вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" квітня 2024 р. Справа№ 911/3029/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Барсук М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Реуцька Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Чернік А.О. (ордер серія АН №1398094 від 16.04.2024)
розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЗХІМСЕРВІС"
на рішення господарського суду Київської області від 25.01.2024
у справі №911/3029/23 (суддя Шевчук Н.Г.)
за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"
до товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЗХІМСЕРВІС"
про стягнення 146 776, 09 грн страхового відшкодування,-
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЗХІМСЕРВІС" про стягнення 146 776,09 грн страхового відшкодування.
Рішенням Господарського суду Київської області від 25.01.2024 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЗХІМСЕРВІС" на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" страхове відшкодування у розмірі 146 776,09 грн та 2 684,00 грн. судового збору.
Мотивуючи рішення,суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що у позивача виникло право вимоги до ТОВ « ХОЗХІМСЕРВІС» та відповідно суму страхового відшкодування у розмірі 146 776, 09 грн. слід стягнути з відповідача, як роботодавця винної у ДТП особи відповідно до вимог ст..1172 ЦК України.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ "ХОЗХІМСЕРВІС" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 25.01.2024 по справі №911/3029/23 та ухвалити нове, яким відмовити ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що на переконання відповідача надані позивачем докази не доводять факту оплати (копія платіжного доручення №9994780 свідчить про перерахування меншої від зазначеної у додатковій угоді №1 суми; карточка рахунку стосується періоду до 21.03.2019; копія рахунку-фактури №0000057225 не містить посилання на договір та печатки виконавця, а позивачем не надано доказів оплати такого рахунку, копія акту виконаних робіт №0000057225 не містить посилання на договір, печатки виконавця та підпису страхувальника; копія акту звіряння розрахунків за жовтень 2020 не заповнена зі сторони виконавця, а підпис ОСОБА_1 є відмінним від підпису вказаної особи у рахунку-фактурі №48552).
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 апеляційну скаргу у справі №911/3029/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
З огляду на те, що вказана апеляційна скарга була подана 19.02.2024 безпосередньо до суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у суду першої інстанції матеріалів справи №911/3029/23 та відкладення вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з суду першої інстанції.
Листом Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 витребувано з господарського суду Київської області матеріали справи №911/3029/23.
28.02.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/3029/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЗХІМСЕРВІС" на рішення господарського суду Київської області від 25.01.2024 у справі №911/3029/23, справу №911/3029/23 призначено до розгляду на 16.04.2024.
22 березня 2024 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечував проти її задоволення.
05.04.2024 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справ без участі представника позивача. В якому останній проси розглядати справи без присутності представника позивача на підставі поданих доказів. Відмовити відповідачу в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.
У судове засідання 16.04.2024 представник позивача не з'явився, хоча про час та місце справи сторони повідомлялись належним чином, а саме шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету, але як зазначалось, 05.04.2024 направив на адресу суду клопотання про розгляд справи у відсутності уповноваженого представника позивача.
Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового ухвалу на офіційну електронну адресу особи.
Частинами 5 та 7 ст. 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
А тому, колегія суддів, зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов'язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача у судовому засіданні 16.04.2024.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 27 листопада 2019 року між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (страховик/позивач) та ОСОБА_2 (страхувальник/вигодонабувач) укладено договір страхування наземного транспорту № 3074/19-Т/К/04, відповідно до умов якого страховик взяв на себе зобов'язання компенсувати страхувальнику будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки Audi Q8, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП із строком дії з 27.11.2019 по 26.11.2020, загальною страховою сумою 2 038 799,37 грн. та франшизою розміром 0,00 грн. (а.с. 8-16).
06 жовтня 2020 року в м. Києві по вул. Кудрявська, 16 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Audi Q8, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням власника ОСОБА_2 та екскаватора "САТ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 .
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 11.01.2021 провадження у справі № 761/35313/20 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрито за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 30-31).
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 11.11.2021 у справі про адміністративне правопорушення № 761/35315/20 встановлено, що наслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, зокрема, застрахований позивачем транспортний засіб Audi Q8, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , а також визнано винним ОСОБА_3 у вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, однак провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності згідно із положеннями п.7 ст. 247 КУпАП (а.с. 32-33).
07.10.2020 до ПрАТ СК "Арсенал Страхування" надійшла заява ОСОБА_2 про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування ТЗ, в якій вказано, що 06.10.2020 о 17:10 трапилась ДТП в м. Києві по вул. Кудрявська, 16, а саме трактор з плитою на ковші пошкодив ТЗ Audi Q8, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; викликано поліцію; протокол складено на обох учасників; перелік пошкоджень: ліхтар задній правий, бампер задній, кришка багажника (а.с. 22-23).
ТОВ "Незалежна експертно-асистуюча компанія" за результатами оцінки колісного транспортного засобу Audi Q8, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складено звіт № 524-2020 від 20.10.2020, в якому зазначено, що вартість пошкодженого автомобіля Audi Q8, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 147 091,75 грн. (а.с.37-41, 42-48).
