Постанова від 30.09.2010 по справі 13/2388

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2010 р. Справа № 13/2388

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді

суддів:

при секретарі ,

за участю представників сторін:

від позивача: Юлик М.Т., довіреність №1665 від 29.09.2010р.,

від відповідача: Мельничук В.В., довіреність від 01.09.2010р.,

від Військового прокурора: не з'явився,

розглянувши апеляційне подання Військового прокурора Хмельницького гарнізону

на рішення господарського суду Хмельницької області

від "23" березня 2010 р. у справі № 13/2388 (суддя Матущак О.І.)

за позовом Військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України як органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького, м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Дуглас ЛТД", м. Хмельницький

про стягнення 26 815,07 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Хмельницького гарнізону у позові, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.02.2010р. (а.с.83), просив господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача суму 26 678,38 грн., з якої 5 829,50 грн. нарахування за прострочення платежів по орендній платі, 383,95 грн. нарахування за прострочення платежів з водопостачання та водовідведення, 206,25 грн. нарахування за прострочення платежів по земельному податку, 2 652,53 грн. нарахування за прострочення платежів по експлуатаційним витратам та 17 596 грн. вартості відновлювальних робіт та ремонту приміщення.

19.03.2010 р. на адресу господарського суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму 23 931,64 грн., з якої 5 056,17 грн. заборгованості по орендній платі за травень 2009р., 519,68 грн. пені, 76,05 грн. річних, 151,68 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційних), 321,00 грн. заборгованості за водопостачання, 33,45 грн. пені, 26,49 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції (інфляційних), 2 662,87 грн. нарахувань за прострочення платежів по експлуатаційним витратам, 137,50 грн. нарахування за прострочення платежів по земельному податку, 68,75 грн. штрафних санкцій, а також 14 878 грн. вартості відновлювальних робіт та ремонту приміщення (а.с.109-111).

Прокурор військової прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.03.2010р. у справі №13/2388 позов Військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України як органу уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Дуглас ЛТД" про стягнення вищевказаної суми задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Дуглас ЛТД” на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м.Хмельницького 3748,48грн. заборгованості по орендній платі, 93,71грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 334,96грн. пені, 49,48грн. 3% річних та 793,71грн. заборгованості по експлуатаційних витратах.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Дуглас ЛТД” в дохід державного бюджету України державне мито у розмірі 102грн. державного мита.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Дуглас ЛТД” в дохід державного бюджету суму 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті сум позовних вимог у задоволенні відмовлено (а.с.119-121).

При цьому місцевий господарський суд, обґрунтовуючи своє рішення, в мотивувальній частині посилається, зокрема, на те, що позивачем неправильно визначена сума орендної плати за травень 2009р., тоді як згідно умов договору така плата становить 3095,87 грн. без ПДВ та 3715,04 грн. з ПДВ, з якої, слід нарахувати пеню, річні та інфляційні, неточно визначено суму експлуатаційних витрат, яка складає згідно додатку № 7 до договору 103 грн. в місяць, позивачем не наданий обґрунтований розрахунок земельного податку, не подано належного розрахунку використання води відповідачем і не доведено кількість фактично використаної відповідачем води. Позивачем також не надано доказів реального понесення збитків у вигляді проведення робіт щодо відновлення орендованого майна, локальний кошторис складено в односторонньому порядку.

Вважаючи, що рішення прийняте місцевим господарським судом з неповним з'ясуванням усіх обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, Військовий прокурор Хмельницького гарнізону звернувся з апеляційним поданням, в якому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти новий судовий акт про примусове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Дуглас ЛТД” 23931,64грн. (а.с.128-133).

Мотивуючи апеляційну скаргу, Військовий прокурор Хмельницького гарнізону зазначає, зокрема, наступне:

- 29.01.2008р. змінами №3 до договору оренди була встановлена орендна плата 8127 грн. на місяць, а 29.03.2009р. постановою КМУ №316 було прийняте рішення про застосування орендної плати у розмірі 45% від встановлених додатком до постанови КМУ №786-1995р. заборгованість по орендній платі була перерахована судом необґрунтовано;

- за період оренди з 1998 року відповідач своєчасно проводив розрахунки по усім видам платежів не допускаючи прострочення. За останні три роки в результаті неналежного виконання договірних зобов'язань відповідачем допущена заборгованість по експлуатаційним витратам за 10 місяців. Заборгованість визнана відповідачем та підтверджена актом звірки взаєморозрахунків. Сума заборгованості у розмірі 2416,24 грн. та нарахована пеня у сумі 246,63 грн. закономірно визначена у позовній заяві;

- при дослідженні доказів позивача місцевим господарським судом неправомірно та безпідставно проведено перерахунок нарахованої та узгодженої відповідачем суми до відшкодування по експлуатаційним витратам прийнявши за базову суму 103 грн. за місяць згідно з розрахунком додаткової угоди №26д/2004/ХМ КЕЧ;

- судом першої інстанції при дослідженні правомірності суми позову по відшкодуванню загально експлуатаційних витрат від суми, визначеної у 2004 році, не враховано росту вартості матеріальних, енергетичних ресурсів, заробітної плати, коефіцієнту інфляції з грудня 2003 року по травень 2009 року. Якщо за базову ставку судом прийнято 103 грн., то збільшивши її на коефіцієнт інфляції 1,93 сума заборгованості складала б 1987,90 грн. та ПДВ 20% - 397,58 грн., а разом 2385,48 грн., що вже є близькою сумою до вказаної у позовній заяві. Таким чином нарахування вартості загально експлуатаційних витрат проведені правомірно, сума заборгованості підтверджена відповідачем у акті звірки взаєморозрахунків, заперечень щодо відшкодування у відзиві відповідача не було, а тому, на думку скаржника, підстав для її перерахунку не вбачається;

- на підставі виписаного рахунку на оплату земельного податку у відповідача виникли зобов'язання перед бюджетом по даті здійснення господарської операції. Вказана позивачем сума перераховано до бюджету за рахунок бюджетних коштів, у зв'язку з чим підлягає відшкодуванню позивачу, як визнана заборгованість згідно акта звірки розрахунків. Таким чином, господарським судом Хмельницької області безпідставно відмовлено від задоволення суми боргу, у тому числі і штрафних санкцій, передбачених законом;

- порядок сплати земельного податку за землі державної власності та відповідальність за прострочення платежів чітко визначені нормами п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до якої визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах ..., у даному випадку 50% від суми заборгованості за затримку платежу більш як 90 календарних днів, тому на думку скаржника, нарахована сума штрафних санкцій у розмірі 68,75 грн. є обґрунтованою, та нарахованою у відповідності до закону, і підлягає до відшкодуванню державному бюджету;

- норми водопостачання води споживачам міста Хмельницького затверджені рішенням виконавчого комітету міської ради №871 від 11.04.1996р., розрахунок кількості споживання води проведено згідно підрозділу "підприємства-торгівлі", така кількість води могла змінюватись по заявкам орендаря від кількості працівників на об'єкті оренди. При укладенні додаткової угоди №26д/2004р. ХМ КЕЧ від 01.04.2004р. за додатком №7 сторонами узгоджено об'єм водоспоживання 25,2м.куб в місяць. Між постачальником та споживачем було укладено договір на водопостачання відповідача, п.3.5, п.4.2 договору визначено, що при відсутності водолічильника кількість використаної води визначається згідно з нормами водоспоживання, затвердженими міською адміністрацією. У результаті неналежного виконання орендарем зобов'язань по договору на 10.06.2009р. склалась заборгованість в сумі 321 грн., яка визнана відповідачем та підтверджена у акті звірки взаєморозрахунків;

- обов'язок відповідача щодо відшкодування збитків визначена в п.1 ст. 224 ГК України, на вимоги якої посилається суд. Відповідно до ст.785 ЦК України та п.5.9 договору орендар повинен повернути наймодавцеві річ у тому стані, в якому вона була одержана з врахуванням нормального стану або у стані, який було обумовлено в договорі та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини орендаря.

