Постанова від 14.10.2010 по справі 10/777-10

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2010 р. Справа № 10/777-10

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді

суддів:

при секретарі ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 17.02.2010р.),

від відповідача: не з"явився,

від третьої особи: Радзевіл А.В. (довіреність №09-32/87 від 11.03.2010р.),

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення господарського суду Хмельницької області

від "17" серпня 2010 р. у справі № 10/777-10 (суддя Виноградова В.В.)

за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

до відкритого акціонерного товариства "Модуль" (м. Кам"янець-Подільський Хмельницької області)

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (м. Київ)

про визнання недійсним рішення зборів спостережної ради від 19.03.2007р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17 серпня 2010 року у справі №10/777-10 в задоволенні позову ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства "Модуль" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", про визнання недійсним рішення зборів спостережної ради від 19.03.2007р. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_3 звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти новий судовий акт про задоволення позовних вимог позивача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не повністю встановлені всі обставини, що мають значення для справи, а при винесенні оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник вказав, що частка майна товариства була значно зменшена внаслідок укладення між відкритого акціонерного товариства "Модуль" та публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" кредитного договору від 26.04.2007р.

Зазначив, що судом першої інстанції не прийнято до уваги п. 2.25 рекомендацій Вищого господарського суду №04-5/14 від 28.12.2007р. "Про практику застосування законодавства у розгляді справі, що виникають з корпоративних відносин", яким встановлено, що особа набуває права брати участь в управлінні товариством з моменту набуття нею корпоративних прав, тобто з моменту, коли вона стала учасником товариства або акціонером.

На думку скаржника, ОСОБА_3 мала право на звернення з проханням скликати загальні збори акціонерів товариства, оскільки згідно з п. 9.5 статуту ВАТ "Модуль" приймати рішення щодо відкриття кредитної лінії, враховуючи значний розмір суму кредиту, повинні саме акціонери на загальних зборах.

Крім того, право загальних зборів акціонерного товариства самостійно визначати основні напрями діяльності акціонерного товариства і затверджувати його плани і звіти про їх виконання встановлено не тільки статутом ВАТ "Модуль", а й нормами Цивільного кодексу України та Закону України "Про господарські товариства".

Скаржник вважає, що взяття ВАТ "Модуль" кредиту не є інвестиційною діяльністю в розумінні ст.ст. 1, 2, 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність", оскільки закупівля сировини для виробництва, яке вже тривалий час існує та здійснює безспірне виготовлення металопродукції, не передбачає будівництво нових, реконструкцію нових об"єктів, розширення виробництва, яке могло б призвести до збільшення обсягів виробництва, результатом якого може бути збільшення прибутку.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти новий судовий акт про задоволення позову.

Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу та її представник в засіданні суду заперечив проти апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач в засідання суду свого представника не направив, про причини неявки в суд не повідомив, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 15.09.2010р. Крім того, відповідач та третя особа своїм правом подати письмові відзиви на апеляційну скаргу також не скористалися.

За наведених обставин та враховуючи приписи ст.101 Господарського процесуального кодексу України, нез"явлення в судове засідання представника сторони, повідомленої належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті за наявними матеріалами справи.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Пунктом п. 1.4 статуту відкритого акціонерного товариства "Модуль" встановлено, що акціонерами товариства є держава, юридичні і фізичні особи, в тому числі іноземні, які стали його акціонерами шляхом придбання акцій в порядку, передбаченому Законами України "Про приватизацію державного майна", "Про державну програму приватизації", чинним законодавством та цим статутом.

Статутний фонд товариства становить 455595 грн. та поділений на 433900 простих іменних акцій номінальною вартістю 1,05 грн. (п.п.6.1,6.2).

