Справа № 521/21536/23 Провадження № 2/521/949/24
18 березня 2024 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Гриневич І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна, -
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовом до Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна та просить суд зобов?язати Чорноморський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт та заборону відчуження з нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало ОСОБА_2 .
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що у зв?язку з тим, що вона є спадкоємцем майна ОСОБА_3 , але реалізувати свої права не має можливості через обтяження, які не зняті виконавчою службою, які були накладені на ВАТ «Одеський завод скловиробів» через заборгованість по заробітній платі, через що був накладений арешт та заборона відчуження гуртожитку ВАТ «Одеський завод скловиробів», який раніше був розташований за адресою: АДРЕСА_2 , тому змушена звернутися саме до суду з питанням зняття арешту з вказаного майна спадкодавця ОСОБА_3 ..
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2023 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. (а.с. 15-16)
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 24 січня 2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено судовий розгля по суті позовних вимог. (а.с.33)
Позивач у судове засідання не з'явилася, однак надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просила позов задовольнити.
Відповідач Чорноморський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання слухання справи повідомлявся заздалегідь належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надавав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 11113, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), дата видачі 06 вересня 2021 року. (а.с. 6)
Відповідно до довідки, яка надана державним нотаріусом Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одеса Михальовою Л.І., зазначається, що в провадженні знаходиться спадкова справа № 902/2021 до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та 28.09.2021 року за № 2120 з заявою про прийняття спадщини за законом звернулася племінниця спадкодавця - ОСОБА_1 , яка є спадкоємицею ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с. 9)
З матеріалів справи вбачається, що постановою від 24.05.2001 року Іллічівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було накладено арешт та заборону відчуження гуртожитку ВАТ «Одеський завод скловиробів».(а.с. 8)
Однак 22 липня 2011 року Департамент міського господарства Одеської міської ради видав свідоцтво на право власності на квартиру у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , дана квартира в гуртожитку раніше належала ВАТ «Одеський завод скловиробів». (а.с. 5)
Одеський нотаріальний архів у відповідь на адвокатський запит надав належним чином засвідчену копію вищевказаної постанови, а також було відмічено, що відомості про зняття арешту в матеріалах справи відсутні. (а.с. 7)
Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на запит ОСОБА_1 від 24.04.2023 року повідомив, що у зв?язку із знищенням архіву виконавчих проваджень 2001 років, у відповідності до „Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, № 699/30567 від 09 червня 2017 року, а саме п.2 розділу XI - „Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву, становить три роки, надати інформацію щодо виконавчого провадження, у межах якого було накладено арешт постановою б/н від 24.05.2001 року Іллічівським РВ-ДВС управління юстиції у м. Одесі на будинок АДРЕСА_2 , який належить ВАТ „Одеський завод скловиробів, не виявляється можливим. (а.с. 10)
Так, положеннями ст. 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Права власності є непорушним.
Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.
Як зазначено у Постанові № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно.
Відповідно до ч. 2ст.30ЦПКУкраїни позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцем знаходження цього майна або основної його частини.
Вимоги позивача, що ґрунтуються на його праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7ЦПК Україниє обов'язковою для суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Статтею 60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
На сьогодні позивач має намір отримати спадщину, проте через наявність арешту позбавлена можливості це зробити. Таким чином, арешт, накладений на майно, порушує права позивача.
За вимогами ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу відкриття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з позовом до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушуються права позивача, внаслідок чого вона позбавлена змоги отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, при цьому підстав для продовження обтяження на майно судовим розглядом не встановлено, тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений нею спосіб - шляхом зняття арешту з майна та виключення запису про обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-26 цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно дост. 417 ЦПК Україниє обов'язковою для суду.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до положень ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, на час звернення з позовною заявою обтяження з майна не знято, цим в свою чергу порушується право приватної власності заявника, та внаслідок чого заявник позбавлена змоги в повному об?ємі користуватися та розпоряджатися своїм спадковим майном на власний розсуд.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, а вимога позивача про звільнення майна з-під арешту підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 16, 321, 391 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 141, 211, 223, 258, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна - задовольнити.
Зобов?язати Чорноморський відділ державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт та заборону відчуження з нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке належало ОСОБА_3 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подання Одеському апеляційному суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 27 березня 2024 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН