вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
12.10.10Справа №2а-6181/10/13/0170
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі судді Ольшанській Т.С., при секретарі Барабановій А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Головного державного санітарного лікаря м. Алушта Дорофєєва Ю.О.
про скасування постанови
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1;
представника позивача - ОСОБА_4, довіреність № 280 від 20.03.2009;
представника відповідача - Соколова І.А., довіреність № 2306/03 від 27.09.2010;
Обставини справи: ОСОБА_6 звернувся до Алуштинського міського суду АР Крим з адміністративним позовом до Маломаякської сільської ради, Алуштинської міської санітарно-епідеміологічної станції Державної санітарно-епідеміологічної служби України про скасування постанови.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам норм чинного законодавства України.
Ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 23.06.2008 відкрито провадження у адміністративній справі та призначене попереднє судове засідання на 29.07.2008.
Ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 29.07.2008 закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Алуштинського міського суду АР Крим від 23.03.2009 позовна заява ОСОБА_1 до Маломаякської сільської ради про відміну рішення залишена без розгляду.
Постановою Алуштинського міського суду АР Крим від 17.06.2009 позов ОСОБА_1 до Алуштинської міської санітарно-епідеміологічної станції Державної санітарно-епідеміологічної служби України задоволено повністю.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2010 апеляційну скаргу Алуштинської міської санітарно-епідеміологічної станції Державної санітарно-епідеміологічної служби України задоволено частково. Постанова Алуштинського міського суду АР Крим від 17.06.2009 скасована, справа направлена до Окружного адміністративного суду АР Крим на новий розгляд.
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 13.05.2010 адміністративну справу прийнято до провадження на призначено справу до судового розгляду на 14.06.10 о 14:10.
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 16.09.2010 суд допустив заміну первинного відповідача Алуштинську міську санітарно-епідеміологічну станцію Державної санітарно-епідеміологічної служби України на належного відповідача Головного державного санітарного лікаря м. Алушта ОСОБА_3
Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідачами у даній справі є Головний державний санітарний лікар м. Алушта.
Відповідно до ст. 31 Закону України ''Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" систему державної санітарно-епідеміологічної служби України становлять: центральний орган виконавчої влади в галузі охорони здоров'я: установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби центрального органу в галузі охорони здоров'я; відповідні установи, заклади, частини і підрозділи центральних органів виконавчої влади в галузі оборони, в галузі внутрішніх справ, у справах охорони державного кордону, з питань виконання покарань, Державного управління справами. Служби безпеки України; державні наукові установи санітарно-епідеміологічного профілю.
Посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України є головні державні санітарні лікарі та їх заступники, інші працівники державної санітарно-епідеміологічної служби України, уповноважені здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд згідно з цим Законом. Установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я є юридичними особами.
Право застосування адміністративно-запобіжних заходів щодо припинення порушення санітарного законодавства надано посадовим особам держсанепідслужби: головному державному санітарному лікарю України, його заступникам, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Національної гвардії України, Служби безпеки України та їх заступникам, іншим головним державним санітарним лікарям та їх заступникам, а також іншим посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби, що уповноважені на те керівниками відповідних служб (за винятком права на прийняття рішення про припинення діяльності підприємств, виконання технологічних операцій, користування транспортом, та обмеження, тимчасової заборони або припинення будівництв).
Таким чином Головний державний санітарний лікар м. Алушта ОСОБА_3 є самостійною посадовою особою Державної санітарно-епідеміологічної служби України, і від свого імені застосовують заходи передбачені ст. 42 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".
Зокрема згідно із ст. 42 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" головні державні санітарні лікарі (їх заступники) мають право застосовувати, зокрема, такі заходи для припинення порушення санітарного законодавства як обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення тощо.
У відповідності до ст. 43 зазначеного Закону постанови, розпорядження, приписи, висновки посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби у місячний термін можуть бути оскаржені: головних державних санітарних лікарів та посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби - вищестоящому головному державному санітарному лікарю або до суду.
Отже, Головний державний санітарний лікар м. Алушта ОСОБА_3, як самостійна посадова особа Державної санітарно-епідеміологічної служби України, що від свого імені застосовують заходи передбачені ст. 42 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", наділена адміністративною процесуальною правосуб'єктністю, і за позовами про оскарження його рішень самостійно виступати відповідачем в суді.
