Справа № 2- 2682/10/0408
20 жовтня 2010 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу складі:
головуючого - судді Деркач Н.М.
при секретарі - Хуторній Ж.І.
за участю позивача ОСОБА_1.
за участю пр. відповідача Діжак О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства « Арселор Міттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди , суд -
Позивач ОСОБА_1 звернувся з зазначеним позовом до відповідача - Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що працював у шкідливих умовах праці на різних роботах у відповідача . Стаж роботи в умовах впливу шкідливих факторів склав 28 роки 2 місяці.
Протягом зазначеного періоду виконував важку роботу в умовах несприятливого мікроклімату.
Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини 17 червня 2009 року у нього було виявлено професійне захворювання - радикуломієлопатія попереково-крижова з помірно вираженими статико -дінамічними порушеннями.
За фактом професійного захворювання було проведено розслідування професійного захворювання, про що був складений акт №31 від 9 липня 2009 року.
За висновком МСЄК від 23.09.2009 року йому було встановлено з 16.06.2009 року 40% втрати професійної працездатності, та третя група інвалідності.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Кривому Розі призначило йому щомісячні страхові виплати та виплатило одноразову виплату.
Після отриманої травми значно погіршилися умови його життя, тому він вважає, що факт заподіяння йому моральної шкоди наявний, оскільки він частково на 40% втратив професійну працездатність в працездатному віці від хронічного професійного захворювання , що спричиняє йому фізичні та моральні страждання, він відчуває незручності в повсякденному житті, так як повинен ходити з допомогою допоміжних засобів. Він змушений терпіти фізичні болі та моральні страждання, відчувати себе неповноцінною людиною. В теперішній час його матеріальне становища суттєво погіршилось , він витрачає купу грошей на ліки. Також він не може виконувати важку чоловічу роботу , вся важка робота впала на плечі його дружини, яка також має слабке здоров'я. Таке становище принижує його, він відчуваю себе інвалідом та сором перед оточуючими.
Всі вказані позивачем факти та обставини призводять до значних моральних страждань та переживань , значним чином змінили ритм та порядок його життя, порушили його нормальні життєві зв'язки.
Позивач оцінює моральну шкоду, яка підлягає стягненню з відповідача , у розмірі - 200000 грн. , яку і просив стягнути на його користь.
Представник відповідача - ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в судовому засіданні з позовом не погодився, позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивачем не доведено факту заподіяння йому моральної шкоди з боку підприємства, а вимоги щодо розміру моральної шкоди завищені та не обґрунтовані. Вважає, що позивач не зазначає чітко у чому саме полягають порушення з боку відповідача норм законодавства, що в свою чергу потягло за собою наслідки у вигляді моральних страждань, у чому полягає та чим підтверджується вина підприємства. Також представник відповідача зазначив, що позивачу Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Кривому Розі було виплачено одноразову виплату та призначено щомісячні страхові виплати.
Передбачене ст. 237-1 КЗпП України відшкодування моральної шкоди відповідачем не застосовується до осіб, що підлягають обов'язковому соціальному страхуванню відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Саме такою особою і є позивач. Зазначені норми Кзпп України регламентують відшкодування моральної шкоди всім іншим особам, які не є суб'єктами страхування від нещасного випадку і на яких не поширюється дія Закону, у тому числі працівникам, що виконують роботу не на основі трудового договору, а на інших підставах.
Також позивач не надав доказів, які б підтверджували факт спричинення моральної шкоди, наявність, характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких він зазнав, характеру немайнових втрат, а також про зміну образу і якості життя в зв'язку з втратою професійної працездатності.
Згідно ст.. 9 Закону України «Про охорону праці» відповідальність за шкоду заподіяну працівникові перекладено на роботодавця на страховика. Вони сплачують певну суму страхових внесків і не несуть матеріальних затрат у разі нещасного випадку, тому що ці відносини регулюються нормами соціального забезпечення - Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Таким чином , ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.
Вислухавши сторони, вивчивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Стаття 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. До 2006 року обов'язок відшкодування моральної шкоди, заподіяної, зокрема, внаслідок професійного захворювання, покладався на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні, та відповідні норми закону були зупинені законами про Державний бюджет відповідно за 2006 та 2007 роки.
Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України № 20-рп/2008 року положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу 1 Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду , яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-ХIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розділ обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.
Згідно вимог ст..268 ЦК України позови про відшкодування шкоди здоров'ю заподіяному при виконанні трудових обов'язків не мають строку позовної давності.
Із трудової книжки позивача встановлено, що позивач більш ніж 28 років працював у відповідача на різних посадах.
Протягом зазначеного періоду виконував важку роботу в умовах несприятливого мікроклімату підземно через недосконалість робочих місць.
Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини 17 червня 2009 року у нього було виявлено професійне захворювання - радикуломієлопатія попереково-крижова з помірно вираженими статико -дінамічними порушеннями.
За фактом професійного захворювання було проведено розслідування професійного захворювання, про що був складений акт №31 від 9 липня 2009 року.
За висновком МСЄК від 23.09.2009 року йому було встановлено з 16.06.2009 року 40% втрати професійної працездатності, та третя група інвалідності.
Із виписних епікризів позивача встановлено, що він неодноразово знаходився в медичних закладах на лікуванні у зв'язку з хронічним професійним захворюванням.
Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду. Доводи відповідача ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про те, що позивачем не додано остаточних підтверджень про наявність моральних страждань є безпідставними.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обов'язків здоров'ю позивача була заподіяна шкода. Винним в отриманні позивачем втрати професійної працездатності 40% є відповідач.
Суд вважає, що у зв'язку з хронічним професійним захворюванням на виробництві та отримані позивачем втрати професійної працездатності, порушено звичайний для позивача спосіб життя, він вимушений втрачати додаткові сили для організації свого життя, а при таких обставинах переносить моральні страждання та переживання. При вказаних обставинах суд вважає, що позивачу заподіяна моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню.
Беручи до уваги, що обставини , викладені в позові, знайшли документальне підтвердження, також встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.
При обговоренні суми за причинену моральну шкоду, яку позивач оцінив у 200000 грн., суд виходить із принципів розумності, виваженості і справедливості, враховуючи тяжкість наслідків у стані здоров'я позивача, відсотків втрати професійної працездатності - 40%, вину підприємства у втраті професійної працездатності і заперечення цієї вини з боку підприємства. Суд вважає необхідним назначити позивачу компенсацію в розмірі 28000 гривень, що буде відповідати компенсації за спричинену моральну шкоду.
Керуючись ст.ст. 4,12,13 Закону України «Про охорону праці», ст.. 237-1 КЗпП України, ст.. 1167, 1168 ЦК України, рішеннями Конституційного суду України від 27.01.2004 року № 1-рп/2004р., №20-рп/2008 від 08 08.10.2008 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. (з доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 року), ст..ст. 10, 11, 27, 60,119,120,213-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства « Арселор Міттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства « Арселор Міттал Кривий Ріг» ( вул. Орджонікідзе, 1, м. Кривий Ріг ) на користь ОСОБА_1 - 28 000 \ двадцять вісім тисяч грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства « Арселор Міттал Кривий Ріг» ( вул. Орджонікідзе, 1, м. Кривий Ріг ) на користь держави судовий збір в сумі 8 грн.50 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі - 15 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 10 діб шляхом подачи апеляційної скарги до Дзержинського районного суду.
Суддя: Деркач Н. М.