15 квітня 2024 року м. Київ № 640/25036/20
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до Державної аудиторської служби України
про визнання протиправним та скасування висновку,
13 жовтня 2020 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач), в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівель - відкритих торгів (ідентифікатор закупівель ID: UA-2020-06-19-001513-a) за предметом закупівлі ДК 021:2015: 45351000-2 Встановлення механічного обладнання (Реконструкція крану № 2 шлакового відділення СП «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» по вул. Колекторній, 44 у Дарницькому районі м. Києва), оголошення № UA-2020-06-19-001513-а, у частині встановлення порушень у сфері публічних закупівель, зокрема, порушення вимог пункту 8 частини другої статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі», порушення вимог частини шістнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі», а також, порушення вимог абзацу другого абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (ідентифікатор моніторингу №M-2020-09-04-000054).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатом моніторингу процедури закупівель - відкритих торгів (ідентифікатор закупівель ID: UA-2020-06-19-001513-a) за предметом закупівлі ДК 021:2015: 45351000-2 Встановлення механічного обладнання (Реконструкція крану №2 шлакового відділення СП «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» по вул. Колекторній, 44 у Дарницькому районі м. Києва), оголошення № UA-2020-06-19-001513-а, встановлено порушення у сфері публічних закупівель, зокрема, порушення вимог пункту 8 частини другої статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі», порушення вимог частини шістнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі», а також, порушення вимог абзацу другого абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (ідентифікатор моніторингу № UA-M-2020-09-04-000054) та складено відповідний висновок. Просить суд задовольнити позов.
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 09.11.2020 відкрито провадження у справі №640/25036/20, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.
12 січня 2021 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду м. Києва від Державної аудиторської служби України надійшов відзив на позовну заяву з додатками.
Відповідач із позовом не погоджується та вважає його необґрунтованим та такими, що не підлягає задоволенню. Оскільки за результатами моніторингу процедури закупівель - відкритих торгів (ідентифікатор закупівель ID: UA-2020-06-19-001513-a) за предметом закупівлі ДК 021:2015: 45351000-2 Встановлення механічного обладнання (Реконструкція крану №2 шлакового відділення СП «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» по вул. Колекторній, 44 у Дарницькому районі м. Києва), оголошення № UA-2020-06-19-001513-а встановлено порушення вимог пункту 8 частини другої статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі», порушення вимог частини шістнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі», а також, порушення вимог абзацу другого абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (ідентифікатор моніторингу № UA-M-2020-09-04-000054), складено відповідний висновок. Враховуючи вищенаведене, відповідач діяв в межах визначених чинним законодавством. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2023 справа розподілена судді Жуковій Є.О.
17 листопада 2023 року зазначену справу фактично передано судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 прийнято справу №640/25036/20 до провадження судді Жукової Є.О.
06 грудня 2023 року за допомогою системи «Електронний суд» до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Державної аудиторської служби України надійшов відзив на позовну заяву, зміст якого ідентичний відзиву, що надійшов раніше (12.01.2021).
13 грудня 2023 року за допомогою системи «Електронний суд» до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» надійшло клопотання про повернення без розгляду відзиву. Вказане клопотання зареєстровано 23.02.2024.
Правом надання відповіді на відзив відповідно до положень статті 163 КАС України позивач не скористався.
З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
На підставі наказу Державної аудиторської служби України від 07.09.2020 №252 розпочато моніторинг закупівель Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», а саме: закупівлі 021:2015: 45351000-2 Встановлення механічного обладнання (Реконструкція крану №2 шлакового відділення СП «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» по вул. Колекторній, 44 у Дарницькому районі м. Києва) оголошення UA-2020-06-19-001513-a.
01 жовтня 2020 року за результатом проведеного моніторингу складено, підписано та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Прозорро» висновок про те, що за результатами аналізу питання встановлено порушення вимог:
пункту 8 частини другої статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме порушення вимог щодо наявності інформації про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, за результатами аналізу питання відповідності повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей вимогам Закону;
частини шістнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме порушення строку розміщення повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в електронній системі закупівель;
абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме викладення тендерної пропозиції учасника іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією.
