Справа 11а -872/2010 р. Головуючий у суді І інстанції Крімченко С.А.
Категорія ст. 289 ч. 2 КК Доповідач у суді ІІ інстанції Лещенко Р.М.
26 жовтня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :
головуючого - судді Драного О.П.,
суддів Лещенка Р.М., Палічука А.О.,
за участю прокурора Єщенко О.П.,
засудженого ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляцію засудженого ОСОБА_3 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 травня 2010 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
народження, уродженець та мешканець м. Олександрії,
раніше судимий 08.09.2009 року Знам'янським
міськрайсудом за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання
у виді штрафу в розмірі 850 грн.,
засуджений за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Цим же виром також засуджений ОСОБА_4, вирок стосовно якого в апеляційному порядку не оскаржений.
Зазначеним вироком ОСОБА_3 визнаний винним у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, за таких обставин. 3 грудня 2009 року в період з 19 до 20 годин ОСОБА_3, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, діючи повторно, за попередньою змовою і разом з ОСОБА_4, знаходячись на території домоволодіння ОСОБА_5 по АДРЕСА_1, незаконно заволоділи автомобілем «Москвич - 408» держномер НОМЕР_1, що згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_6, вартістю 2790 грн. 11 коп.
В своїй доповненій апеляції засуджений ОСОБА_3, не оспорюючи кваліфікації скоєного та фактичних обставин справи, просить пом'якшити призначене йому покарання, застосувавши ст. 69 КК України, посилаючись на те, що суд не врахував те, що автомобіль вони взяли лише для того, щоб з'їздити до крамниці за горілкою, та що на його утриманні знаходиться дружина та малолітній син.
Заслухавши доповідача, думку прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області, яка вважає що вирок суду необхідно залишити без зміни, засудженого ОСОБА_3, який підтримав свою апеляцію, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_3 винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, що не оспорюється самим засудженим, через що дослідження доказів по справі проводилось у відповідності до ч. 3 ст. 299 КК України. Кваліфікація дій засудженого за ч. 2 ст. 289 КК України є правильною, так як в судовому засіданні з достовірністю було встановлено, що він скоїв незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд у повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, в тому числі і те, що він щиро розкаявся у скоєному, через що правильно призначив останньому мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 289 КК України.
Посилання засудженого ОСОБА_3 на те, що він має на утриманні малолітню дитину не відповідає дійсності, так як ніяких даних про те, що він має дитину та дружину в матеріалах кримінальної справи не має. Зі слів же самого засудженого під час апеляційного розгляду справи, у свідоцтві про народження дитини він не записаний батьком.
За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції засудженого та пом'якшення призначеного йому покарання.
Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 травня 2010 року щодо нього - без зміни.
Судді: