Дата документу 08.04.2024 Справа № 335/4187/19
Єдиний унікальний № 335/4187/19 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/807/687/24 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 183 КПК України
8 квітня 2024 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 березня 2024 року, якою у відношенні
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, не одруженого, маючого середню освіту, офіційне не працевлаштованого, маючого неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17 травня 2024 року включно, -
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває на розгляді кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 березня 2024 року було застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17 травня 2024 року.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно для запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 вважає оскаржувану ухвалу недостатньо обґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм кримінального процесуального права.
В обґрунтування своєї скарги вказує, що обвинувачений в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, має місце проживання та місце реєстрації, перебуває у фактичних шлюбних відносинах.
Зазначає, що оскільки ОСОБА_6 раніше не судимий та обвинувачується у вчиненні злочину, покарання за яке не перевищує 3 років, він не є суб'єктом застосування положень ст. 183 КПК України.
Зауважує, що раніше до обвинуваченого не обирався запобіжний захід.
Крім того вказує, що в оскаржуваній ухвалі не надано переконливих доказів, що інші запобіжні заходи в тому числі і цілодобовий домашній арешт не зможуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу та обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
У судовому засіданні апеляційного суду захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 підтримала апеляційну скаргу без доповнень.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу та зазначив, що він не переховувався, судові виклики на його адресу не надходили.
Повідомлений належним чином прокурор до судового засідання апеляційного суду не з'явився, клопотань та заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги не подавав.
Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого та його захисника, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі і провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
З огляду на статті 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
За положенням ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Так, із матеріалів кримінального провадження встановлено, що 15 квітня 2019 року до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 122 КК України, для його розгляду.
Ухвалами від 25 вересня 2019 року, 14 січня 2020 року та 18 червня 2020 року обвинуваченого ОСОБА_6 було оголошено у розшук (а.с. 10, 12, 18).
Ухвалою від 2 серпня 2021 року надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_6 (а.с. 23-24).
28 лютого 2024 року до слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя прокурором подано клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (а.с. 25-26).
Зазначене вказує на наявність підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, переховувався від суду, та відповідно свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Доводи сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_6 не є суб'єктом застосування положень ст. 183 КПК України, адже є особою, яка раніше не судима та обвинувачується у вчиненні злочину, покарання за яке не перевищує 3 років, є безпідставними з огляду на таке.
Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України при вирішенні питання застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, в даному випадку повинно бути доведено наявність підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 переховувався від суду, перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Так, на думку колегії суддів, матеріали кримінального провадження в достатній мірі підтверджують той факт, що обвинувачений ОСОБА_6 під час розгляду кримінального провадження відносно нього переховувався від суду, що є підставою відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України застосувати до нього такий запобіжний захід як тримання під вартою.
Більш того, на спростування доводів захисника про те, що до обвинуваченого раніше не обирався запобіжний захід, свідчить наявна в матеріалах провадження ухвала від 21 січня 2020 року, з якої вбачається що ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні було обрано, а в подальшому і продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладанням на нього в тому числі такого обов'язку як прибувати до суду за вимогою у встановлений день та час.
Зазначення обвинуваченим ОСОБА_6 у судовому засіданні апеляційного суду про таку підставу його не з'явлення до суду як відсутність надходження на його адресу проживання судових викликів, колегія суддів вважає недоречним, враховуючи в цілому його обізнаність про наявність з 15 квітня 2019 року у суді першої інстанції кримінального провадження відносно нього, оскільки останнього неодноразово було доставлено до суду працівниками поліції після оголошення його в розшуки та були вручені судові повістки.
Отже, посилання прокурора в своєму клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на те, що обвинувачений ОСОБА_6 переховувався від суду, є доведеним.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та ухваленим на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів Запорізького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 березня 2024 року, якою у відношенні ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17 травня 2024 року, залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4