17 квітня 2024 року
м. Київ
справа №580/2641/23
адміністративне провадження № К/990/12342/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Мартинюк Н.М., Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі №580/2641/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), яка полягає у неповідомленні всупереч пункту 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 31 березня 2022 року №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» за формою, встановленою додатком 2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.10.2022 по 12.10.2022;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) повідомити відповідно пункту 4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби України від 31 березня 2022 року №164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» за формою, встановленою додатком 2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.10.2022 по 12.10.2022;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), яка полягає у неприйняті на підставі пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (із змінами; далі - Постанова №168) наказу про призначення ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.10.2022 по 12.10.2022;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) прийняти на підставі пункту 1 Постанови №168 наказ про призначення ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.10.2022 по 12.10.2022.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2024 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо невиплати ОСОБА_1 на підставі пункту 1 Постанови №168 додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії за період з 31.08.2022 по 30.09.2022 у кількості 14 днів з врахуванням проведених виплат за цей період.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі пункту 1 Постанови №168 додаткову винагороду у розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії за період з 31.08.2022 по 30.09.2022 у кількості 14 днів з урахуванням проведених виплат за цей період.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
01 квітня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі №580/2641/23.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що учасники справи у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору у цій справі є право військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, установленою Постановою №168.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Обставин, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, що підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої, четвертої статті 12 та частини четвертої статті 257 КАС України, немає.
Ураховуючи, що ця справа є справою незначної складності та розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Однак підстав, за яких судові рішення, постановлені у цій справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, суд касаційної інстанції не встановив, а заявник касаційної скарги не зазначив.
Крім цього, вирішуючи цей спір та задовольняючи позов частково, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідно до довідки, складеної командиром військової частити НОМЕР_2 , позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області у такі періоди: з 01.08.2022 по 30.08.2022 року; з 01.09.2022 по 30.09.2022; з 01.10.2022 по 12.10.2022. Вказану довідку видано на підставі бойових наказів Адміністрації Держприкордонслужби № 104 гриф від 22.06.2022, від 106 гриф від 27.06.2022. Також начальник зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С) НОМЕР_3 прикордонного загону підполковник ОСОБА_2 клопотав перед вищим керівництвом щодо виплати позивачу винагороди: за період з 01.08.2022 по 31.08.2022 у розмірі по 30 000 грн (рапорт від 01.09.2022 № 966); за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 у розмірі по 30 000 грн (рапорт від 01.10.2022 № 1198); за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 у 13 днів у розмірі по 70 000 грн (рапорт від 01.10.2022 № 1200). Відтак наведені документи містять відомості про те, що позивач у вересні 2022 року приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області у кількості 13 днів. Також, як встановили суди попередніх інстанцій, з витягу з журналу бойових дій, наданого військовою частиною НОМЕР_4 , ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях 31.08.2022, оскільки піддавався артилерійському обстрілу з боку населених пунктів держави-терориста Російської Федерації. Наведені періоди підтверджуються довідкою, бойовими наказами (на які міститься посилання у довідці), журналом бойових дій та рапортом, тобто сукупністю визначених у Наказі №392-АГ документів. Таким чином, у період з 31.08.2022 по 30.09.2022 у кількості 14 днів документально підтверджується факт участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії.
Отже, цей спір вирішувався судами виходячи суто із оцінки доказів у справі, наданих під час його вирішення. Водночас у касаційній скарзі відсутні вмотивовані аргументи на спростування таких висновків судів, а доводи відповідача зводяться до посилань на різну судову практику у подібних спорах та обов'язку Верховного Суду забезпечити сталість і єдність судової практики у такій категорії справ.
Зазначення заявником у касаційній скарзі про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України) не є достатнім для вирішення питання про відкриття касаційного провадження у цій категорії справ.
З огляду на зазначене та враховуючи, що заявник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
Доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі №580/2641/23.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіЖ.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк А.В. Жук