Міністерство оборони України у відзиві на апеляційне подання (а.с.136) підтримав апеляційне подання у повному обсязі.

ТОВ "Дуглас ЛТД" у відзиві на апеляційне подання (а.с.138) заперечило проти апеляційного подання, вважає рішення місцевого господарського суду у даній справі законним та обґрунтованим, просило залишити його без змін, а апеляційне подання - без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційне подання прокурора. Вважає рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким позов задовольнити.

Представник відповідача в засіданні суду заперечив проти апеляційного подання. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Військовий прокурор Хмельницького гарнізону не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. У своїй заяві від 30.09.2010р. помічник військового прокурора Житомирського гарнізону Бевз О.В. зазначив, що повністю підтримує апеляційне подання і просить розглядати справу без участі представника військової прокуратури, оскільки він не може бути присутнім в судовому засіданні з поважних причин, викликаних службовою необхідністю.

Враховуючи положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала можливим здійснювати перегляд справи без участі Військового прокурору Хмельницького гарнізону за наявними в матеріалах справи доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційного подання, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне подання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

15 січня 2007 року між позивачем та відповідачем у даній справі було укладено договір оренди № 1 ПН/2007/КЕВ нерухомого військового майна, розташованого в Хмельницькому гарнізоні (а.с.11-14), відповідно до якого орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 397,3 кв.м. в будівлі № 210. військового містечка № 24, що знаходиться на балансі позивача та розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Попова, 3, вартість якого згідно акту оцінки, станом на 31.01.2007р. становить суму 318 683 грн. (п.1.1 договору).

Згідно п. 3.1 договору, орендна плата встановлена без ПДВ на базовий місяць оренди січень 2007р. на рівні 3 095,87 грн.

29.01.2008р. змінами №3 до договору оренди за домовленістю сторін була встановлена плата без ПДВ за базовий місяць оренди лютий 2008р. з врахуванням моніторингу орендної плати на ринку нерухомості (а.с.90).

Згідно п.3.2 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п.п. 3.3, 3.5 вказаного договору, орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем (відповідачем) до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний реєстраційний рахунок орендодавця (позивача) щомісячно не пізніше 25-го числа поточного звітного місяця.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до держбюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктами 5.11 та 5.12 договору, понад орендну плату за нерухоме майно, орендар повинен сплачувати щомісячно фактичні комунальні та загально експлуатаційні витрати на його утримання (додаток №7). Обов'язково встановити прилади обліку тепло, -електро,- водопостачання і заключити прямі договори з постачальними організаціями. Щомісячно компенсувати орендодавцю (балансоутримувачу) кошти у розмірі частини податку за землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, що використовується орендарем.

Згідно додатку № 7 до даного договору від 01.02.2004 р. експлуатаційні витрати складають суму 103 грн. в місяць, а потреби у водокористуванні 25,2 м.куб. в місяць.

Відповідно до п.10.1 зазначеного договору, термін дії договору з 01.01.2007р. по 20.12.2009р.

01.04.2009р. сторонами було внесено зміни до договору та продовжено термін його дії до 20.03.2010р. (а.с.15).

28.05.2009р. за взаємною згодою сторін договір оренди було достроково розірвано, орендоване приміщення 28.05.2009р. орендарем (відповідачем) звільнено та передано орендодавцю (позивачу), що підтверджується відповідним актом передачі від 28.05.2009р.

Проте, відповідач всупереч умовам договору не сплатив орендної плати за травень місяць 2009р., таким чином за даними позивача у нього існує заборгованість перед позивачем у сумі 5 056,17 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду, що місячна орендна плата за спірний період (травень 2009р.) складає 3095,87 грн. без ПДВ або 3715,04 грн. з ПДВ, а з урахуванням відповідно до п.3.2 договору інфляції за попередній місяць, тобто квітень 2009р., 3748,48грн., яка і була стягнута на користь позивача, оскільки, як вказувалось вище, орендна плата узгоджена сторонами у змінах до договору оренди від 29.01.2008р. №3 і визначена за базовий місяць лютий 2008р. в розмірі 8127грн. (без ПДВ) на місяць. Коефіцієнт інфляції за період з лютого 2008р. по травень 2009р. складає 127,6%.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009р. №316 визначено, що тарифні ставки, визначені в додатку №2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року N 786, застосовуються у розмірі 45 відсотків встановленого обсягу. Таким чином, орендна плата за 28 днів травня 2009р. (28.05.2009р. договір було розірвано) становить 4214,92 грн. (8127грн.х45%хкоеф.інфляції 127,6%:31деньх28днів), ПДВ 20% становить 842,98 грн. Разом з ПДВ орендна плата за 28 днів травня становить 5057,90 грн., а фактично заборгованість (з врахуванням попередніх розрахунків) 5056,17 грн., що підтверджено актом звірки розрахунків (а.с.96-97).

Оскільки згідно п.п. 3.3 договору оренди орендна плата перераховується орендодавцю не пізніше 25-го числа поточного звітного місяця відповідачу згідно п.3.5 договору та ст.625 Цивільного кодексу України також були нараховані з червня по листопад 2009р. пеня ( в розмірі подвійної облікової ставки НБУ) в сумі519,68 грн., 3% річних від суми заборгованості - 76,05 грн. та інфляційні в сумі 151,68 грн. по орендній платі.

Зазначену вимогу по орендній платі колегія суддів вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відносно вимоги про стягнення 2416,24грн. загально-експлуатаційних витрат та 246,63 грн. пені у зв'язку з простроченням даного платежу колегія суддів зазначає, що заборгованість стягується за квітень 2007р., травень 2008р., вересень-грудень 2008р., січень-травень 2009р.

Згідно п.5.11 договору понад орендну плату за нерухоме майно орендар повинен сплачувати щомісячно фактичні комунальні та загально-експлуатаційні витрати на його утримання. В додатку №7 до договору, на який посилається суд першої інстанції, дійсно був встановлений розмір експлуатаційних витрат в сумі 103 грн. на місяць, виходячи з 0,25 грн. за 1 кв.м станом на 01.02.2007р. Після визначення цієї суми експлуатаційні витрати зросли, що підтверджується, зокрема, рішенням виконкому Хмельницької міської ради від 13.03.2008р. №284, яким були погоджені ДП "Будинкоуправління №2" (КЕВ) тарифи на послуги з утримання будинку та споруд на прибудинкових територіях.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не заперечував проти заборгованості по експлуатаційних витратах в сумі 2416,24грн. (відзив на позов, акт звірки), а не погоджувався лише з нарахуванням пені на цю суму в розмірі 246,63грн., сплата якої договором не передбачена.

Оскільки пеня за прострочення оплати експлуатаційних витрат в договорі оренди дійсно не передбачена, нарахована позивачем пеня не підлягає стягненню, враховуючи приписи ст.ст.547, 551 ЦК України, позов же в частині стягнення експлуатаційних витрат в сумі 2416,24грн. підлягає задоволенню.

На думку апеляційної інстанції безпідставною є відмова в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості з водопостачання (з пенею та інфляційними) в загальній сумі 380,94 грн., а також відшкодування суми земельного податку пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно (п.5.12 договору оренди).

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість в сумі 321,00 грн. по водопостачанню утворилася за період листопад-грудень 2008р., січень-травень 2009р.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 (п.3.5) встановлено, що розрахунок витрат води споживачами, що не мають засобів обліку, за розрахунковий період за погодженням з виробником здійснюється за нормативами питного водоспоживання, затвердженими у встановленому порядку.