Відповідно до п. 3.8 статуту для здійснення мети своєї діяльності товариство в порядку, передбаченому чинним законодавством і цим статутом, має право вступати у господарські цивільно-правові відносини, здійснюючи будь-які не заперечені законодавством операції з державними, орендними, кооперативними і іншими організаціями, установами, підприємствами, а також громадянами на Україні і за її межами, самостійно планувати свою діяльність і визначати перспективи розвитку, самостійно вирішувати питання матеріально-технічного забезпечення, формування і використання матеріальних і фінансових ресурсів, здійснювати цільові позики, отримувати кредити у національній і іноземній валюті, приймати на себе і видавати від свого імені грошові зобов'язання .

Згідно з п. 5.1 статуту акціонери мають право:

- безпосередньо або через своїх представників брати участь в управлінні справами товариства, брати участь в загальних зборах акціонерів, обирати і бути обраними до органів управління товариства відповідно до цього статуту;

- брати участь в розподілі прибутку товариства і отримувати його частину (дивіденди) в розмірі, пропорційному кількості належних їм акцій;

- користуватися переважним правом на придбання акцій додаткових випусків; отримувати частину майна у вартісному вираженні у разі ліквідації товариства в розмірі, пропорційному кількості належних їм акцій;

- отримувати інформацію про діяльність товариства шляхом ознайомлення з копіями річних балансів і звітів про діяльність товариства і з протоколами засідань органів управління товариства;

- відповідно до чинного законодавства вільно володіти, користуватися і розпоряджатися належними їм акціями, в тому числі заповідати їх і передавати в порядку успадкування.

Управління та контроль за діяльністю товариства здійснюють загальні збори акціонерів, спостережна рада, правління товариства та ревізійна комісія (п. 8.1 статуту).

Пунктом 9.1 статуту передбачено, що вищим органом товариства є загальні збори акціонерів, у яких мають право брати участь всі акціонери, незалежно від кількості і класу акцій, власниками яких вони є.

Згідно з п. 9.2 статуту до компетенції загальних зборів акціонерів належить:

а) внесення змін і доповнень до статуту;

б) обрання і відкликання членів спостережної ради, в т.ч. голову спостережної ради;

в) обрання і відкликання членів ревізійної комісії;

д) затвердження внутрішніх положень, що регламентують діяльність товариства;

є) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів спостережної ради, звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, терміну і порядку виплати дивідендів, визначення порядку покриття збитків;

ж) створення, реорганізація і ліквідація дочірніх підприємств, філій і представництв, затвердження їх статутів і положень;

з) прийняття рішення про передачу ведення реєстру акціонерів;

і) прийняття рішення про форму випуску або зміни форми випуску акцій;

к) прийняття рішень про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

л) прийняття рішень про зміну розміру статутного фонду товариства;

м) прийняття рішень про участь товариства у створенні господарських товариств.

Загальні збори акціонерів мають право розглядати й інші питання, які витікають з його повноважень відповідно до цього статуту, мають право передати частину своїх повноважень, визначених цим статутом, до компетенції спостережної ради і правління товариства.

Повноваження, передбачені пунктами "а", "є", "ж", "з", "і", "к", відносяться до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства.

Відповідно до п. 9.5 статуту позачергові загальні збори скликаються у разі неплатоспроможності товариства, в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси товариства загалом.

Акціонери, що володіють в сукупності більш як 10 % голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів в будь-який час і з будь-якого приводу.

Позачергові збори акціонерів також можуть бути скликані правлінням товариства з власної ініціативи. Крім того, позачергові загальні збори повинні бути скликані правлінням на письмову вимогу спостережної ради або ревізійної комісії.

Так, правління товариства протягом 20 днів з моменту отримання письмової вимоги зобов"язане ухвалити рішення про скликання позачергових зборів з порядком денним, запропонованим спостережною радою або ревізійною комісією.

Органом, який контролює, регулює діяльність виконавчого органу товариства та представляє інтереси акціонерів в перервах між загальними зборами акціонерів є спостережна рада (п. 10.1 статуту).

Згідно з п. 10.2 статуту до компетенції спостережної ради віднесено, зокрема, затвердження, з врахуванням вимог чинного законодавства, максимального розміру видів операцій, на які правлінням можуть бути укладені договори без узгодження з спостережною радою , а також надання письмової згоди на підписання договорів, що укладаються на загальну суму, що перевищує встановлений максимальний розмір, аналіз дій правління по управлінню товариством (п.п. 10.2.9, 10.2.19 статуту).

