-
Справа № 33/824/1912/2024 Постанова винесена суддею Трубніковим А.В.
Категорія: ст. 472 МК України
20 березня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2023 року,
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 232 722 грн. 57 коп., що становить 100 відсотків вартості товару.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи постанову суду такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в його діях події та складу правопорушення за ст. 472 МК України.
Також ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, як пропущений з поважних причин, посилаючись на те, що він не був повідомлений про розгляд справи і участі у судовому засіданні не приймав, та оскаржувану постанову ані з суду, ані з виконавчої служби не отримував, а про її існування випадково дізнався лише від банківської установи 04.03.2024 року, де йому було повідомлено про арешт коштів на його рахунку.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, вважаю, що клопотання про поновлення строку задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова Шевченківського районного суду м. Києва була винесена 16 жовтня 2023 року.
Разом з тим, апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 подав 06.03.2024, згідно поштового штампу, тобто з пропуском встановленого законом 10-денного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.
Між тим, доводи ОСОБА_1 , наведені в обґрунтування прохання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не містять посилань на обставини, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2023 року.
Як вбачається з постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 не був присутнім 16.10.2023 при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції (а.с. 99-105).
Проте з матеріалів справи слідує, що 22.05.2023 ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції і свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, яке було відкладено за клопотанням представника митниці на 14.06.2023, проте ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, а надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи через його перебування на лікарняному та про долучення доказів до матеріалів справи, у зв'язку із чим розгляд справи було відкладено на 06.07.2023 (а.с. 61, 62-63, 64).
Разом з тим, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, шляхом направлення йому повідомлення у додаток «Viber», у судове засідання не з'явився, а надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи через його перебування на лікарняному та про долучення доказів до матеріалів справи, у зв'язку із чим розгляд справи було відкладено на 30.08.2023 (а.с. 71, 74, 75).
В подальшому ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, шляхом направлення йому повідомлення у додаток «Viber» (а.с. 73, 82), у судові засідання, призначені як на 30.08.2023, так і на 02.10.2023, не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Також з матеріалів справи слідує, що про день та час розгляду справи, призначеної на 12:00 год. 16.10.2023, ОСОБА_1 був повідомлений судом шляхом направлення судової повістки на його електронну адресу та повідомлення у додаток «Viber», які було доставлено адресату 12.10.2023 об 11:27:53 та 12.10.2023 об 11:41:55 відповідно (а.с. 84, 85).
Отже, вищенаведені обставини вказують на те, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього 10.02.2023 протоколу про порушення митних правил № 0015/126000/23, а також про перебування даної справи на розгляді у Шевченківському районному суді м. Києва, яка неодноразово призначалась до судового розгляду та відкладалась, в основному, як за клопотаннями ОСОБА_1 , так і через його неявку у судові засідання, та про призначення даної справи до розгляду на 12 год. 16.10.2023, про що ОСОБА_1 був повідомлений судом шляхом направлення судової повістки на його електронну адресу та повідомлення у додаток «Viber», які було доставлено адресату 12.10.2023 об 11:27:53 та 12.10.2023 об 11:41:55 відповідно, в подальшому - протягом майже п'яти місяців (до 04.03.2024 року, коли у банківській установі повідомили про арешт коштів на його рахунку) самостійно не цікавився ні датою наступного судового засідання, ні наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення «Пономарьов проти України»).
Натомість, як вказувалось вище, матеріали справи не свідчать, що ОСОБА_1 вживались заходи, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.
До того ж слід зазначити, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду.
При цьому, як вбачається з наявних у матеріалах справи клопотань ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, у зв'язку із його перебуванням на лікарняному, від 08.06.2023 та 04.07.2023, останній вказував про те, що з сайту Судової влади (https://court.gov.ua/) йому було відомо про те, що справу не закрито, а відкладено її розгляд (а.с. 62, 74), тому ОСОБА_1 був обізнаний про те, що актуальну інформацію щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень можна отримати з офіційного веб-порталу «Судова влада України».
А тому є безпідставними посилання ОСОБА_1 на те, що у судове засідання його не викликали та оскаржувану постанову він не отримував, адже, за умови достатньої зацікавленості, ОСОБА_1 , якому достеменно було відомо про те, що на розгляді у Шевченківському районному суді м. Києва перебуває справа щодо нього про порушення митних правил за ст. 472 МК України, яка була призначена до розгляду на 16.10.2023, мав можливість поцікавитися наслідками її розгляду раніше, ніж 04.03.2024, та відповідно своєчасно подати апеляційну скаргу, а об'єктивних причин, які йому в цьому перешкоджали, ним не зазначено.
Інших доказів та доводів на підтвердження поважності пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду апелянтом не наведено.
За таких обставин, відсутні підстави для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження, оскільки причини, на які він посилається, з урахуванням зазначених вище обставин, не є поважними.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Оскільки доказів, які б підтверджували поважність пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, апелянтом не надано, а обставини, на які він посилається, не є поважними і не підлягають визнанню поважними, то у поновленні строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути ОСОБА_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення за ст. 472 МК України стосовно ОСОБА_1 .
Апеляційну скаргу повернути ОСОБА_1 .
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Горб І.М.