Дата документу 03.04.2024 Справа № 317/5713/23
Єдиний унікальний № 317/5713/23 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/114/24 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 170 КПК України
3 квітня 2024 року м . Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
власника майна ОСОБА_7 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою прокурора Запорізької окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 4 січня 2024 року, якою частково задоволено клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12023082230000262, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 вересня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -
Дізнавач сектору дізнання відділу поліції №6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Запорізької окружної прокуратури Запорізької області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене в ході проведення обшуку 27 грудня 2023 року у період часу з 13 год. 22 хв. до 14 год. 37 хв. за місцем фактичного мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: банківську картку «ПУМБ» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_7 ; банківські картки № НОМЕР_2 «Ощадбанк», № НОМЕР_3 «А-Банк» на ім'я ОСОБА_10 та пластикову картку мобільного оператора; дві сім - карти та дві пластикові карти з під - сім карт; три банківських картки «Приватбанк» № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , два пакети «Київстар», три пластикових карти мобільного оператора, один нотаток, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_11 , флеш носій інформації на 16 ГБ, мобільний телефон CDMA; два нотатки, одна сім-карта «Київстар», мобільний телефон марки «Huawei» чорного кольору з пошкодженим екраном, банківська карта № НОМЕР_7 ; мобільний телефон Xiaomi в корпусі чорного кольору з сім - картою НОМЕР_8 .
Під час досудового розслідування встановлено, що 24 вересня 2023 року до ВП №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення від ОСОБА_12 про те, що невстановлена особа використовуючи Інтернет платформу «ОЛХ», діючи під приводом продажу дров, заволоділа грошовими коштами на загальну суму 9850 гривень, які ОСОБА_12 перерахував на банківську карту № НОМЕР_1 . Тим самим спричинивши матеріальну шкоду ОСОБА_12 на вказану суму (ЖЄО №7777 від 24.09.2023).
25 вересня 2023 року за вказаним фактом відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023087230000262 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та розпочато досудове розслідування.
В ході досудового розслідування допитано в якості потерпілого ОСОБА_12 , який пояснив, що 22 вересня 2023 року він перебував за місцем свого мешкання. Приблизно о 9 год. він знайшов оголошення в Інтернет платформі «ОЛХ» про продаж дров, де був зазначений номер мобільного телефону НОМЕР_9 , а також було вказано, що склад знаходиться у м. Запоріжжя. Після чого ОСОБА_12 зателефонував на вищевказаний номер мобільного телефону, де слухавку підняв невідомий йому чоловік, який представився ОСОБА_13 (більше ніяких даних він не називав). В ході телефонної розмови потерпілий зазначив, що йому потрібно 7 кубів дров, на, що ОСОБА_14 повідомив, що на складі є зазначена кількість дров та це буде коштувати 9850 гривень. На вказані умови потерпілий погодився. У телефонній розмові ОСОБА_14 назвав номер банківської карти банку «ПУМБ» - № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7 .
22 вересня 2023 року, приблизно о 10 год., ОСОБА_12 , знаходячись у с. Біленьке, яке розташоване на території Запорізького району, у відділенні банку «Ощадбанк», через касу банку перевів грошові кошти у розмірі 9850 гривень на банківську карту № НОМЕР_1 . Після чого потерпілий зателефонував ОСОБА_13 та повідомив, що відправив грошові кошти, на що ОСОБА_14 повідомив, що дрова доставлять 22 вересня 2023 року приблизно о 15 год. У подальшому ОСОБА_14 перестав відповідати на дзвінки, а через деякий час заблокував потерпілого
В ході досудового розслідування отримано тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні АТ «ПУМБ», а саме: до банківської карти № НОМЕР_1 , що оформлена на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . В ході проведення тимчасового доступу до речей і документів отримано фотографії з банкоматів, АТ «ПУМБ», які вказують на те, що грошові кошти обготівковувала безпосередньо ОСОБА_7 , що вказує на те, що саме, вона користується банківською картою № НОМЕР_1 .
Також, отримано вимогу на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якої вона неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за шахрайські дії.
Згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 359151832, право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 - інформація відсутня.
