Справа № 761/11950/24
Провадження № 1-кс/761/8156/2024
05 квітня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання слідчого 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_2 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Мелітополя Запорізької області, громадянки України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 1111 КК України, у кримінальному провадженні №22024000000000012 від 10.01.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 1102, ч. 5 ст. 1111 КК України, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 1111 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_2 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 1111 КК України, у кримінальному провадженні №22024000000000012 від 10.01.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 1102, ч. 5 ст. 1111 КК України, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 1111 КК України.
Дане клопотання обґрунтовується тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000012 від 10.01.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
15.03.2024 слідчим складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. Однак, воно вручене не було, оскільки остання перебуває на тимчасово окупованій території Запорізької області, яка відповідно до постанови Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, парламентів держав світу про визнання російської федерації державою-агресором» визнана державою-агресором.
З метою належного вручення повідомлення про підозру ОСОБА_4 15.03.2024 розміщені на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, а також опубліковані у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр», випуск від ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_1: повідомлення про підозру ОСОБА_4 , пам'ятка про процесуальні права та обов'язки підозрюваного та повістки про виклик ОСОБА_4 на 21.03.2024, 22.03.2024, 25.03.2024 на 10 год. 00 хв. до Головного слідчого управління Служби безпеки України.
Крім цього, 22.03.2024 повідомлення про підозру ОСОБА_4 особисто вручено захиснику підозрюваної ОСОБА_6 .
Однак, підозрювана ОСОБА_4 до Головного слідчого управління Служби безпеки України відповідно до вручених їй повісток не з'явилася та про причини неявки не повідомила.
У зв'язку із наведеним, 25.03.2024 постановою слідчого 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_2 підозрювану ОСОБА_4 оголошено у державний, міждержавний та міжнародний розшук. Здійснення розшуку підозрюваної ОСОБА_4 доручено співробітникам ДЗНД СБ України.
Так, відповідно до листа ДЗНД СБ України №8/1/2-4916 від 22.03.2024 громадянка України ОСОБА_4 , у період з 10.03.2022 по теперішній час знаходиться на тимчасово окупованій території України у Запорізькій області, де добровільно зайняла посаду «главного бухгалтера Казначейства Военно-гражданской администрации Запорожской области» та посаду «главного бухгалтера Управления Федерального казначейства по Запорожской области» та продовжує свою сумісну з окупаційною адміністрацією діяльність, являючись на теперішній час її представником. Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 не перебувала на підконтрольній території України останні 2 роки.
Таким чином, підозрювана ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та суду на території тимчасово окупованій території України у Запорізькій області з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Наведене вище підтверджується тим, що ОСОБА_4 викликалася до слідчого у спосіб, передбачений ст.ст. 111, 278 КПК України після повідомлення їй про підозру 15.03.2024. Однак, підозрювана до місця виклику не прибула переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України у Запорізькій області.
Відтак, на сьогоднішній день в органу досудового розслідування виникла необхідність в обранні відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з тим, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, а обрання підозрюваній запобіжного заходу більш м'якого може перешкодити об'єктивному розслідуванню кримінального провадження.
Також досудовим розслідуванням встановлено, що підозрювана ОСОБА_4 станом на 15.03.2024 займає посаду «главного бухгалтера Управления Федерального казначейства по Запорожской области». Крім цього, остання не має місця проживання, соціальних зв'язків для існування на не окупованій території України. Таким чином, ОСОБА_4 , розуміючи невідворотність покарання, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності та може вчинити інші або продовжити вчинення кримінальних правопорушень.
Таким чином, враховуючи характер інкримінованого підозрюваній злочину та покарання у виді позбавлення волі, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання її судом винуватою, є всі підстави вважати, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених злочинів, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, вчинить нові або продовжуватиме вчиняти злочини, а тому з метою запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав. Крім того, надав додаткові докази на підтвердження того, що стороною обвинувачення вжито вичерпних заходів для повідомлення підозрюваної про суть пред'явленої підозри та про факт, а також час та дату розгляду даного клопотання, зокрема на електронну адресу підозрюваної, про що надав відповідні документи. При цьому прокурор повідомив, що підозрювана ОСОБА_4 будучи обізнаною про факт здійснення щодо неї кримінального провадження та виклики як до слідчого, так і до слідчого судді, не з'явилась, з жодними заявами або клопотаннями ні до слідчого, ні до прокурора у кримінальному провадженні не зверталась. Також звернув увагу, що підозрювана наразі перебуває на тимчасово окупованій території.
Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання про застосування щодо підзахисної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Зазначив, що підзахисна на зв'язок з ним не виходила, а тому проводити розгляд вказаного клопотання без її участі неможливо. Також додав, що клопотання слідчого необґрунтоване, а заявлені стороною обвинувачення ризики - не доведені.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до такого висновку.
У ході судового розгляду клопотання слідчого про застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000012 від 10.01.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
15.03.2024 слідчим складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. Однак, воно вручене не було, оскільки остання перебуває на тимчасово окупованій території Запорізької області.