Пунктами 11.1 та 11.5 статуту передбачено, що виконавчим органом товариства, що здійснює керівництво його поточною діяльністю є правління товариства, а керує роботою правління товариства голова.

Відповідно до п. 11.6 статуту, а саме п.п. 11.6.3,11.6.4,11.6.5, голова правління без довіреності здійснює дії від імені товариства, представляє товариство в його відносинах з іншими юридичними і фізичними особами, веде переговори і укладає від імені товариства договори на суму, що не перевищує розмір, встановлений спостережною радою в залежності від виду операції.

Положенням про спостережну раду, затвердженого протоколом №01 загальних зборів акціонерів ВАТ "Модуль" 20.03.2002р., спостережна рада є постійно діючим органом, який представляє інтереси акціонерів в перерві між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом та цим положенням, контролює і регулює діяльність правління товариства.

Даним положенням визначено компетенцію та права спостережної ради, які є аналогічними визначеним в статуті товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.03.2007р. проведено збори спостережної ради відкритого акціонерного товариства "Модуль", які оформлені протоколом №28. За результатами проведених зборів прийнято рішення, яким відкрити кредитну лінію у філії "Відділення Промінвестбанку у м.Дніпропетровськ" на суму 12000000 доларів США строком на 30 місяців з процентною ставкою 12% для закупівлі сировини для основного виробництва. Крім того, вказаним рішенням ухвалено звернутися до товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "Едпол" з проханням виступити майновим поручителем перед філією "Відділення Промінвестбанку у м.Дніпропетровськ", передати останній у забезпечення покриття кредиту майнові права, об"єкти нерухомості та обладнання відповідно до додатку №1 до протоколу, доручити голові правління Митику Ростиславу Євстафійовичу право підпису кредитного договору на суму 12000000 доларів США та відповідних договорів застави майнових прав, об"єктів нерухомості та обладнання відповідно до додатку №1, №2 до протоколу, а також доручити право підпису голові спостережної ради Барському Борису Леонідовичу клопотання щодо відкриття кредитної лінії на суму 12000000 доларів США строком на 30 місяців з процентною ставкою 12% для закупівлі сировини для основного виробництва.

Вважаючи, що вищезазначені дії порушують права акціонера ВАТ "Модуль" ОСОБА_3, якій належить на праві власності 15 акцій ВАТ "Модуль" номінальною вартістю 1,05 грн., що складає 0,0035% від загальної кількості голосів акціонерів товариства, остання звернулась до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Модуль" про визнання недійсним рішення зборів спостережної ради від 19.03.2007р.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 02.06.2010р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.08.2010р., як вже зазначалось, в задоволенні позову відмовлено.

Перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст.34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Установчим документом акціонерного товариства є його статут, що й передбачено ст. 154 ЦК України. Крім того, вказаною статтею визначено, які саме відомості повинен містити статут, зокрема склад і компетенцію органів управління товариством та порядок ухвалення ними рішень.

Відповідно до ст. 159 ЦК України вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів, до виключної компетенції яких належить: внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; утворення та ліквідація наглядової ради та інших органів товариства, обрання та відкликання членів наглядової ради; затвердження річного звіту товариства; рішення про ліквідацію товариства.

До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути також віднесене вирішення інших питань. Питання, віднесені законом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства.

Згідно зі ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства, до компетенції яких належить:

- визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

- внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;

- обрання і відкликання членів наглядової ради;

- утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства;

- затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків (п. "д" частини п'ятої статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2154-VI від 27.04.2010 - зміни застосовуються у 2010 році );

- створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;

- винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства;

- затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;

- вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним;

- визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

- затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства;

- прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

- прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом.

Повноваження, передбачені пунктами "б", "в", "г", "д", "е", "ї", "й", належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства. Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання.