В ході досудового розслідування допитано в якості свідка ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які надали пояснення щодо жінки, що проживає за адресою квартира АДРЕСА_2 .
27 грудня 2023 року у період часу з 13 год. 22 хв. до 14 год. 37 хв. дізнавачем СД Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області проведено обшук за місцем фактичного мешкання ОСОБА_7 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого, виявлено та вилучено:
- банківську карту «ПУМБ» № НОМЕР_1 яка належить ОСОБА_7 , запаковано до сейф-пакету № PSP 1479844;
- банківську картку № НОМЕР_2 «Ощадбанк» № НОМЕР_3 «А-Банк» на ім'я ОСОБА_17 та пластикова картка мобільного оператора, упаковані до паперового конверту;
- дві сім-карти та дві пластикові карти з під - сім карт, упаковано до паперового конверту;
- три банківські картки «Приват банку» № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , два пакети «Київстар», три пластикові карти мобільного оператора, один нотаток, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_11 , флеш носій інформації на 16ГБ, мобільний телефон CDMA, упаковано до сейф-пакету № WAR 1263264;
- два нотатки, одна сім-карта «Київстар», мобільний телефон марки «Huawei» чорного кольору з пошкодженим екраном, банківська карта № НОМЕР_7 , упаковано до сейф-пакету № WAR 1263263;
- мобільний телефон Xiaomi в корпусі чорного кольору з сім карткою НОМЕР_8 упаковано до сейф-пакету WAR 1263265.
Опитана ОСОБА_7 за даним фактом пояснила, що вона мешкає разом з племінницею ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сином ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також за вищевказаною адресою з жовтня 2023 року з нею мешкає знайомий ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , раніше судимий за скоєння крадіжки, з яким вона знайома з літа 2023 року. З початку грудня 2023 року в неї за вищевказаною адресою також мешкає ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , раніше судимий, з яким вона знайома з 2021 року.
Також ОСОБА_7 зазначила, що приблизно з 2008 року вона перебуває у дружніх відносинах з ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а приблизно з 2020 року вона перебуває з ним у цивільному шлюбі. На даний час ОСОБА_21 перебуває в СІЗО № 10 м. Запоріжжя з 26 липня 2022 року, оскільки його засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України, звідки він підтримує з нею зв'язок через мобільний номер НОМЕР_10 .
З початку ув'язнення ОСОБА_22 по теперішній час він неодноразово відправляв на її банківську картку «Пумб» НОМЕР_1 грошові кошти та прохав купити на них продукти та відвезти до слідчого ізолятора у м. Запоріжжя. 22 вересня 2023 року у першій половині дня їй зателефонував ОСОБА_22 та повідомив про те, що у найближчий час на її вищевказану банківську картку надійдуть грошові кошти у розмірі 9700 грн., після чого вона пішла до банкомату «Пумб» розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, поруч з ломбардом «Перший», де обготівкувала вказану суму зі своєї картки та придбала на вказану суму продукти і передала їх до слідчого ізолятору у м. Запоріжжя.
В обґрунтування свого клопотання, дізнавач зазначив, що речі, вилучені під час обшуку мають істотне значення для проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки зберегли на собі сліди скоєння кримінального правопорушення, а також містять відомості, які можуть бути використані як докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчий суддя частково задовольнив клопотання про накладення арешту на майно, обґрунтувавши рішення тим, що клопотання в частині накладення арешту на банківську карту «ПУМБ» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_7 підлягає задоволенню, оскільки існує підтвердження того, що таке майно має відношення до обставин справи, в іншій частині клопотання відмовив, зазначивши, що дізнавачем та прокурором взагалі не доведено той факт, що вказані речі мають відношення до обставин вчинення правопорушення і можливість того, що дане тимчасово вилучене майно може бути знищено чи приховане, а також дізнавачем не виявлено власника такого майна.
В апеляційній скарзі прокурор вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, яка підлягає скасуванню.
В обґрунтування своєї скарги вказує, що на теперішній час вилучене в ході проведення обшуку майно має суттєве значення для кримінального провадження, оскільки до теперішнього часу не встановлено особу, що вчинила кримінальне провадження.
Зазначає, що під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження особою, в якої вилучене зазначене майно, або іншими особами не надано жодних підтверджуючих документів законності набуття права власності.
