12 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 160/7494/22
адміністративне провадження № К/990/12476/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду
Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року у справі №160/7494/22 за позовом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним і скасування висновку,
Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної аудиторської служби України, у якому просив визнати протиправним і скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 13 травня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-01-06-002262-c «Реконструкція комунального позашкільного навчального закладу «Першотравенська дитячо-юнацька спортивна школа «ШАХТАР» за адресою: вул. Молодіжна, 40, м. Першотравенськ Дніпропетровської області (ДК 021:2015:45454000-4 - Реконструкція)» ( ID моніторингу: UA-М-2022-04-20-000001).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року, позов задоволено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна аудиторська служба України оскаржила їх до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2024 року попередню касаційну скаргу Державної аудиторської служби України повернуто на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
01 квітня 2024 року до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга Державної аудиторської служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року у справі №160/7494/22.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У тексті касаційної скарги Державна аудиторська служба України вказує, що підставою касаційного оскарження судових рішень у справі №160/7494/22 є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Зокрема, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування приписів абзацу першого частини третьої статті 22 (тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації) та абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 (щодо відхилення тендерної пропозиції) Закону України «Про публічні закупівлі».
Верховний Суд наголошує на тому, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати норму права щодо питання застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду та яку, на думку скаржника, судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Суд також указує, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.
Разом з тим, указавши про положення абзацу першого частини третьої статті 22 та абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», Державна аудиторська служба України не навела у касаційній скарзі належної аргументації, як саме такий висновок щодо указаних норм може вплинути на вирішення подібних спорів у подібних справах, виходячи з обставин, установлених судами у цій справі, що мають індивідуальні ознаки, характерні виключно для цих правовідносин.
Так, із змісту оскаржуваних судових рішень убачається, що вирішуючи спір та задовольняючи позов, суди виходили саме з оцінки доказів у справі, наданих учасниками на підтвердження їхніх аргументів, зокрема, з оцінки тендерної документації. Суди надали правову оцінку їхньому змісту на предмет відповідності вимогам замовника і висновки судів у цій справі щодо застосування норм матеріального права сформовано саме через призму доказів, що перевірялися судами на предмет спростування недоліків тендерної пропозиції, які були виявлені відповідачем під час моніторингу закупівлі, що стало підставою для складання спірного висновку.
Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а відповідач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.
Отже, касаційна скарга не містить вмотивованих підстав, за яких Верховний Суд може відкрити касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Також у тексті скарги Державна аудиторська служба України, з посиланням на розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, навела обґрунтування відповідно до підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника щодо посилань на пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, що містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки справу розглянуто судами за правилами загального позовного провадження.
Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
При цьому такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За викладених обставин касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).
Одночасно Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.
Керуючись статтями 248, 328, 330, 332, 341, 355, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року у справі №160/7494/22 - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддяЖ.М. Мельник-Томенко