15 квітня 2024 року м. Київ № 640/29933/20
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1
про протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
24 листопада 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач 1), військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 2/ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України в частині не реагування на порушення Закону України «Про звернення громадян» командуванням ВЧ НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Міністерство оборони України провести службове розслідування за фактом порушення Закону України «Про звернення громадян» командуванням ВЧ НОМЕР_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність командування ВЧ НОМЕР_1 в частині порушення Закону України «Про звернення громадян» та не розгляду поданих ОСОБА_1 звернень;
- зобов'язати командування ВЧ НОМЕР_1 надати обґрунтовані відповіді на звернення ОСОБА_1 б/н від 01.07.2020, з додаванням копій всіх документів, що вимагаються.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до Законів України «Про звернення громадян», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців за членів їх сімей», з мстою підтвердження стажу роботи в галузі права, позивач звернувся до командира ВЧ НОМЕР_1 (в підпорядкуванні якої перебуває військова частина НОМЕР_2 ), з проханням надати (надіслати) витяги з наказів командира ВЧ НОМЕР_2 про покладання на молодшого сержанта ОСОБА_1 , спеціаліста-оператора служби охорони державної таємниці ВЧ НОМЕР_2 , тимчасове виконання обов'язків за посадою помічника командира з правової роботи ВЧ НОМЕР_2 з 01.08.2017 по 13.03.2018 включно. Також просив нарахувати та виплатити, на підставі Положення про Проходження військової служби, компенсацію за невикористанні дні щорічної основної та додаткової відпустки як учаснику бойових дій (14 календарних днів невикористаної додаткової відпустки). У зв'язку із відсутністю інформації щодо дислокації відповідача 2, вказане звернення надіслано на дві адреси. 09 липня 2020 року звернення було отримано відповідачем 2 за двома адресами. Не отримавши відповіді у встановлений законом строк, за допомогою електронного звернення звернувся до Міністерства оборони України щодо належного розгляду його звернення та відповідного реагування, а також просив провести службове розслідування щодо бездіяльності службових осіб ВЧ НОМЕР_1 та притягнути винних осіб до відповідальності. Крім того просив, зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 відреагувати на його звернення.
В жовтні 2020 року позивачем було отримано лист Кадрового центру Сухопутних військ Збройних Сил України Міністерства оборони України від 24.09.2020 вих.№116/9/КЦ/4/4996, яким ОСОБА_1 повідомлено про те, що за вих.2913 від 23.09.2020 йому було направлено витяг із наказу командира ВЧ НОМЕР_2 від 01.08.2017 №32 та повідомлено про нараховану грошову компенсацію за 7 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2018 рік. На інші питання, викладені у зверненні до відповідача 1 та до командування ВЧ НОМЕР_1 не отримав.
Вважаючи вказану бездіяльність протиправною та такою, що порушує його законні права та інтереси звернувся до суду за захистом порушених прав. Просить суд задовольнити позов.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2020 відкрито провадження у справі №640/29933/20.
27 січня 2021 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду м. Києва від ВЧ НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву.
У відзиві на позовну заяву відповідач 2 зазначає, що звернення позивача за належністю опрацьовувались, надавалась відповідь за вих.№03.09.2020 з необхідними додатками та направлялась на вказану у зверненні адресу ( АДРЕСА_1 ), але позивачем лист не було отримано, у зв'язку з чим, лист повернуто відправнику. Твердження та звинувачення позивача у тому, що ВЧ НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) своєю бездіяльністю грубо порушила конституційне право позивача на звернення не розглядаючи подані клопотання ти скарги, є безпідставними. Також незрозумілою є вимога позивача про визнання протиправною бездіяльність Міністерства Оборони України в частині не реагування на порушення Закону України «Про звернення громадян» командуванням ВЧ НОМЕР_1 та зобов'язання провести службове розслідування за фактом порушення вказаного закону, так як військовою частиною та Міністерством оборони України вживалися всі необхідні дії для надання відповіді з додатками позивачеві. Крім того, вважає що позивачем пропущено строк звернення до суду. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
04 лютого 2021 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду м. Києва від Міністерства оборони України надійшов відзив на позовну заяву.
У відзиві на позовну заяву відповідач 1 зазначає, що за результатами опрацювання порушених у зверненні заявником питань встановленим порядком (засобами фельд'єгерського поштового зв'язку) на адресу заявника надіслано письмові відповіді, а саме: лист кадрового центру Сухопутних військ Збройних Сил України від 24.09.2020 вих.№116/9/КЦ/4/4996 та лист управління штабу ВЧ НОМЕР_3 від 23.09.2020 вих.№2393/5/2/116.
Крім того, наказом командира ВЧ НОМЕР_3 (командувач військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») від 20.01.2021 №46, на виконання доручення вищого органу військового управління та відповідно до вимог Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/11371, було призначено службове розслідування у ВЧ НОМЕР_1 за фактом порушення Закону України «Про звернення громадян» та ненадання відповіді на звернення громадянина ОСОБА_1 . За результатами вказаного службового розслідування складено акт службового розслідування від 25.01.2021, який затверджено командиром військової частини НОМЕР_3 27.01.2021. З огляду на викладене вважає, що предмет спору відсутній. Просить суд відмовити у задоволенні позову в частині вимог до Міністерства оборони України.
15 лютого 2021 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду м. Києва від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій заперечив доводам відзиву на позовну заяву. Просив суд задовольнити позов.
Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, справа №640/7053/22 надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2023 справа розподілена судді Жуковій Є.О.
01 грудня 2023 року зазначену справу фактично передано судді ОСОБА_2 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 прийнято справу №640/29933/20 до провадження судді ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 15.04.2024 провадження по справі №640/29933/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ВЧ НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність командування ВЧ НОМЕР_1 в частині порушення Закону України «Про звернення громадян» та не розгляду поданих ОСОБА_1 звернень; зобов'язання командування ВЧ НОМЕР_1 надати обґрунтовані відповіді на звернення ОСОБА_1 б/н від 01.07.2020, з додаванням копій всіх документів, що вимагаються закрито.
З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, про що свідчить паспорт № НОМЕР_4 , виданий органом №5316 24.05.2019.
Позивач проходив службу в Збройних Силах України у ВЧ НОМЕР_2 , відповідно до посвідчення серії НОМЕР_5 від 27.09.2017 має статус учасника бойових дій, є інвалідом ІІ групи внаслідок війни.
31 березня 2018 року позивача звільнено з лав Збройних Сил України.
01 липня 2020 року позивач звернувся до ВЧ НОМЕР_1 зі зверненням в порядку Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців за членів їх сімей», в якому просив:
надати витяги з наказів командира ВЧ НОМЕР_2 про покладання на молодшого сержанта ОСОБА_1 , спеціаліста-оператора служби охорони державної таємниці ВЧ НОМЕР_2 , тимчасове виконання обов'язків за посадою помічника командира з правової роботи ВЧ НОМЕР_2 з 01.08.2017 по 13.03.2018 включно для підтвердження стажу роботи в галузі права;
внести зміни до наказу командира ВЧ НОМЕР_2 від 31.03.2018 №90 (по строєвій частині) в частині виплати ОСОБА_1 компенсації за дні невикористаної щорічної основною відпустки за 2017 рік, а також за дні невикористаної додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів, як учаснику бойових дій, за 2017-2018 роки та здійснити виплату недоплаченої грошової компенсації на картковий рахунок.
Вказане звернення було направлено на адреси ВЧ НОМЕР_1 : АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
09 липня 2020 року звернення позивача отримано відповідачем про що свідчать копії поштових повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень №3962702241143, №3962702345615.
Не отримавши у встановлений законом строк відповідь на своє звернення, позивач звернувся із відповідною заявою до Міністерства оборони України, в якій просив: провести службове розслідування щодо бездіяльності службових осіб ВЧ НОМЕР_1 та притягнути винних службових осіб до юридичної відповідальності відповідно до статті 24 Закону України «Про звернення громадян»; зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 , в підпорядкуванні якої перебуває ВЧ НОМЕР_2 , відреагувати на звернення позивача.