Згідно виставленого Дочірнім підприємством "АУДІ ЦЕНТР ВІПОС" рахунком-фактури № 0000065737 від 20.10.2020, вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля Audi Q8, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 146 776,09 грн. (а.с. 53-54).
У складеному представником позивача розрахунку страхового відшкодування від 20.10.2020 визначено вартість страхового відшкодування у загальному розмірі 146 776,09 грн. (а.с. 35).
У Страховому акті № 006.02555520-1 від 20.10.2020 позивачем зафіксовано те, що сума страхового відшкодування складає 146 776,09 грн., а виплата має відбутись на користь Дочірнього підприємства "АУДІ ЦЕНТР ВІПОС" (а.с. 34).
Між ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" на ДП "АУДІ ЦЕНТР ВІПОС" 15.07.2014 укладено договір № 15072014-СТО на надання послуг з ремонту транспортних засобів, який Додатковою угодою № 1 від 19.03.2019 до договору викладено в новій редакції, відповідно до умов якого ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" доручає, а ДП "АУДІ ЦЕНТР ВІПОС" зобов'язується виконати ремонти транспортних засобів, що застраховані замовникам та спрямовані до виконавця, під час виконання замовником врегулювання страхових випадків за укладеними договорами страхування (а.с. 36, 57-61, 62-66, 67).
Позивач провів відшкодування суми страхової виплати в розмірі 146 776,09 грн через зарахування цієї суми з рахунку авансового внеску, внесеного ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" на рахунок ДП "АУДІ ЦЕНТР ВІПОС".
Згідно Додаткової угоди № 3 від 16.03.2020 до Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 16.03.2022 року (а.с. 72).
Таким чином, виплата ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" суми страхового відшкодування на рахунок ДП "АУДІ ЦЕНТР ВІПОС" в загальному розмірі 146 766,09 грн підтверджується підписаним між сторонами цього правочину актом звіряння розрахунків по посередницьким послугам за період: жовтень 2020 року.
Цивільно-правова відповідальність ТОВ "ХОЗХІМСЕРВІС", як власника екскаватора "САТ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 не була застрахована на момент дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується листом МТСБУ (а.с.101).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 993 та 1172 ЦК України та просить стягнути з ТОВ "ХОЗХІМСЕРВІС", як роботодавця особи яка завдала шкоди, розмір фактично завданих збитків 146 776,09 грн.
За наслідками розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факт завдання працівником відповідача шкоди застрахованому у позивача тз, за наслідком якого виплачено страхове відшкодування, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.
За приписами статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Положеннями ст. 988 ЦК України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Як встановлено в ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Згідно зі ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №3-303гс15.
Відповідно до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Згідно ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Згідно зі статтями 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України "Про страхування" до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.04.2018 у справі № 910/3165/17, від 12.08.2019 у справі № 910/2351/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17.
У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат переходить від потерпілої особи право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди. Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).
Зміст заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку свідчить про те, що страхувальник позивача просив здійснити виплату страхового відшкодування на користь «СТО ВІПОС».
Рішення про здійснення страхового відшкодування за договором №3074/19-Т/К/04 у розмірі 146776,09 грн. на користь ДП «Ауді Центр Віпос» зафіксовано у страховому Акті №006.02555520-1. (а.с.34)
Наявний у матеріалах справи рахунок-фактура №0000065737 від 20.10.2020 (підписаний і завірений печаткою ДП «Ауді Центр Віпос») щодо відновлювального ремонту на суму у розмірі 146 776,09 грн. містить відомості про власника такого автомобіля (страхувальника позивача), замовника (позивача) і ідентифікуючі ознаки (марка, win) автомобіля щодо ремонту якого виставлено такий рахунок, що дає однозначну можливість його ідентифікації в контексті договору страхування №3074/19-Т/К/04.
Твердження скаржника про те, що акт виконаних робіт № 0000057225 від 27.11.2020 не містить посилання на договір № 15072014-СТО від 15.07.2014 та не засвідчений підписом, правильних висновків суду першої інстанції також не спростовують, оскільки такий документ є документом, який визначає обсяг відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля (Audi Q8, д.р.н НОМЕР_1 ) та не впливає на факт встановленого обов'язку виплати страхового відшкодування.
Призначення платежу платіжного доручення №9997480 від 21.03.2019 свідчить по те, що 818872,96 грн. сплачено у якості «гарантійного внеску згідно до угоди №1 від 19.03.2019 до дог №15072014СТО згідно рахунку №48552».
Твердження скаржника про сплату меншої від зазначеної у вказаному рахунку та додатковій угоді № 1 суми, не спростовують факту сплати зазначеної у платіжному дорученні суми та можливість її подальшого спрямування на здійснення відновлювального ремонту, що було в подальшому здійснено та зафіксовано сторонами у акті звіряння розрахунків за жовтень 2020 року.