Статтею 160 ЦК України передбачено створення у акціонерному товаристві наглядової ради акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства.

Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради, що й передбачено ч.2 ст. 160 ЦК України. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства.

Відповідно до ст.46 Закону України "Про господарські товариства" в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися наглядова рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність виконавчого органу.

Статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на наглядову раду акціонерного товариства може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів.

Питання, віднесені статутом акціонерного товариства до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть бути передані на вирішення виконавчих органів товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме статуту, Положення про спостережну раду, до компетенції останньої віднесено затвердження, з врахуванням вимог чинного законодавства, максимального розміру видів операцій, на які правлінням можуть бути укладені договори без узгодження з спостережною радою, а також надання письмової згоди на підписання договорів, що укладаються на загальну суму, що перевищує встановлений максимальний розмір.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що спостережна рада, приймаючи рішення, яке оформлене протоколом №28 від 19.03.2007р., діяла в межах повноважень, визначених статутом товариства, Положенням про спостережну раду та в межах чинного на момент прийняття рішення законодавства України.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити також таке.

Статтею 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" встановлено, що інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Такими цінностями можуть бути:

- кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

- рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

- майнові права інтелектуальної власності;

- сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау");

- права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

- інші цінності.

Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень.

Згідно зі ст. 2 вищевказаного Закону інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Інвестиційна діяльність здійснюється на основі:

- інвестування, здійснюваного громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності;

- державного інвестування, здійснюваного органами влади і управління України, Кримської АРСР, місцевих Рад народних депутатів за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних і позичкових коштів;

- іноземного інвестування, здійснюваного іноземними громадянами, юридичними особами та державами;

- спільного інвестування, здійснюваного громадянами та юридичними особами України, іноземних держав.

Об'єктами інвестиційної діяльності, відповідно до ч. 1 ст. 4 даного Закону, можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Інвестиційна діяльність може здійснюватись за рахунок:

- власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток, амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха, грошові нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб тощо);

- позичкових фінансових коштів інвестора (облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити);

- залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержані від продажу акцій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб);

- бюджетних інвестиційних асигнувань;

- безоплатних та благодійних внесків, пожертвувань організацій, підприємств і громадян (ст. 10 вказаного Закону).

Отже, затверджуючи рішенням загальних зборів, позивач, як акціонер товариства, реалізував своє право в роботі та управлінні ВАТ "Модуль", як того передбачає п. 5.1 статуту, а твердження позивача про порушення оспорюваним рішенням його права на участь в роботі та управлінні ВАТ "Модуль" шляхом участі у зборах акціонерів товариства, спростовуються матеріалами справи.

Також слід вказати, що положеннями ч. 5 ст. 159 ЦК України та п. 9.5 статуту товариства визначено підстави та порядок скликання позачергових загальних зборів акціонерів, а тому посилання скаржника в апеляційній скарзі на порушення його права щодо скликання позачергових зборів судом апеляційної інстанції до уваги не приймається.

Крім того, п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” передбачено, що не можуть бути задоволені позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено в майбутньому, і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено взагалі.

Таким чином, колегія суддів вважає необгрунтованим посилання позивача на порушення права на частку в майні товариства та зменшення його частки в майні в майбутньому в наслідок укладення кредитного договору та договорів забезпечення кредитного договору, підписання яких затверджено оспорюваним рішенням.

З огляду на викладене, апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовну ОСОБА_3.

Доводи скаржника спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 17 серпня 2010 року у справі №10/777-10 є законним та обґрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 17 серпня 2010 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.

2. Справу №10/777-10 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя

судді:

Віддрук. 5 прим.:

1 - до справи,

2,3 - сторонам,

4 - третій особі,

5 - в наряд.

Попередній документ
11823030
Наступний документ
11823034
Інформація про рішення:
№ рішення: 11823031
№ справи: 10/777-10
Дата рішення: 14.10.2010
Дата публікації: 27.10.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Житомирський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Спір пов’язаний з реалізацією корпоративних прав