10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"07" жовтня 2010 р. Матеріали № 13/30-10(02-2а)
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з"явився,
від відповідача: не з"явився,
розглянувши апеляційну скаргу фермерського господарства "Восток"
на ухвалу господарського суду Вінницької області
від "21" серпня 2010 р. (суддя Тісецький С.С.)
за позовом фермерського господарства "Восток" (с.Зозулинці Хмільницького району Вінницької області) в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Мілованова А.В.
до Хмільницької районної державної адміністрації (м.Хмільник Вінницької області)
відділу Державного комітету земельних ресурсів у Хмільницькому районі Вінницької області (м.Хмільник Вінницької області)
про визнання права власності на земельну ділянку
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 21.08.2010р. позовну заяву повернуто фермерському господарству "Восток" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Мілованова А.В. на підстав п. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, фермерське господарство "Восток" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Мілованова А.В. звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом при винесенні оскаржуваної ухвали допущено порушення норм процесуального права.
Зокрема, скаржник вказав, що фіскальні чеки №0145 та №0146 є доказом надсилання відповідачам копій позовної заяви з доданими матеріалами в розумінні ст. 32 ГПК України, а відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення позовної заяви.
Зазначив, що відповідно до п. 26 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України №15 від 22.04.1993р., якщо ціна позову не відповідає дійсній вартості майна, що відшкодовується, то ціну позову і розмір мита має визначати суддя, постановивши про це відповідну ухвалу або. Якщо на момент подання позову неможливо встановити його точну ціну, попередній розмір мита визначає суддя, а точна ціна позову визначається при вирішенні справи.
Крім того, нормами чинного законодавства не передбачено необхідності переведення вартості земельної ділянки у гривневий еквівалент.
В засідання суду сторони своїх представників не направили, про причини неявки в суд не повідомили, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить реєстр вихідної кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 24.09.2010р.
Крім того, відповідачі своїм правом подати письмові відзиви на апеляційну скаргу також не скористалися.
За наведених обставин та враховуючи приписи ст.101 Господарського процесуального кодексу України, нез"явлення в судове засідання представників сторін, повідомлених належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 57 Господарського процесуального кодексу України встановлює перелік документів, що додаються до позовної заяви.
Так, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, з кожним із відповідачів (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - відповідно договір, проект договору, лист, який містить вимогу про укладання, зміну чи розірвання договору, відомості про пропозиції однієї сторони і розгляд їх у встановленому порядку, відповідь другої сторони, якщо її одержано, та інші документи; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - копія претензії, докази її надсилання відповідачу, копія відповіді на претензію, якщо відповідь одержано);
2) відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;
3) сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі;
3-1) сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
4) обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.
До заяви про визнання акта недійсним додається також копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно зі ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:
- позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
- у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес;
- у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми;
- не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;
- порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору;
- не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;
- до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору;
- не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Як вбачається з матеріалів, позивачем подано позов про визнання права власності на земельну ділянку та зобов"язання Хмільницької районної державної адміністрації надати дозвіл на виготовлення державного акту про право власності на землю.
На підтвердження сплати державного мита позивачем надано квитанцію №101700.99.1 від 18.08.2010р., згідно з якою ним було сплачено 102,00 грн.
Суд апеляційної інстанції вважає законним та обгрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що вказана квитанція не є належним доказом сплати державного мита у встановленому розмірі з огляду на таке.
Згідно із положеннями Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" при поданні позову майнового характеру державне мито має бути сплачено в розмірі 1% від суми позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто не менше 102 і не більше 25500 грн. При поданні позову немайнового характеру державне мито має бути сплачено в розмірі 85 грн.
Позивачем подано позов про визнання права власності на земельну ділянку. Вказана вимога носить майновий характер. А вимога про зобов"язання Хмільницької районної державної адміністрації надати дозвіл на виготовлення державного акту про право власності на землю - це вимога немайнового характеру.
Таким чином, позивачу при зверненні до суду з позовом необхідно було сплатити державне мито як за майнову (не менше 102 грн.), так і немайнову (в сумі 85 грн.) вимоги.
Щодо посилань скаржника в апеляційній скарзі на те, що фіскальні чеки №0145 та №0146 є належними доказами надсилання відповідачам копій позовної заяви з доданими матеріалами, то колегія суддів вважає їх обгрунтованими, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено обов"язково оформлення поштового відправлення опису вкладення до листа.
Такої ж правової позиції притримується Вищий арбітражний суд України у роз"ясненнях №02-5/289 від 18.09.1997р. (зі змінами та доповненнями), згідно яких розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Однак, вищезазначене не впливає на сутність винесеної місцевим господарським судом ухвали.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо повернення позовної заяви без розгляду.
Доводи скаржника спростовуються матеріалами та не грунтуються на вимогах чинного законодавства.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Вінницької області від 21.08.2010р. є законною та обгрунтованою, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 101,103,105,106 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 21 серпня 2010 року залишити без змін, а апеляційну скаргу фермерського господарства "Восток" - без задоволення.
2. Матеріали №13/30-10(02-2а) повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 5 прим.:
1 - до справи,
2-4 - сторонам,
5 - в наряд.