Не погоджуючись з вказаним висновком позивач, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939).
Згідно зі статтею 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі по тексту - орган державного фінансового контролю). Відповідно до частини другої статті 2 цього ж Закону державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 (далі - Положення № 43) визначено, що Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Відповідно до пункту 7 Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Отже, Держаудитслужба у відносинах здійснення державного фінансового контролю є суб'єктом владних повноважень, відтак зазначений спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі - Закон №922-VIII) установлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Так, положеннями пункту 2 частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа), зокрема за наявності інформації, отриманої від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Як вбачається із матеріалів справи, наказ Держаудитслужби від 07 вересня 2020 року №252 «Про початок моніторингу процедур закупівель», прийнято на підставі вимог ч.2 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі», п.9 Положення «Про Державну аудиторську служби України» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43.
Вказане свідчить, що у Держаудитслужби України були законні підстави для проведення моніторингу.
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 цього Закону моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Статтею 5 Закону №922-VIII визначено принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників. Так, закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Частиною першою статті 8 Закону №922-VIII визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Згідно з частиною шостою статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються, серед іншого, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (частина сьома статті 8 Закону №922-VIII).
Як убачається із оскаржуваного висновку від 01 жовтня 2020 року про результати моніторингу закупівлі відповідачем встановлено порушення вимог пункту 8 частини другої статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі», порушення вимог частини шістнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі», а також, порушення вимог абзацу другого абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».
Щодо порушення вимог пункту 8 частини другої статті 21 Закону №922-VIII, тобто недотримання вимог до оголошення про проведення відкритих торгів, в частині не зазначення інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції, суд виходить із наступного.
Стаття 21 Закону України «Про публічні закупівлі» в новій редакції набрала чинності з 19 квітня 2020 року та передбачала нові вимоги до оголошення про проведення відкритих торгів, зокрема, запроваджено вимогу до мови, якою повинна готуватися тендерна пропозиція.
Так, відповідно до пункту другого статті 21 Закону №922-VIII (у редакції Закону чинного з 19 квітня 2020 року, тобто на дату розміщення позивачем оголошення, 19 червня 2020 року) зазначено, яку інформацію повинно містити оголошення про проведення відкритих торгів, серед іншого, пункт 8 - мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.
За результатами моніторингу процедури закупівлі у спірному випадку встановлено, що на порушення вимог пункту 8 частини другої статті 21 Закону №922-VIII опубліковане позивачем оголошення про проведення відкритих торгів не містило інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції та інформації про умови надання забезпечення тендерних пропозицій.
Судом досліджено зміст оголошення про проведення відкритих торгів №UA-2020-06-19-001513-а щодо публічної закупівлі Встановлення механічного обладнання (Реконструкція крану №2 шлакового відділення СП «ЗАВОД «ЕНЕРГІЯ» по вул. Колекторній, 44 у Дарницькому районі м. Києва), з якого вбачається, що таке оголошення не містить відомостей про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.
На час розміщення позивачем оголошення про проведення відкритих торгів (оголошення оприлюднено 19 червня 2020 року) діяв наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня року 2016 №490, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за №449/28579, «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» (втратив чинність 17 липня 2020 року), яким було затверджено форму оголошення про проведення відкритих торгів. Така форма оголошення містила 19 пунктів, окремі з яких заповнювалися електронною системою автоматично. Дана форма оголошення не містила пункту з інформацією про мову, якою повинні були готуватися тендерні пропозиції.
З пояснень позивача вбачається, що оголошення оприлюднюється шляхом заповнення замовником відповідної форми оголошення, яка розміщена в електронній системі закупівель. Відтак, відсутність у встановленій формі такої графи (поля), які б передбачали заповнення відомостей про мову тендерної пропозиції, свідчать про фізичну неможливість вказати таку інформацію.