Норми водопостачання води споживачами м.Хмельницького затверджені рішенням виконкому міської ради №871 від 11.04.1996р. Розрахунок кількості споживання води розраховано згідно підрозділу "підприємства торгівлі". При укладанні додаткової угоди №26д/2004р. ХМ КЕЧ від 01.04.2004р. згідно додатку №7 сторонами узгоджено об'єм водоспоживання 25,2 куб.м в місяць (а.с.72).

Між постачальником та споживачем укладено договір на водопостачання №113 від 04.03.2003р. (а.с.63-64). При цьому, п.4.2 договору визначено, що при відсутності водолічильника кількість використаної води визначається згідно з нормами водоспоживання, затвердженими міською адміністрацією. Сторони договору домовилися, що оплата за послуги водопостачання здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітним (п.5.6 договору).

Стягнення пені передбачено п.п.5.2, 5.3 цього ж договору.

Розрахунок заборгованості по водопостачанню відповідачем не спростований, заборгованість в сумі 321 грн. визнана ним при складанні акту звірки (а.с.96-97).

Таким чином, вимога про стягнення заборгованості по водопостачанню, в сумі 321 грн., а також пені та інфляційних підлягає задоволенню.

Згідно п.5.12 договору оренди орендар зобов'язувався щомісячно компенсувати орендодавцю (балансоутримувачу) кошти в розмірі частини податку за землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, що використовується орендарем.

Статтею 797 ЦК України передбачено, що плата, яка справляється з наймача будівлі, складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

В листі Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.05.2005р. №14-22-13/3702 зазначається, що підстав для укладення договору оренди землі при оренді приміщення у багатоповерховому будинку немає. При укладенні договору оренди приміщення орендодавець може передбачити в договорі оренди приміщення відшкодування відповідної частини орендної плати.

З наданого позивачем апеляційному господарському суду розрахунку вбачається, що площа земельної ділянки, за яку орендар має відшкодовувати позивачу плату за землю, визначена пропорційно орендованої площі до загальної площі приміщення і становить 140кв.м. Сума, яка підлягає відшкодуванню, нарахована за січень-травень 2009р. і становить 137,50 грн. Позивачем також надані докази сплати земельного податку (плати за землю) за січень-серпень 2009р. (а.с. 146-153).

Сума 137,50 грн. заборгованості по відшкодуванню земельного податку погоджена в акті звірки взаєморозрахунків від 03.12.2009р. (а.с.96-97).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що в задоволенні стягнення суми 137,50 грн. по відшкодування позивачу земельного податку місцевий господарський суд відмовив безпідставно.

В той же час слід зазначити, що штрафні санкції в сумі 68,75грн. (50% від суми боргу) нараховані, як вбачається з матеріалів справи, на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ, який не застосовується у відносинах між підприємствами, установами та організаціями.

Цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Контролюючим органом стосовно податків і зборів є податкові органи (п.п.2.1.4 п.2.1 ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"), які і мають право накладати штрафні санкції, передбачені ст.17 зазначеного Закону.

У даному випадку позов пред'явлений не про стягнення податку (плати за землю) до державного бюджету, а про компенсацію орендодавцю частини сплаченого ним земельного податку відповідно до п.5.12 договору оренди нерухомого майна. Доказів сплати штрафних санкцій у зв'язку з несплатою земельного податку позивачем суду не надано.

Колегія суддів погоджується з відхиленням місцевим господарським судом вимог про стягнення відшкодування вартості втраченого майна та виконання відновлювальних робіт у зв'язку із погіршенням орендованого майна у сумі 14931,64 грн. з огляду на наступне:

В обґрунтування вимог в позовній заяві та додаткових поясненнях даються посилання на пункти 5.4, 5.9 договору.