Відтак, з метою належного вручення повідомлення про підозру ОСОБА_4 15.03.2024 розміщені на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, а також опубліковані у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр», випуск від ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_1: повідомлення про підозру ОСОБА_4 , пам'ятка про процесуальні права та обов'язки підозрюваного та повістки про виклик ОСОБА_4 на 21.03.2024, 22.03.2024, 25.03.2024 на 10 год. 00 хв. до Головного слідчого управління Служби безпеки України.
Крім цього, 22.03.2024 повідомлення про підозру ОСОБА_4 особисто вручено захиснику підозрюваної ОСОБА_6 . Однак, підозрювана ОСОБА_4 до Головного слідчого управління Служби безпеки України відповідно до вручених їй повісток не з'явилася та про причини неявки не повідомила.
Разом з тим, відповідно до листа ДЗНД СБ України №8/1/2-4916 від 22.03.2024 громадянка України ОСОБА_4 , у період з 10.03.2022 по теперішній час знаходиться на тимчасово окупованій території України у Запорізькій області, де добровільно зайняла посаду «главного бухгалтера Казначейства Военно-гражданской администрации Запорожской области» та посаду «главного бухгалтера Управления Федерального казначейства по Запорожской области» та продовжує свою сумісну з окупаційною адміністрацією діяльність, являючись на теперішній час її представником. Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 не перебувала на підконтрольній території України останні 2 роки.
Відтак, 25.03.2024 постановою слідчого 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_2 підозрювану ОСОБА_4 оголошено у державний, міждержавний та міжнародний розшук. Здійснення розшуку підозрюваної ОСОБА_4 доручено співробітникам ДЗНД СБ України.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та причетність підозрюваної до вчиненого, свідчать зазначені вище долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості обрання підозрюваному запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваної у вчиненні інкримінованого їй злочину, правильність кваліфікації її дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваної, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
У зв'язку із зазначеним, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності обрання підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення в КПК передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, у тому числі відносяться право на судовий захист та право на оскарження.
Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) права на справедливий суд.
Статтею 5 Конвенції кожному гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання. Пунктом 4 цієї статті гарантовано право кожному, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, ініціювати провадження, в якому суд без зволікання має встановити законність затримання та прийняти рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20 вказує, що рішення слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, прийняте в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, за своїм правовими наслідками підпадає під поняття «постанова про утримання під вартою» в розумінні ст. 25 Європейської конвенції про видачу правопорушників.
За загальним правилом розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, що відповідає зазначеним вимогам Конвенції та іншим міжнародно-правовим актам.
Процедура, передбачена в ч. 6 ст. 193 КПК, є випадком, який дозволяє суду розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя прийшов до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_4 , яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, а також характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , крім того, як вбачається зі змісту підозри має стійкі зв'язки з представниками держави-агресора, які на теперішній час вчиняють особливо тяжкі злочини на території України, в той же час перебуває на тимчасово окупованій території України, та не з'явилась на виклики слідчого та суду, будучи обізнаною про розгляд цього клопотання до суду свідомо не прибула, оголошена у державний, міждержавний та міжнародний розшук, що є достатньою підставою вважати, що ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя звертає увагу учасників провадження, що у даному випадку обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за відсутності підозрюваної, хоча й не призводить до негайного взяття особи під варту, однак, виступає правовою підставою для затримання і доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Так, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є одним із обов'язкових документів, на підставі якого уповноважений орган запитує публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо осіб, які розшукуються з метою їх затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в Україну (Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затверджена спільним наказом МВС України, ОГП, НАБ України, СБ України, ДБР, Мінфіну України, Мін'юсту України від 17 серпня 2020 року № 613/380/93/228/414/510/2801/5). Після затримання особи за межами України, слідчий, прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, або суд, який розглядає справу чи яким ухвалено вирок, готує клопотання про видачу особи в Україну, до якого серед інших документів обов'язково додається засвідчена копія ухвали слідчого судді або суду про тримання особи під вартою, якщо видача запитується для притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 575 КПК). Тобто, ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
При цьому час затримання такої особи фактично може перевищувати 30 діб - тримання під вартою за ст. 59 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, 40 діб - тимчасовий арешт за ст. 16 Європейської конвенції про видачу правопорушників та 60 діб - строк дії ухвали про тримання під вартою за ч. 1 ст. 197 КПК.
Тобто, затримана особа на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, може бути затриманою і утримуватись під вартою протягом усього часу, необхідного для екстрадиції та доставки її до місця кримінального провадження. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі 991/3440/20.
Відповідно до абзацу 2 ч.4 ст.183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_2 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 1111 КК України, у кримінальному провадженні №22024000000000012 від 10.01.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 1102, ч. 5 ст. 1111 КК України, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 1111 КК України.
При цьому слідчий суддя нагадує, що ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що після затримання особи на підставі ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 186, 193, 197 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого - задовольнити.
Обрати щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваною, її захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1