З цього приводу суд зазначає, що і діюча з 19 квітня 2020 року, і попередня редакція частини другої статті 21 Закону №922-VIII передбачала, що в оголошенні може зазначатися додаткова інформація, визначена замовником.
Вимоги до тендерної документації замовника визначаються окремо, натомість пунктом 2 частини другої статті 21 Закону №922-VIII визначаються обов'язкові реквізити оголошення про проведення відкритих торгів, які заповнюються замовником шляхом внесення ї інформації в електронній системі закупівель.
Таким чином, з огляду на те, що Закон №922-VIII передбачав і передбачає внесення до оголошення додаткової інформації замовником, то суд приходить до переконання, що відсутність відповідних граф (полів) у формі оголошення не позбавляло можливості замовника вказувати інші відомості, зокрема й щодо мови тендерних пропозицій, а відтак позивачем допущено порушення вимог пункту 8 частини другої статті 21 Закону №922-VIII в частині зазначення мови, якою повинні готуватися тендерні пропозиції.
Щодо порушення вимог частини шістнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» суд зазначає наступне.
Відповідно до частини шістнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах:
1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону;
2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити таку інформацію:
1) перелік виявлених невідповідностей;
2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності;
3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.
Замовник не може розміщувати щодо одного й того ж учасника процедури закупівлі більш ніж один раз повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції, крім випадків, пов'язаних з виконанням рішення органу оскарження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: 1) учасник процедури закупівлі:
не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;
не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;
зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п'ятнадцятою статті 29 цього Закону;
не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;
не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;
не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;
визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону.
Так, у складі тендерної пропозиції учасника ТОВ «Київський завод ПТО» надана довідка про виконання аналогічних договорів від 03.07.2020 № 14-03/07-2020, яка не містить інформації про е-mail і контактних осіб (з боку колишніх Замовників), що не відповідає вимогам пункту 1 додатку 2 до тендерної документації.
Позивач у позовній заяві зазначає, що це порушення належить до формальної помилки. Учасник ТОВ «Київський завод ПТО» надав лист-відгук та рекомендаційний лист від колишніх замовників експлуатуючих організацій про якість виконаних робіт з ремонту та дотримання наданих гарантій на офіційних бланках, які містять інформації про е-mail контактних осіб.
У пункті 1 додатка 2 до тендерної документації Замовник установив вимогу щодо надання учасниками у складі тендерних пропозицій інформації про відповідність досвіду виконання аналогічного договору за формою 1 та передбачив, що зазначена у формі 1 інформація повинна містити, зокрема, відомості про контактну особу (з боку колишнього Замовника) та її координати (ПІБ, тел., е-mail).
Отже, зазначеними умовами тендерної документації передбачено відображення відомостей про контактну особу (з боку колишнього Замовника) та її координатів (ПІБ, тел., е-mail) саме у довідці про виконання аналогічного договору.
Водночас учасник ТОВ «Київський завод ПТО» у складі тендерної пропозиції надав довідку про виконання аналогічних договорів від 03.07.2020 №14-03/07-2020, яка не містить інформації про е-mail та контактних осіб (з боку колишніх Замовників), що не відповідає вимогам пункту 1 додатка 2 до тендерної документації.
Замовник у позовній заяві зазначає, що ТОВ «Київський завод ПТО» надав лист і відгук та рекомендаційний лист від колишніх замовників експлуатуючих організацій про якість виконаних робіт з ремонту та дотримання наданих гарантій на офіційних бланках, які містять інформацію про е-mail та контактних осіб.
Слід зазначити, що рекомендаційний лист, на який посилається Замовник був наданий ТОВ «ТТРЕЙД», проте, як вбачається з довідки про виконання аналогічного договору, це товариство відсутнє.
