18.04.24
22-ц/812/612/24
Справа № 473/1382/24 Головуюча у 1-й інстанції Лузан Л. В.
Провадження № 22ц/812/612/24 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О.
Іменем України
18 квітня 2024 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:
головуючої-судді: Ямкової О. О.,
суддів: Самчишиної Н. В., Локтіонової О. В.,
розглянувши у спрощеному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 , поданої від її імені
адвокаткою Чередніченко Іриною Борисівною,
на ухвалу Вознесенського районного суду Миколаївської області від 15 березня 2024 року, постановлену суддею Лузан Л. В. у приміщенні суду у місті Вознесенську Миколаївської області зі складанням її повного тексту, по справі
за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2
про збільшення розміру стягнутих аліментів,
14 березня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокатка Чередніченко І. Б., звернулася з позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, які з нього стягнуті на підставі рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 липня 2015 року на користь державних установ та інших осіб, під опікою та піклуванням яких будуть знаходитися його діти. Після судового рішення над дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якої з відповідача було стягнуто 1/6 частину з усіх видів заробітку, позивачкою ОСОБА_1 встановлено піклування. У зв'язку з досягненням повноліття іншою дитиною, братом ОСОБА_4 , розмір аліментів, які стягнуті з відповідача на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 слід збільшити на іншу частку.
До позову додано ордер на надання правничої допомоги.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 березня 2024 року позовна заява повернута позивачці, в чиїх інтересах діє адвокатка, як особі, що не має процесуальної здатності на звернення до суду за відсутності у наданому ордері власноручного підпису ОСОБА_5 .
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокатка Чередніченко І. Б., просить скасувати ухвалу суду про повернення позову, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на те, що ордер, що доданий до позовної заяви підписаний нею кваліфікованим електронним підписом, оскільки позов подано ними через електронний суд.
Ухвалами колегії суддів Миколаївського апеляційного суду з розгляду цивільних справ від 21 березня та 9 квітня 2024 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
За положеннями частини 1 статті 58 ЦПК України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 1 статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Повноваження адвоката як представника повинні підтверджуватися одним з таких документів : 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
У частині 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі - Положення №41).
Згідно з пунктом 4 Положення №41 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
За приписами пункту 6 Положення №41 бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
Відповідно до пункту 9 Положення №41 ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Наведеній нормі кореспондує підпункт 12.10 пункту 12 Положення №41, який відносить підпис адвоката, що видав ордер, до обов'язкових реквізитів ордера.
При цьому, виходячи з положень підпункту 12.4 пункту 12 Положення №41, цей реквізит ордера автоматично не генерується і заповнюється адвокатом самостійно.
Таким чином, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є письмовий документ встановленої форми, що містить обов'язкові реквізити, передбачені Положенням №41, зокрема, особистий підпис адвоката, який його видав.
Водночас відповідно до положень статті 14 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Згідно з пунктом 26 Положення про ЄСІТС електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Відповідно до абзацу 1 пункту 27 Положення про ЄСІТС до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Абзацом 2 цього пункту обумовлено, що технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
За правилами пункту 11.1.6 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС, розміщеної на сайті https://wiki-ccs.court.gov.ua (далі - Інструкція), користувачі, які підтвердили свої повноваження адвоката мають можливість видати ордер на конкретну справу для отримання доступу до документів по справі та загальний ордер (без вказання номера справи), який спрощує та прискорює процес подачі заяв до суду.
Алгоритм створення електронного ордера закріплений у пункті 11.1.9 Інструкції.
Пунктом 11.1.13 Інструкції передбачено, що обраний на початку формування заяви ордер буде автоматично завантажено до додатків сформованої заяви.
У пункті 11.1.14 Інструкції зазначено, що електронні довіреності та ордери надаються та оформлюються засобами ЕС у відповідності до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та їх юридична сила не може бути заперечена виключно через те, що вони мають електронну форму.