Пунктом 5.4 договору оренди від 15.01.2007р. визначено, що орендар зобов'язаний забезпечити збереження орендованого майна, запобігти його пошкодженню і псуванню, своєчасно здійснювати поточний та інші види ремонтів орендованого майна, забезпечити належну технічну експлуатацію будівлі, приміщень, інженерних мереж та прилеглої території за рахунок власних коштів.

Згідно п.5.9 договору у разі припинення або розірвання договору орендодавець зобов'язаний повернути орендодавцю (балансоутримувачу) орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу. Відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря, згідно з актом, складеним відповідною комісією МО України, за цінами, діючими на момент відшкодування.

28.05.2009р. за згодою сторін орендоване приміщення було звільнено орендарем та передано орендодавцю, що оформлено актом прийому-передачі від 28.05.2009р.

Об'єкт оренди приймався орендодавцем комісійно за участю представника орендаря, в акті від 28.05.2009р. зафіксований задовільний стан майна, про відсутність або пошкодження майна в акті не зазначено.

Дефектний акт від 28.05.2009р. (наданий лише суду апеляційної інстанції) та локальний кошторис №2-1-1 від 05.02.2010р. підписані тільки представниками КЕВ в односторонньому порядку (а.с.194).

У відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Оскільки позивачем не подано доказів реального понесення збитків у вигляді проведення робіт щодо відновлення орендованого майна, локальний кошторис та дефектний акт складено в односторонньому порядку лише працівниками КЕВ, при цьому в акті передачі об'єкта зазначено його задовільний стан, вимога про стягнення збитків (вартості відновлення майна) є необґрунтованою.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення 5056,17грн. заборгованості по орендній платі, 519,68грн. пені, 151,68грн. інфляційних, 76,05 грн. річних (нарахованих на заборгованість по орендній платі), 321,00грн. заборгованості по водопостачанню, 33,45грн. пені, 26,49грн. інфляційних, нарахованих на цю суму, 2416,24грн. заборгованості по експлуатаційним витратам, 137,50грн. компенсації по земельному податку, в решті позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційне подання Військового прокурора Хмельницького гарнізону задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 23 березня 2010 року у справі №13/2388 змінити.

Резолютивну частину викласти в такій редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Дуглас ЛТД” м.Хмельницький, вул. Тернопільська, 12 (ідентифікаційний код 22768517) на користь квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 24 (ідентифікаційний код 07928461) - 5056,17грн. заборгованості по орендній платі, 519,68грн. - пені, 151,68грн. - інфляційних, 76,05 грн. - річних, 321,00грн. - заборгованість по водопостачанню, 33,45грн. пені, 26,49грн. інфляційних, 2416,24грн. - заборгованості по експлуатаційним витратам, 137,50грн. - компенсації по земельному податку.

В решті позову відмовити".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Дуглас ЛТД” м.Хмельницький, вул. Тернопільська, 12 (ідентифікаційний код 22768517) в дохід державного бюджету України ( по коду бюд жетної класифікації 22090200, символ звітності 095 через відділення державного казначейства на рахунок 31112095700002 УДК м. Хмельницького, банк отримувача ГУ ДКУ у Хмельницькій області, код 23565225, МФО 815013) - 102,00грн. державного мита.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Дуглас ЛТД” м.Хмельницький, вул. Тернопільська, 12 (ідентифікаційний код 22768517) в доход державного бюджету 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видачу наказів доручити господарському суду Хмельницької області.

4. Справу №13/2388 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий - суддя:

судді::

віддрук. 7 прим.: 1 - до справи,2,3 - позивачам,4 - відповідачу,5 - Військовому прокурору Хмельницького гарнізону,6 - прокуратурі Житомирської області,7 - в наряд.

Попередній документ
11823031
Наступний документ
11823035
Інформація про рішення:
№ рішення: 11823034
№ справи: 13/2388
Дата рішення: 30.09.2010
Дата публікації: 28.10.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Житомирський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір