Справа № 761/11672/24
Провадження № 1-кс/761/8067/2024
08 квітня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_2 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 2583 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000236 від 14.03.2024,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
слідчого - ОСОБА_2 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_2 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 2583 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000236 від 14.03.2024 року.
Дане клопотання обґрунтовується тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000236 від 14.03.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 2583 КК України.
В рамках даного провадження 19.03.2024 ОСОБА_4 у порядку ч. 8 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 2583 КК України.
З метою належного вручення повідомлення про підозру ОСОБА_4 19.03.2024 розміщені на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, а також опубліковані у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр», випуск від ІНФОРМАЦІЯ_3 НОМЕР_5: повідомлення про підозру ОСОБА_4 , пам'ятка про процесуальні права та обов'язки підозрюваного та повістки про виклик ОСОБА_4 на 25.03.2024, 26.03.2024, 27.03.2024 на 11 год. 00 хв. до Головного слідчого управління Служби безпеки України.
Однак, підозрюваний ОСОБА_4 до Головного слідчого управління Служби безпеки України відповідно до вручених йому повісток не з'явився та про причини неявки не повідомив.
У зв'язку із наведеним, 27.03.2024 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у державний, міждержавний та міжнародний розшук. Здійснення розшуку підозрюваного ОСОБА_4 доручено співробітникам ДКР СБ України.
Таким чином, підозрюваний ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та суду на території держави-агресора, а саме за адресою: рф, АДРЕСА_2 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Відповідно до листа ДКР СБ України від 06.03.2024 ОСОБА_4 16.02.2019 перетнув державний кордон України через пункт пропуску «Запоріжжя» повітряним транспортом «Запоріжжя-Мінськ». При цьому, перетин кордону особа здійснювала як громадянин рф, використовуючи закордонний паспорт рф № НОМЕР_1 . На даний час ОСОБА_4 постійно знаходиться на території рф та мешкає за адресою: рф, АДРЕСА_2 .
Враховуючи, що 19.03.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 2583 КК України, однак, останній умисно та безпідставно ухиляється від явки на виклики слідчого, переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, 27.03.2024 оголошений у розшук, перебуває на території держави, визнаною Верховною Радою України державою-агресором - рф, з метою виконання завдань кримінального судочинства, орган досудового розслідування вважає, що з метою притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності у вказаному кримінальному провадженні необхідно провести спеціальне досудове розслідування.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_2 подане раніше клопотання підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав. Звернув увагу, що ОСОБА_4 з 2019 року не перебуває на території України. Також просив долучити ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 29.03.2024, відповідно до якої стосовно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, та протоколи оглядів від 04.04.2024 та 06.04.2024, з яких вбачається, що підозрюваний ОСОБА_4 повідомлявся про розгляд даного клопотання шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, а також опублікування у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) від ІНФОРМАЦІЯ_2 , та шляхом відправлення текстових повідомлень у месенджери «Telegram» та «Whatsapp» на відомий органу досудового розслідування номер телефону ОСОБА_4 . При цьому підозрюваний до слідчого та до суду не прибув, жодних заяв або клопотань не направляв.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання слідчого аргументуючи тим, що зв'язку із підзахисним не має. Також зазначив, що пред'явлена ОСОБА_4 підозра необґрунтована.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, прийшов до таких висновків.
Згідно з ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 297-1 КПК України передбачено, що спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень глави «Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень».
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Частиною 1 статті 42 КПК України передбачено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Як встановлено у ході судового розгляду клопотання слідчого ОСОБА_2 , Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000236 від 14.03.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 2583 КК України.
19.03.2024 ОСОБА_4 у порядку ч. 8 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 2583 КК України.
Разом з тим, відповідно до листа ДКР СБ України від 06.03.2024 ОСОБА_4 16.02.2019 перетнув державний кордон України через пункт пропуску «Запоріжжя» повітряним транспортом «Запоріжжя-Мінськ». При цьому, перетин кордону особа здійснювала як громадянин рф, використовуючи закордонний паспорт рф « НОМЕР_1 . На даний час ОСОБА_4 постійно знаходиться на території рф та мешкає за адресою: рф, АДРЕСА_2 . Таким чином, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 не перебував на території України з 2019 року.