Указаний порядок підтвердження повноважень адвоката як представника за допомогою засобів ЄСІТС (створення електронного ордера із застосуванням вбудованого текстового редактора) узгоджується з приписами частини 7 статті 62 ЦПК України, згідно з якою в разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
При цьому, з огляду на положення Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», підписання ордера кваліфікованим електронним підписом за допомогою іншого засобу, ніж засіб Електронного суду, який так само здатний забезпечити умови, передбачені статтею 19 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», та додавання файлу з накладеним цифровим підписом до створеного в Електронному суді документа також буде відповідати вимогам статті 62 ЦПК України.
Натомість підписання цифровим підписом за допомогою засобів ЄСІТС доданого до створеного в Електронному суді документа файлу, що містить зображення заповненого бланку ордера, засвідчує надсилання цього додатку відповідним користувачем ЄСІТС та підтвердження ним відповідності електронної копії доданого ордера його оригіналу в паперовій формі, проте не прирівнює таку дію до видачі адвокатом ордера в електронній формі шляхом створення електронного документа встановленої форми.
Як установлено судом апеляційної інстанції і підтверджується матеріалами справи, позовна заява від імені ОСОБА_1 подана через підсистему «Електронний суд» адвокаткою Чередніченко І. Б..
На підтвердження своїх повноважень адвокаткою Череднічено І. Б. додано в електронній формі, як до матеріалів позову, так і до матеріалів апеляційної скарги, файл із згенерованим на офіційному вебсайті Національної асоціації адвокатів України і частково заповненим бланком ордера на надання правничої (правової) допомоги серії ВЕ №1111094, який не містить особистого підпису адвоката.
За наведеного, обов'язковим реквізитом ордеру, який досліджується у цій справі, є власноручний підпис адвоката (у графі «Адвокат»), який відсутній у бланку наданого ордеру.
Тому встановивши, що подана на підтвердження наявності у ОСОБА_5 повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 копія ордеру не містить власноручного підпису адвоката, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення позову, що стало причиною звернення адвокатки до суду апеляційної інстанції з доданням аналогічно сформованого нею ордеру.
Втім, скріплення позову чи апеляційної скарги електронним цифровим підписом, зокрема скріплення електронним цифровим підписом скан-копії ордеру про надання правничої (правової) допомоги, а також подання позову чи апеляційної скарги із застосуванням системи «Електронний суд» із доданням до останньої не підписаної скан-копії ордеру не підтверджує дотримання форми документа, що підтверджує її право на здійснення представництва інтересів особи, зокрема на підписання апеляційної скарги, як того вимагають норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення.
Така позиція сформована КЦС в складі ВС при розгляді справи №21/1113/23 у постанові від 27 березня 2024 року та КАС в складі ВС при розгляді справи №466/893/22 у постанові від 9 березня 2023 року. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 29 лютого 2024 року при розгляді справи №466/76/22.
За таких обставин, доданий адвокаткою документ не можна вважати ні електронною копією письмового (паперового) ордера (через відсутність власноручного підпису адвоката як обов'язкового реквізиту), ні створеним в електронній формі ордером (не сформований за допомогою засобів ЄСІТС або не підписаний як окремий документ кваліфікованим електронним підписом за допомогою іншого засобу підпису).
Доводи апеляційної скарги щодо наявності електронно-цифрового підпису на поданій скарзі та скан-копії ордеру, який підтверджує повноваження представниці, є необґрунтованими, оскільки адвокаткою не було дотримано форми документа, що підтверджує її право на здійснення представництва інтересів особи, зокрема його підписання, як того вимагають норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення про ордер.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження з підстав, прямо передбачених пунктом 3 частини 1 статті 362 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має право її підписувати.
Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 260, 268, 362, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана від її імені адвокаткою Чередніченко Іриною Борисівною, на ухвалу Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.
Головуюча О. О. Ямкова
Судді О. В. Локтіонова
Н. В. Самчишина