Листом ВЧ НОМЕР_3 від 23.09.2020 вих.№2393/5/2/1116 позивача повідомлено, що витяг з наказу командира ВЧ НОМЕР_2 від 01.08.2017 №32 про тимчасове виконання обов'язків за посадою помічника командира з правової роботи ВЧ НОМЕР_2 було надіслано за вих.№2913 від 23.09.2020 з ВЧ НОМЕР_2 на адресу позивача. Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_2 від 31.03.2018 №90 позивачу була нарахована грошова компенсація за 7 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2018 рік.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача 2 щодо не розгляду належним чином його звернення, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Статтею 5 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII (далі - Закон №2657-XII) встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96 (далі - Закон № 393/96-ВР).
Частиною 1 статті 1 Закону № 393/96-ВР визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За змістом статті 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Згідно із положеннями статті 5 Закону №393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).
Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 цього Закону.
Звернення може бути усним чи письмовим.
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.
Звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
Отже, з наведеної норми слідує, що особа у власному зверненні має самостійно визначити та зазначити спосіб, в який суб'єкт владних повноважень зобов'язаний повідомити про результати розгляду такого, та у разі необхідності зв'язатись з заявником.
Згідно зі статтею 19 № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Положеннями статті 20 Закону № 393/96-ВР передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Так, з матеріалів справи вбачається що ВЧ НОМЕР_2 листом від 03.09.2022 за вих№2745 було направлено відповідь з додатками (витяги з наказів) на звернення позивача. Проте, вказане звернення не отримано позивачем, оскільки відповідне поштове відправлення №6350305590269 повернуто на адресу ВЧ НОМЕР_2 з відміткою «за закінченням терміну зберігання»
Листом ВЧ НОМЕР_3 від 23.09.2020 вих.№2393/5/2/1116 позивача повідомлено, що витяг з наказу командира ВЧ НОМЕР_2 від 01.08.2017 №32 про тимчасове виконання обов'язків за посадою помічника командира з правової роботи ВЧ НОМЕР_2 було надіслано за вих.№2913 від 23.09.2020 з ВЧ НОМЕР_2 на адресу позивача. Відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_2 від 31.03.2018 №90 позивачу була нарахована грошова компенсація за 7 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2018 рік.
Однак, докази направлення ВЧ НОМЕР_2 за вих.№2913 від 23.09.2020 запитуваних позивачем витягів з наказів, відповідачем суду не надано.
Крім того, відповідачем 2 не надано відповіді щодо порушених у зверненні позивача питань, щодо внесення змін до наказу командира ВЧ НОМЕР_2 від 31.03.2018 №90 (по строєвій частині) в частині виплати ОСОБА_1 компенсації за дні невикористаної щорічної основною відпустки за 2017 рік, а також за дні невикористаної додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів, як учаснику бойових дій, за 2017-2018 роки та здійснити виплату недоплаченої грошової компенсації на картковий рахунок.
З огляду на викладене, суд погоджується із твердженням позивача щодо необхідності надання обґрунтованої відповіді на звернення позивача та надання відповідних документів.
Зауваження відповідача 1 про порушення позивачем строку звернення із цим позовом не знайшло свого підтвердження у зв'язку із тим, що відповідач 1 помилково ототожнив суть питань порушених позивачем у його зверненні від 01.07.2020 із цим предметом позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, і доказів понесення ним інших судових витрат до суду не подано, тому виходячи з положень статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.
Частиною 2 статті14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з положеннями частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.
2.Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 в частині не розгляду звернення ОСОБА_1 від 01.07.2020 у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян».
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати обґрунтовану відповідь на порушенні у зверненні ОСОБА_1 від 01.07.2020 питання та направити відповідні копії всіх документів, що просив заявник.
4. Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.