Звертає увагу на те, що в судовому засіданні з розгляду клопотання, ОСОБА_7 на запитання слідчого судді щодо походження майна зазначила, що вона його знайшла, зокрема, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_11 та три картки АТ КБ «Приватбанк».
Вказує, що дізнавач обґрунтовано звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого в ході обшуку майна, яке має статус речових доказів та відповідає вимогам ст. 89 КПК України.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою накласти арешт на тимчасово вилучене в ході проведеного обшуку майно, а саме на: банківські картки № НОМЕР_2 «Ощадбанк», № НОМЕР_3 «А-Банк» на ім'я ОСОБА_10 та пластикову картку мобільного оператора; дві сім - карти та дві пластикові карти з під - сім карт; три банківських картки «Приватбанк» № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , два пакети «Київстар», три пластикових карти мобільного оператора, один нотаток, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_11 , флеш носій інформації на 16 ГБ, мобільний телефон CDMA; два нотатки, одна сім-карта «Київстар», мобільний телефон марки «Huawei» чорного кольору з пошкодженим екраном, банківська карта № НОМЕР_7 ; мобільний телефон Xiaomi в корпусі чорного кольору з сім - картою НОМЕР_8 , що на момент обшуку перебували у ОСОБА_7 , з метою збереження речових доказів, заборонивши використання та розпорядження арештованим майном, визначивши місцем їх зберігання камеру схову відділу поліції №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.
У судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтримав апеляційну скаргу без надання доповнень та просив її задовольнити.
Власник майна ОСОБА_7 у судовому засіданні апеляційного суду заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, але вказала, що не заперечує про накладення арешту на її банківську карту.
Заслухавши доповідь судді, прокурора та власника майна ОСОБА_7 , обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, якщо існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, перетворення, відчуження.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При цьому слід врахувати, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК країни (збереження речових доказів) арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Отже, саме до компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно знаряддям чи предметом злочину, для чого, з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування приведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу), а також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, вирішуючи питання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчий суддя повинен:
- перевіряти наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи;
- з'ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається ініціатор клопотання, без застосування цих заходів;
- враховувати, що обов'язок довести наявність трьох необхідних складових для їх застосування (частина третя статті 132 КПК України) покладається на слідчого та/або прокурора;
- взяти до уваги розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
- враховувати, що докази на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про застосування заходів забезпечення, подаються особою, яка заявляє таке клопотання.
Колегія суддів приходить до висновку, що накладаючи арешт на банківську карту «ПУМБ» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_7 , слідчий суддя вищезазначених вимог закону дотримався, правильно вирішив питання про накладення арешту на таке майно, врахувавши вимоги кримінального процесуального закону при застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Щодо накладення арешту на: банківські картки № НОМЕР_2 «Ощадбанк», № НОМЕР_3 «А-Банк» на ім'я ОСОБА_10 та пластикову картку мобільного оператора; дві сім - карти та дві пластикові карти з під - сім карт; три банківських картки «Приватбанк» № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , два пакети «Київстар», три пластикових карти мобільного оператора, один нотаток, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_11 , флеш носій інформації на 16 ГБ, мобільний телефон CDMA; два нотатки, одна сім-карта «Київстар», мобільний телефон марки «Huawei» чорного кольору з пошкодженим екраном, банківська карта № НОМЕР_7 ; мобільний телефон Xiaomi в корпусі чорного кольору з сім - картою НОМЕР_8 , то слідчий суддя дійшов до вірного висновку про відмову у задоволенні клопотання дізнавача в цій частині, оскільки ані дізнавачем в своєму клопотанні, ані прокурором в судовому засіданні не було доведено, що вказане майно відповідає критеріям речового доказу відповідно до вимог ст. 98 КПК України у даному кримінальному провадженні.
Так, з матеріалів провадження убачається, що підрозділом дізнання Відділу поліції №6 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023087230000262 від 25 вересня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України (а.с. 6).
