08 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 909/742/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г. О. - головуюча, Губенко Н. М., Кондратова І. Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Газотранспортної системи України"
на додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області
суддя Малєєва О. В.
від 07.11.2023
та на постанову Західного апеляційного господарського суду
колегія суддів: Скрипчук О. С., Зварич О. В., Матущак О. І.
від 22.02.2024
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Газотранспортної системи України"
до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад"
про стягнення 33 825,60 грн пені,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор Газотранспортної системи України" (далі - Позивач, Скаржник) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" (далі - Відповідач) про стягнення 33 825, 60 грн пені.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.10.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 у справі № 909/742/23, позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 19 731,60 грн (дев'ятнадцять тисяч сімсот тридцять одну гривню шістдесят копійок) пені, а також 1 565,67 грн (одну тисячу п'ятсот шістдесят п'ять гривень шістдесят сім копійок) судового збору. Відмовлено у позові в частині стягнення 14 094,00 грн пені.
Додатковим рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 у справі № 909/742/23, Стягнуто з Позивача на користь Відповідача 4 270,83 грн (чотири тисячі двісті сімдесят гривень вісімдесят три копійки) витрат на професійну правничу допомогу.
18 березня 2024 року Позивач подав до Верховного Суду із використанням підсистеми "Електронний Суд" касаційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2023 та на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 у справі № 909/742/23.
19 березня 2024 року Позивач подав до Верховного Суду із використанням підсистеми "Електронний Суд" касаційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2023 та на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 у справі № 909/742/23.
Проаналізувавши доводи та аргументи касаційних скарг Скаржника, Суд встановив, що вони є однаковими за формою та змістом, тому Суд розглядає їх як одну.
У прохальній частині касаційної скарги Скаржник просить:
- поновити строк на касаційне оскарження додаткового рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2023 у справі № 909/742/23 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 у справі № 909/742/23 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу;
- прийняти цю касаційну скаргу та відкрити касаційне провадження у справі № 909/742/23;
- додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2023 у справі № 909/742/23 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити Відповідачу у стягненні витрат на правничу допомогу.
За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року у сумі 2 684,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення 33 825,60 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2023 рік (100 х 2 684,00 грн = 268 400,00грн), а тому у розумінні ГПК України справа № 909/742/23 є малозначною.
Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав (постанова від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20).
При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьою статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
Скаржник у касаційній скарзі зазначає про наявність підстав для перегляду в касаційному порядку оскаржуваних судових рішень у справі з ціною позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з огляду на те, що дана касаційна скарга має виняткове значення та стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики щодо застосування статей 846, 875, 883 Цивільного кодексу України у правовідносинах між Замовником та Підрядником, в особі державної монополії, як Замовника послуг для забезпечення функціонування газотранспортної системи України.
Суд зауважує, вищенаведені доводи, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки зазначені доводи зводяться до заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, до переоцінки доказів, які були здійсненні судами під час розгляду справи по суті і в цілому до заперечення результату розгляду справи. Інших аргументів та доводів, які б свідчили про фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, з матеріалів касаційної скарги не вбачається.
Також Скаржник зазначає, що він є підприємством критичної інфраструктури та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 ТОВ "Оператор ГТС України" є підприємством, яке має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, забезпечує функціонування газотранспортної системи, в тому числі її обслуговування та ремонт, що потребує значних матеріальних витрат.
Крім цього, Скаржник посилається на те, що він здійснює капітальний ремонт діючих магістральних газопроводів, газорозподільчих станцій, вузлів редукування газу - комплексну модернізацію газотранспортної системи України, а отже для нього є вкрай необхідним своєчасно та якісно отримувати послуги з ремонту об'єктів газотранспортної системи.
За змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Отже, Суд вважає посилання Скаржника на те, що справа № 909/742/23 має виняткове значення для нього необґрунтованим, оскільки доводи Скаржника зводяться до незгоди із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій та заперечення результату розгляду справи, що не може свідчити про винятковість справи для Скаржника.
Верховний Суд зауважує, що незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судових рішень не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.
Учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, аргументованих обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
Рекомендацією №R(95)5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Скаржника на додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2023 та на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 у справі № 909/742/23 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України.
Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор Газотранспортної системи України" на додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2023 та на постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 у справі № 909/742/23.
2. Надіслати копії ухвали учасникам справи.
3. Надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор Газотранспортної системи України" касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді Н. Губенко
І. Кондратова