Постановою старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_2 від 27.03.2024 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у державний, міждержавний та міжнародний розшук.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
У справі SEJDOVIC v. Italy (№ 56581/00) ЄСПЛ вирішив, що у випадках, коли обвинувачена у вчиненні кримінального правопорушення особа не була особисто повідомлена, то лише з її статусу втікача (latitante), обґрунтованого презумпцією з недостатньою фактологічною основою, не можна зробити висновок про те, що така особа відмовилася від свого права з'явитися до суду або захищати себе (див. Colozza, цит. в цій справі, § 28). ЄСПЛ також мав нагоду зазначити, що перш ніж стверджувати про те, що обвинувачений імпліцитно, своєю поведінкою, відмовився від важливого права, передбаченого статтею 6 Конвенції, необхідно продемонструвати, що він міг би розумно передбачити наслідки своєї поведінки (див. Jones, цит. в цій справі) (пункт 87 рішення).
Водночас, у рішенні ЄСПЛ у справі SOMOGYI v. Italy (N 67972/01), Високий Суд зазначив, що з урахуванням важливого місця права на справедливий суд у демократичному суспільстві (див., серед інших справ, Delcourt v. Belgium, рішення від 17 січня 1970 року, Series A no. 11, pp. 14 - 15, § 25 in fine) стаття 6 Конвенції покладає на кожен національний суд обов'язок перевіряти, чи мав обвинувачений можливість бути поінформованим / ознайомленим із провадженням щодо нього, коли це оскаржується з підстав, які відразу не видаються явно необґрунтованими.
У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому, що інформування особи про порушене щодо неї обвинувачення є правовим актом такої важливості, що воно має здійснюватися згідно з вимогами матеріального та процесуального права, здатними гарантувати ефективне здійснення обвинуваченим своїх прав, про що, зокрема, свідчить підпункт (a) пункту 3 статті 6 Конвенції; розпливчастого та неофіційного повідомлення недостатньо (див. T. v. Italy, цит. в цій справі, p. 42, § 28) (пункт 75 рішення).
Слідчим суддею враховується, що інформація щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000236 від 14.03.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 2583 КК України, та повістки про судовий виклик були опубліковані в газеті «Урядовий кур'єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Крім того, з огляду на вищевказані вимоги міжнародних стандартів з дотримання прав людини, в ході судового розгляду слідчий надав суду документи, зі змісту яких вбачається, що слідчим направлені судові повістки про виклик ОСОБА_4 у месенджери для спілкування «WhatsApp» та «Telegram» на номер телефону НОМЕР_4 , яким користується підозрюваний ОСОБА_4 . Встановлено, що такі повідомлення були доставлені абоненту та ним прочитані.
Разом з тим, підозрюваний ОСОБА_4 , будучи завчасно та належним чином повідомленим про час та дату судового засідання, до суду у визначений час не прибув, про причини своєї неявки та їх поважність не повідомив, розглядом справи не цікавився, жодних заяв або клопотань до суду не направляв.
Враховуючи наведені слідчим обставини, які документально підтверджуються наданими слідчому судді матеріалами, слід констатувати, що стороною обвинувачення було вжито вичерпних заходів для повідомлення підозрюваному ОСОБА_4 про розгляд клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, що свідчить про те, що ОСОБА_4 відомо про здійснення щодо нього кримінального провадження та необхідність явки до суду, крім того, встановлено, що останній постійно проживає на території держави, визнаній Верховною Радою України державою-агресором - рф, оголошений у державний, міждержавний та міжнародний розшук.
Вказані обставини свідчать про факт переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Отже, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого ОСОБА_2 про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000236 від 14.03.2024 за ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 2583 КК України.
З урахуванням наведеного, слідчим суддею зі змісту клопотання та долучених до нього матеріалів встановлено, що ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 2583 КК України, переховується від органів слідства та суду на території держави, визнаній Верховною Радою України державою-агресором - рф, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у розшук.
При цьому приймаючи рішення про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000236 від 14.03.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 2583 КК України, слідчий суддя враховує, що неможливість проведення досудового розслідування in absentia може паралізувати проведення кримінального провадження, оскільки це може призвести, наприклад, до розпорошення доказів, спливу строку давності у кримінальному провадженні, а тому, за конкретних обставин цієї справи, враховуючи, що тяжкість злочину, про який ідеться, є співмірною із значним суспільним інтересом у відправленні правосуддя, проведення такого розслідування за відсутності підозрюваного саме по собі не суперечитиме ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 3, 9, 22, 36, 40, 42, 297-1, 297-2, 297-3, 297-4 КПК України, ч. 1 ст. 2583 КК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого - задовольнити.
Надати дозвіл слідчим Головного слідчого управління Служби безпеки України на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000236 від 14.03.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 2583 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1