Справа № 523/3644/24
Номер провадження:1-кп/521/1347/24
12 квітня 2024 року м.Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , представників потерпілих ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в м.Одеса клопотання адвоката ОСОБА_11 , який діє в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_19 та адвоката ОСОБА_12 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016160490000984 від 15.02.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.3 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.3 ст.27, ч.2 ст.209, ч.3 ст.27, ч.3 ст.358, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.5 ст.27, ч.2 ст.209, ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.3 ст.358, ч.5 ст.27, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27, ч.3 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.4 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.4 ст.27, ч.2 ст.209, ч.5 ст.27, ч.3 ст.358 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.2 ст.209, ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.2 ст.209, ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.2 ст.209, ч.5 ст.27, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.5 ст.27, ч.4 ст.190 (у редакції 22.11.2018), ч.3 ст.358, ч.ч. 1,2 ст.376-1 КК України,
В провадженні Малиновського районного суду м.Одеси перебуває зазначене кримінальне провадження на стадіїї підготовчого судового засідання.
Від адвоката ОСОБА_11 , який діє в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_19 , до суду надійшли клопотання про скасування арешту майна, накладений на мобільний телефон марки «Samsung» imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «Samsung» imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 , які були вилучені під час обшуку 11.05.2023 року у ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 та на мобільний телефон марки «Samsung Galaxy S9» серійний номер НОМЕР_5 imei: НОМЕР_6 з сім-карткою НОМЕР_7 чорного кольору, який був вилучений під час обшуку 11.05.23 року у ОСОБА_19 за адресою: АДРЕСА_2 , на обґрунтування яких зазначив, що 12.05.2023 року слідчим суддею Київського районного суду м.Одеси на зазначені речі було накладено арешт за клопотанням слідчого. Звертає увагу, що вилучені під час обшуків телефони не містять на собі слідів злочину та не були знаряддям для вчинення злочину в розумінні ч.1 ст.98 КПК.
Зазначені телефони є власністю підозрюваних які придбались для користування підозрюваними на праві приватної власності і використовується виключно для особистих цілей, відсутність зазначеного телефону унеможливлює виконання повсякденних життєвих необхідностей, а саме контакти дитячих лікарів, переписка з друзями, переписка по роботі та інше.
На даних телефонах міститься велика кількість фотографій, крім того на даний час існування без телефону фактично не можливе, у зв'язку з чи вважаю за можливе його повернути власникам, адже самі по собі телефони не несуть для слідства жодного значення, а інформація яка на них міститься може буде вилучена процесуальною дією.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. (ч.2 ст. 168 КПК)
Зважаючи на той факт, що власники майна самостійно надали пароль для доступу до телефонів та інформації яка містилась на них, дії слідчого прямо суперечать ч. 2 ст. 168 КПК, крім того слідчим було безпідставно відмовлено у копіюванні інформації і поверненні майна.
Документи які були залучені слідчим та які стосуються ресторану «Лев-Золотий» та вищезазначений перелік документів не мають жодного відношення до кримінального провадження та кримінальних правопорушень про які йдеться мова у повідомленні про підозру, що вбачається безпосередньо з клопотання про арешт майна та повідомлення про підозру, таким чином данні документи н стосуються даного кримінального провадження.
Крім того, звертає увагу, що з моменту вилучення майна пройшло 180 днів, що свідчить про проведення всіх необхідних слідчих дій з вилученим майном, а так як усі слідчі дії були проведені з зазначеним майном і на даний час зазначені документи та телефони для кримінального провадження значення не має, просить скасувати арешт на зазначені мобільні телефони.
Адвокат ОСОБА_12 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , також надала до суду клопотання про часткове скасування арешту майна, а саме на мобільний телефон марки «Blackview» моделі «A60Pro» із сім-карткою НОМЕР_8 на обґрунтування якого зазначила, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 15.05.2023 року було накладено арешт на речі, які були виявлені та вилучені 11.05.2023 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , за клопотанням слідчого зокрема на мобільний телефон марки «Blackview» моделі «A60Pro» із сім-карткою НОМЕР_8 . Зазначає, що слідчі дії щодо зазначеного мобільного телефона, який належить ОСОБА_8 , проведені, при цьому з'ясовано , що вказаний мобільний телефон не містить переписки та інформації, яка може бути використана для цілей кримінального провадження, а також інших ознак засобу вчинення кримінального правопорушення, тому не може слугувати речовим доказом у справі. Вважає, що на теперішний час відпала необхідність арешту саме цього телефону з метою збереження речових доказів, оскільки таких доказів цей телефон не містить. ОСОБА_8 на теперішній час позбавлений можливості користуватись своїм засобом зв'язку, в якому наявні його сімейні та робочі контакти. До ОСОБА_8 застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби, що дозволяє йому працювати, однак необхідні робочі та особисті контакти містяться в пам'яті телефону, відтак підозрюваний позбавлений можливості заробляти собі на життя та не може спілкуватись зі своїми рідними. Санкції інкримінованих ОСОБА_8 статей не містять вимоги конфіскації майна, в разі визнання його винуватим. За таких обставин, оскільки зазначений мобільний телефон не є предметом, знаряддям вчинення злочину або таким, яке зберегло на собі його сліди, він має бути повернутий власнику, тому просить частково скасувати арешт, а саме на зазначений мобільний телефон, в іншій частині ухвалу про арешт майна залишити без змін.
Захисник ОСОБА_11 , який діє в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_19 , в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити, зазначивши, що ОСОБА_21 не є підозрюваним, обвинуваченим, взагалі не має відношення до справи, телефон було вилучено під час обшуку та було оглянуто, будь-яких відомостей для кримінального провадження не містить. Щодо телефону ОСОБА_5 , в ньому також не має будь-яких даних, що мають значення для кримінального провадження та не має відношення до кримінального правопорушення.
Захисник ОСОБА_12 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , клопотання в судовому засіданні підтримала, просила його задовольнити, зазначивши, що зазначений телефон не є знаряддям кримінального правопорушення або набутим злочинним шляхом, телефон потрібен щоб працювати.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти скасування арешту майна, зазначивши, що слідчим суддею на нього було накладено арешт, мобільні телефони були визнані речовим доказом в кримінальному провадженні, судовий розгляд ще не розпочався, останні можуть стати предметом дослідження в судовому засіданні, а тому не відпала потреба у їх арешті.
Представник потерпілого ОСОБА_17 заперечував проти задоволення клопотань, підтримав думку прокурора.
Захисник ОСОБА_14 підтримав клопотання адвокатів ОСОБА_11 та ОСОБА_22 , просив задовольнити, зазначивши, що мобільні телефони визнані речовими доказами, проте не відповідають вимогам речових доказів.
Інші учасники процесу поклались на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суть клопотаннь, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно із ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч.3 ст.28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Дія заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, було застосовано з метою збереження та подальшого дослідженні речових доказів. На стадії підготовчого судового засідання судом ще не прийнячто рішень відповідно до вимог ст.314 КПК України та не здійснються дослідження доказів, тому вирішення пи тання про відсутності потреб у подальшому арешті зазначеного майна - є передчасним, враховуючи, що у зазначеному кримінальному провадженні вказане майно є речовим доказом, яке може бути досліджено під час судового розгляду. Тому суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотань слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372 КПК України, суд -
У задоволенні клопотань адвокатів ОСОБА_11 , який діє в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_19 , адвоката ОСОБА_12 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1