вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
27.09.10Справа №2а-5757/10/14/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В.,
при секретарі Белової Ю.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенат ХХІ»
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення
за участю представників:
від позивача - Раєва Н.Л., предст., дов. б/н від 27.09.2010р.
від відповідача - Тарасенко О.В. - предст., дов.,б/н від 10.01.2010р.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сенат ХХІ» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач) № 0000851504/0 від 12.02.2010 року. Вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 08.02.2010 року, не засновані на законі, оскільки сума податку за 4 квартал 2009 року сплачена їм своєчасно, а штрафні санкції які застосовані до позивача ДПІ в м. Сімферополі було нараховано на суму неіснуючого податкового боргу, у зв'язку з помилкою позивача при заповненні розрахунку єдиного податку за 2009 рік, який був наданий до ДПІ в м. Сімферополі у якості звітності.
16.07.2010 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно якої він просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0000851504/0 від 12.02.2010 року та № 0000851504/1 від 31.03.2010р.
У судовому засіданні, яке відбулось 27.09.2010 року, представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав, та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував, та вказав, що податкові повідомлення - рішення, які оскаржує позивач були прийняті на підставі вимог діючого законодавства, та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників позивача, та відповідача, суд
Позивач 26.04.2005 року зареєстрований Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим в якості юридичної особи, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 434072.
Відповідно до свідоцтва про право сплати єдиного податку серії Б №312513, ТОВ «Сенат ХХІ» є платником єдиного податку зі ставкою 10 відсотків та застосування спрощеної системи обліку та звітності.
Розміри та порядок сплати єдиного податку врегульовані Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» №727 від 03.07.1998 р. (далі - Указ №727).
Згідно з п.1 Указу №727 спрощену систему обліку та звітності запроваджується для юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.
Відповідно до п.п. 3,4 Указу №727 за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів. Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
14.01.2010 року позивачем у порядку звітності було надано відповідачу розрахунок сплати єдиного податку за 4 квартал 2009р. вх. №288192 у рядку 8 графи 6 якого (податкові зобов'язання до сплати) вказано «8210».
08.02.2010 року працівниками Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності сплати до бюджету єдиного податку за 4 квартал 2009 року, за результатами якої складений акт № 2213/15-4/33530062 від 08.02.2010 року.
В акті зазначено, що сума податкового зобов'язання з 4 квартал 2009 року складає 8210 грн., термін сплати податкового зобов'язання 20.01.2010р., сума несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання складає 7259 грн., дата фактичного погашення податкового зобов'язання 29.01.2010р. та затримка граничного строку сплати складає 9 днів.
Згідно з актом перевірки вказані обставини є порушенням ст.3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» №727 від 03.07.1998 року (далі - Указ №727) та є підставою для застосування до позивача штрафних санкції відповідно до пп. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 (далі - Закон №2181).
12.02.2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №000851504/0, яким до ТОВ «Сенат ХХІ» застосовані штрафні санкції в розмірі 725,90 грн. за затримку на 9 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 7259 грн.
Не погодившись із зазначеним податковим повідомлення-рішенням позивач звернувся до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим із скаргою, за результатами розгляду якої прийнято рішення про залишення податкового повідомлення-рішення № 000851504/0 від 12.02.2010 року без змін, а скарги - без задоволення. У зв'язку з чим, 31.03.2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000851504/1 про застосування штрафних санкцій в розмірі 725,90 грн.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом, у судовому засіданні досліджено розрахунок від 14.10.2010р. вх. №288192 сплати єдиного податку за 4 квартал 2009р., та встановлено наступне.
В рядку 8 графи 6 розрахунку вказано суму податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті за 4 квартал 2009 р., яка складає 8210 грн., однак згідно рядків 2 та 4 графи 6 вказаного розрахунку 8210 грн. - це загальна виручка від реалізації продукції без урахування акцизного збору з 4 квартал 2009 року, а згідно з рядком 5 графи 6 розрахунку, сума сплати єдиного податку за ставкою 10% складає 821 грн. Також відповідно до рядку 8 графи 7 розрахунку, загальна сума податкового зобов'язання, яку необхідно сплатити позивачу за 2009 рік складає 3313 грн. Виходячи з наведеного суд приходить до висновків, що позивачем було помилково вказано в рядку 8 графи 6 розрахунку суму податкового зобов'язання 8210 грн.
Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Строки давності для надання уточнюючого розрахунку, встановлені ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, позивачем не пропущено.
Отже, судом встановлено, що для усунення помилок під час визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок, в якому може бути зазначено як збільшення податкового зобов'язання, так і його зменшення, що пов'язано з помилкою платника податків.
Суд зазначає, що ніхто не може обмежувати платника податків у його праві на самостійне усунення недоліків при визначенні податкових зобов'язань, та відповідно, не може бути обмежено також його право на подання уточнюючого розрахунку, яким усуваються зазначені помилки, а органи податкової служби на загальних підставах мають перевірити достовірність відомостей, зазначених в уточнюючому розрахунку.
Судом встановлено, що 29.01.2010 року позивачем до ДПІ в м. Сімферополі був наданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з виправленням самостійно виявлених помилок, згідно якого у попередньому розрахунку від 14.01.2010р. позивачем в рядку 8 графи 6 була помилково вказана завищена на 7389 грн. сума податкового зобов'язання за 4 квартал 2009 року.
В судовому засіданні представник відповідача не надав доказів, що в уточненому розрахунку позивача від 29.01.2010 року стосовно визначення розміру податкового зобов'язання по сплаті єдиного податку були зазначені недостовірні відомості та не навів доказів, що такими діями позивач порушив будь-які приписи законів про оподаткування.
Таким чином, суд приходить до висновків, що на час перевірки відповідно до розрахунку сплати єдиного податку за 4 квартал 2009р. вх. №288192 та уточнючого розрахунку податкових зобов'язань, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 4 квартал 2009 року у ТОВ «Сенат ХХІ» були відсутні податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку в сумі 7259 грн. Діями позивача шкоди бюджету не заподіяно.
Відповідно до підпункту 17.1.7. пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№2181-ІІІ від 21.12.2000 року у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці від до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяті відсотків погашеної суми податкового боргу.
Однак, вищезазначені норми Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№2181-ІІІ від 21.12.2000 року були безпідставно застосовані до позивача.
Таким чином, податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, № 0000851504/0 від 12.02.2010 року та № 0000851504/1 від 31.03.2010р. якими визначено позивачеві суму податкового зобов'язання зі сплати штрафних санкцій у сумі 725,90 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 94,160-163, КАС України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим, № 0000851504/0 від 12.02.2010 року та № 0000851504/1 від 31.03.2010р.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кірєєв Д.В.