Як вбачається із матеріалів справи, 22.11.2002 рішенням 7-ої сесії 24-го скликання Маломаякської сільської ради № 7-51, ОСОБА_1 надано у користування строком на п'ять років земельну ділянку загальною площею 0,09 га., розташованої в с. Лазурне, м. Алушта з земель загального користування Маломаякської сільської ради - для городництва.
З закінченням п'ятирічного строку, 30.10.2007 року ОСОБА_6 звернувся до Маломаякської сільської ради із проханням продовжити строк користування городом.
Однак, рішенням 17-ої сесії 5-го скликання Маломаякської сільської ради від 11.04.2008 року № 17-149, ОСОБА_1 відмовлено у наданні земельної ділянки під городництво, розташованої в с. Лазурне, м. Алушта у зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка знаходиться в охоронній зоні резервуарів питної води.
Суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні регулюються Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (далі - Закон).
Відповідно до ст. 18 Закону, органи виконавчої влади, місцевого самоврядування зобов'язані забезпечити жителів міст та інших населених пунктів питною водою, кількість та якість якої повинні відповідати вимогам санітарних норм і державного стандарту. Виробничий контроль за якістю питної води в процесі її добування, обробки та у розподільних мережах здійснюють підприємства водопостачання.
Вода відкритих водойм, що використовується для господарсько-питного водопостачання, купання, спортивних занять, організованого відпочинку, з лікувальною метою, а також вода водойм у межах населених пунктів повинна відповідати санітарним нормам. Підприємства, установи, організації, що використовують водойми (у тому числі моря) для скидання стічних, дренажних, поливних та інших забруднених вод, повинні забезпечити якість води у місцях водокористування відповідно до вимог санітарних норм.
Для водопроводів господарсько-питного водопостачання, їх джерел встановлюються зони санітарної охорони із спеціальним режимом. Порядок встановлення і режим цих зон визначаються законодавством України.
Закон, який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою є Закон України «Про питну воду та питне водопостачання».
Вказаним Законом дається визначення води питної - води, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству.
Відповідно до статті 34 Закону, залежно від типу джерела питного водопостачання (поверхневе, підземне), ступеня його захищеності і ризику біологічного, хімічного та радіаційного забруднення, особливостей санітарних, гідрогеологічних і гідрологічних умов, а також характеру забруднюючих речовин встановлюються зони санітарної охорони та окремі пояси особливого режиму цих зон.
Встановлення меж зон санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання здійснюється у процесі розроблення проекту землеустрою.
Межі зон санітарної охорони та поясів особливого режиму встановлюються органами місцевого самоврядування за погодженням з місцевими органами виконавчої влади з водного господарства та органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
Як вбачається із матеріалів справи, підставою для відмови у наданні земельної ділянки ОСОБА_1 під городництво, розташованої в с. Лазурне, м. Алушта, послугувала Постанова Головного державного санітарного лікаря м. Алушта ОСОБА_3 від 22.01.2008 № 12 «Про застосування адміністративно - запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства», якою встановлено, що земельна ділянка розташована в зоні санітарної охорони (сурового режиму) водопровідних споруд - резервуарів питної води і її надання для городництва порушує норми ст.18 Закону Україну «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Правового режиму Зон санітарного охорони водних об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 18.12.1998, у зв'язку з чим заборонено виділ земельних ділянок в зонах санітарної охорони водопровідних мереж та споруд селища Лазурне Маломаякської сільської ради під господарську діяльність, не пов'язану з їх обслуговуванням.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Однак, при винесенні оскаржуваної постанови, Головний державний санітарний лікар м. Алушта ОСОБА_3 посилався на порушення позивачем ст.18 Закону Україну «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», однак ніяких доказів на підтвердження того, що на території Маломаякської сільської ради встановлені межі зон санітарної охорони та поясів особливого режиму та на цій території здійснюється діяльність по забезпеченню питною водою користувачів.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
В судовому засіданні 12.10.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У повному обсязі постанову виготовлено та підписано 18.10.2010.
Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного санітарного лікаря м. Алушта ОСОБА_3 «Про застосування адміністративно - запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства» № 12 від 22.01.2008.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ольшанська Т.С.