Із фабули витягу з ЄРДР випливає, що 24 вересня 2023 року до ВП №6 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення від ОСОБА_12 про те, що невстановлена особа використовуючи Інтернет платформу «ОЛХ», діючи під приводом продажу дров, заволоділа грошовими коштами на загальну суму 9850 гривень, котрі ОСОБА_12 , перерахував на банківську карту НОМЕР_1 , тим самим спричинивши матеріальну шкоду ОСОБА_23 на вказану суму.
Із письмових пояснень ОСОБА_12 в якості потерпілого від 25 вересня 2023 року убачається, що 22 вересня 2023 року приблизно о 11 год., знаходячись у відділенні банку «Ощадбанк» через касу банку здійснив переказ грошових коштів на суму 9850 грн. на банківську картку НОМЕР_11 на ім'я ОСОБА_7 за товар. Після переказу вказаних грошових коштів, його завірили про доставку дров 22 вересня 2023 року об 15 год., разом з цим, в подальшому на його дзвінки вже ніхто не відповідав, тим самим йому було спричинено шкоду в розмірі 9850 грн. (а.с. 10-11).
Із протоколу обшуку випливає, що під час проведення обшуку 27 грудня 2023 року було виявлено та вилучено вказане в клопотанні майно (а.с. 18-22).
Постановою дізнавача сектору дізнання відділу поліції №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області від 27 грудня 2023 року вказане в клопотанні майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні (а.с. 23-24).
Із письмових пояснень ОСОБА_7 від 27 грудня 2023 року убачається, що вона перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_21 , який на даний час перебуває в СІЗО №10. З початку ув'язнення ОСОБА_21 , він неодноразово відправляв на її банківську картку «ПУМБ» № НОМЕР_1 грошові кошти для покупки продуктів. 22 вересня 2023 року у першій половині дня їй зателефонував ОСОБА_21 та повідомив про те, що у найближчий час на її карту надійдуть грошові кошти в розмірі 9700 гривень, після чого вона пішла до банкомату «Пумб», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, поруч з ломбардом «Перший» та зняла зі своєї карти вказану суму, в подальшому на цю суму придбала продукти та передала до слідчого ізолятору у м. Запоріжжя (а.с. 25).
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, із вищевказаного випливає, що банківська карта «ПУМБ» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_7 та на яку було здійснено, як встановлено органом досудового розслідування, переказ грошових коштів потерпілого ОСОБА_12 містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Разом з тим, відомості, які б вказували на те, що інше зазначене в клопотанні тимчасово вилучене майно має відношення до даного кримінального провадження, в матеріалах клопотання відсутні.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що у судовому засіданні ОСОБА_7 було зазначено, що речі, на які просить в своїй апеляційній скарзі прокурор накласти арешт, нею були знайдені, не спростовують висновків слідчого судді, оскільки підстав вважати, що таке майно саме у даному кримінальному провадженні, де здійснюється досудове розслідування за ч. 1 ст. 190 КК України за фактом заволодіння грошовими коштами ОСОБА_12 , є речовим доказом, немає.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що органом досудового розслідування в клопотанні не надано обґрунтованої оцінки щодо правової підстави для арешту банківських карток № НОМЕР_2 «Ощадбанк», № НОМЕР_3 «А-Банк» на ім'я ОСОБА_10 , пластикової картки мобільного оператора; двох сім - карт та двох пластикових карт з під - сім карт; трьох банківських карт «Приватбанк» № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , двох пакетів «Київстар», трьох пластикових карт мобільного оператора, одного нотатку, паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_11 , флеш носія інформації на 16 ГБ, мобільного телефону CDMA; двох нотатків, одної сім-карта «Київстар», мобільного телефону марки «Huawei» чорного кольору з пошкодженим екраном, банківської карти № НОМЕР_7 ; мобільного телефону Xiaomi в корпусі чорного кольору з сім - картою НОМЕР_8 , а слідчий суддя, врахувавши вимоги ст.ст. 170, 173 КПК України, обґрунтовано встановив відсутність правових підстав для задоволення клопотання про накладення арешту в цій частині.
Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів переконана, що слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання дізнавача про накладення арешту на вказане в апеляційній скарзі майно, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді в цій частині слід визнати непереконливими.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Запорізької окружної прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області від 4 січня 2024 року, якою частково задоволено клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12023082230000262, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 вересня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4