Твердження скаржника про те, що копія акту звіряння розрахунків за жовтень 2020 не заповнена зі сторони виконавця, а підпис ОСОБА_1 є відмінним від підпису вказаної особи у рахунку-фактурі №48552, колегія суддів визнає безпідставними з огляду на те, що вказаний документ містить аналогічну до вказаної позивачем суму в графі «сальдо кінцеве» зі сторони ДП «Ауді Центр Віпос», завірено печаткою і підписом уповноваженої сторони. Натомість відповідачем доказів протилежного не надано. Клопотання про призначення почеркознавчої експертизи не заявлено.
Вказаний акт також містить згадку про виплату за страховим актом №006.02555520-1 на суму страхового відшкодування у розмірі 146776,09 грн.
Крім того, зміст договіру № 15072014-СТО від 15.07.2014 свідчить про те, що ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" перераховує на користь ДП "АУДІ ЦЕНТР ВІПОС" гарантійний внесок у якості ротаційного фонду, наявністю якого забезпечується сплата в майбутньому страхових відшкодувань страхувальникам за умови здійсненна ними відновлювального ремонту застрахованих у замовника автомобілів на СТО виконавця. Також у договорі зазначено, що сторони щомісяця проводять звіряння взаємних розрахунків на підставі актів виконаних робіт.
Отже, підписаний та засвідчений печатками товариств акт звіряння розрахунків по посередницьким послугам за період: жовтень 2020 року між ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" та ДП "АУДІ ЦЕНТР ВІПОС", в переліку якого міститься сума страхового відшкодування за страховим актом № 006.02555520-1 від 20.10.2020 146 776,09 грн є належним доказом на підставі якого можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Таким чином матеріали справи свідчать про те, що позивачем на підставі страхового акта № 006.02555520-1 від 20.10.2020 та виставленого ДП "АУДІ ЦЕНТР ВІПОС" рахунку-фактури № 0000065737 від 20.10.2020 здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 146 776,09 грн, шляхом зарахування відповідної суми з рахунку авансового внеску, внесеного ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" на користь ДП "АУДІ ЦЕНТР ВІПОС" відповідно до укладеного між ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" та ДП "АУДІ ЦЕНТР ВІПОС" договору № 15072014-СТО на надання послуг з ремонту транспортних засобів від 15.07.2014, що підтверджується підписаним актом звіряння розрахунків по посередницьким послугам за період: жовтень 2020 року.
При цьому, погоджуючись із висновками суду першої інстанції у вказаній частині колегія суддів керується, поза іншим, визначеним ст. 79 ГПК України принципом вірогідності доказів.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саму ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Таким чином, здійснивши виплату страхового відшкодування позивач набув право вимоги до особи, винної у завданні збитків.
Відповідно до частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Вина ОСОБА_3 підтверджується постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 11.11.2021 у справі про адміністративне правопорушення №761/35315/20, даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, рапортом, протоколом огляду місця ДТП, схемою ДТП, письмовими поясненнями.
Даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 005233 підтверджується також те, що громадянин ОСОБА_3 станом на 06.10.2020 перебував у трудових відносинах із ТОВ "ХОЗХІМСЕРВІС" (відповідачем), що останнім не заперечується, як і не надано доказів неправомірності керування ОСОБА_3 транспортним засобом - екскаватором "САТ", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент скоєння ДТП.
Враховуючи викладене, в силу ст. 1172 ЦК України у спірному випадку саме ТОВ "ХОЗХІМСЕРВІС" є особою, відповідальною за шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, винуватцем якої визнано його працівника і як володілець джерела підвищеної небезпеки та роботодавець водія-працівника несе відповідальність за спричинену внаслідок ДТП шкоду в порядку статей 1172 та 1187 ЦК України.
Враховуючи викладене та оскільки позивачем підтверджено вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Audi Q8, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 146 776,09 грн, а також факт оплати цієї суми позивачем на користь ДП "АУДІ ЦЕНТР ВІПОС", колегія суддів визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що у позивача виникло право вимоги до ТОВ "ХОЗХІМСЕРВІС", з огляду на що суму страхового відшкодування у розмірі 146 776,09 грн слід стягнути з відповідача, як роботодавця винної у ДТП особи відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України.
Дослідивши матеріали наявні у справі, в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дав належну оцінку доказам у справі та виніс законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищезазначене.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржником не доведено обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надано, а тому погоджується із рішенням Господарського суду Київської області від 25.01.2024 у справі №911/3029/23, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЗХІМСЕРВІС" на рішення Господарського суду Київської області від 25.01.2024 у справі №911/3029/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 25.01.2024 у справі №911/3029/23 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
4. Матеріали справи №911/3029/23 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 18.04.2024
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді М.А. Барсук
Є.Ю. Пономаренко