Щодо посилання на лист відгук слід зазначити, що в довідці про виконання аналогічного договору вимагалося надати відомості про контактну особу та її координат, проте згаданий лист підписав директор ОСОБА_1 та зазначено координати саме ПрАТ «Нововолинський ливарний завод», однак у довідці про виконання аналогічного договору зазначено ОСОБА_2 як контактну особу та його номер мобільного телефону, інших відомостей щодо цієї особи немає.
Отже, Держаудитслужбою правомірно встановлено порушення вимог пункту 1 додатка 2 до тендерної документації.
Щодо встановленого порушення: «у складі тендерної пропозиції учасник ТОВ «Київський завод ПТО» не надав листа-гарантії щодо можливості Замовнику ознайомитись з наявністю МТБ учасника».
Позивач у позовній заяві зазначає, що «під час розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Київський завод ПТО» установлено відсутність у її складі листа-гарантії щодо можливості Замовнику ознайомитися з наявністю МТБ учасника. Також зазначив, що у Законі чітко не конкретизовано, як саме учасник може виправити такі не відповідності. Тому Замовник, не пізніше ніж за 2 робочі дні до закінчення строку розгляду тендерної пропозиції, опублікував повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в електронній системі закупівель, а учасник ТОВ «Київський завод ПТО» у встановлений Законом строк виправив невідповідності шляхом завантаження в електронну систему закупівель листа-гарантії щодо можливості Замовнику ознайомлення з наявною МТБ».
У пункті 3 додатка 2 до тендерної документації Замовник установив вимогу щодо надання учасниками у складі тендерних пропозицій листа-гарантії щодо можливості Замовнику ознайомитись з наявністю МТБ учасника.
Поряд із цим учасник ТОВ «Київський завод ПТО» у складі тендерної пропозиції не надав зазначеного листа-гарантії щодо можливості Замовнику ознайомитись з наявністю МТБ учасника, чим не дотримав вимоги пункту З додатка 2 до тендерної документації.
Замовник у термін, визначений частиною шістнадцятою статті 29 Закону №922, оприлюднив учаснику ТОВ «Київський завод ПТО» повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та документах, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону № 922.
Так, відповідно до частини шістнадцятої статті 29 Закону № 922 у разі, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Крім того, згідно з роз'ясненнями Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 вимогою про усунення таких невідповідностей. Зазначені роз'яснення містяться за такими посиланнями:
1. https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA;
2. https://www.me.gov.ua/InfoRez/Print?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc36&tagId=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZaputiKoristuvachiv&lang=uk-UA.
Отже, Замовник установлює до учасників вимоги про усунення невідповідностей у документах, що надані ними у складі тендерних пропозицій.
Водночас Замовник установив учаснику ТОВ «Київський завод ПТО» вимогу про усунення невідповідностей шляхом надання документа (листа- гарантії щодо можливості Замовника ознайомитись з наявністю МТБ учасника) відсутнього у складі тендерної пропозиції учасника, чим порушив вимоги частини шістнадцятої статті 29 Закону № 922.
З огляду на що, суд погоджується із висновком Державної аудиторської служби України про порушення вимог частини шістнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» і про неправомірність розміщення позивачем повідомлення про усунення невідповідностей.
Суд вважає правильним твердження відповідача щодо обов'язку Управління, в даному випадку, виконання положень п.1 частини першої ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі», за яким Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, адже ТОВ «Київський завод ПТО» у тендерній пропозиції не було надано документів, визначених позивачем у тендерній документації для підтвердження кваліфікаційних критеріїв наявності досвіду виконання аналогічного договору.
Відповідно, висновок Державної аудиторської служби України в частині виявлення порушень позивачем положень пункту 8 частини другої статті 21, частини шістнадцятої статті 29, абзацу другого абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» є правомірним.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У даній справі Державна аудиторська служби України належним чином довела правомірність висновків, вміщених у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-06-19-001513-а від 01.10.2020.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог відсутні підстави для відшкодування позивачеві витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні позову Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» відмовити повністю.
2. Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.