утримання.
З врахуванням матеріального стану відповідача та того, що він сплачує аліменти на утримання їхнього сина ОСОБА_4, 2009 року народження в розмірі ј частини доходів і в такому ж розмірі з нього стягуються аліменти на непрацездатного батька судом правильно встановлено, що відповідач в змозі надавати матеріальну допомогу позивачці до досягнення сином трьохрічного віку та обгрунтовано визначено таку допомогу в розмірі 1/10 частки його доходу щомісячно.
Оскільки відповідач не позбавлений можливості звернутися з позовом про зміну розміру аліментів, які стягуються на утримання малолітньої дитини та непрацездатного батька, доводи апелянта щодо відмови в позові з підстав перевищення максимально встановленого розміру, які можуть з нього стягуватися не заслуговують на увагу.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Надвірнянського районного суду від 25 травня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуюча О.Ю. Беркій
Судді: Я.Д. Горблянський
А.Т. Павлишина