справа № 2-2691/2010 р.
іменем України
14 жовтня 2010 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Савченка С.І.
при секретарі Балинській О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду в м.Ірпінь справу за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про про стягнення боргу за кредитним договором, -
Позивач в жовтні 2009 р. звернувся до суду із даним позовом, який мотивував тим, що 12.05.2008 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 100164,28 долари США на 30 років зі сплатою фіксованого відсотку за користування кредитом, а відповідач зобов»язався повернути отриманий кредит та сплатити відсоток за користування кредитом. Вказував, що відповідач зобов»язався повертати кредит шляхом щомісячного внесення коштів частинами та одночасної сплати відсотків, однак не виконує цих обов”язків, станом на 25.06.2009 р. має прострочений борг за кредитом в сумі 8581,59 доларів США. Поручителем позичальника за кредитним договором є відповідач ОСОБА_2, яка зобов”язалася згідно договору поруки відповідати за виконання позичальником зобов»язання. Посилаючись на п.1.9 кредитного договору, який передбачає право банку у випадку прострочення платежів вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту, просив стягнути солідарно з відповідачів на користь банку борг за кредитним договором в сумі 828529,98 грн. та судові витрати.
У вересні 2010 р. позивач подав письмову заяву, де збільшив позовні вимоги у зв»язку із збільшенням заборгованості відповідачів. Просив стягнути солідарно з відповідачів на користь банку борг за кредитним договором в сумі 1013381,47 грн. та судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, підтвердив наведені обставини, просив позов задоволити.
Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав обставини, щодо отримання в банку кредиту та його розміру, визнав, що відповідач ОСОБА_1 кредит не погашає, що було викликане матеріальними труднощами. Однак проти позову заперечував, посилаючись на неправильний обрахунок банком суми боргу, вважав, що розмір боргу має обраховуватися не за нинішнім курсом долара США до гривні, а за курсом долара, який існував у 2008 р., тобто на момент укладення договору. Крім того, вважав, що можливо укласти мирову угоду про реструктуризацію заборгованості, яку відповідач буде сплачувати, бо вже влаштувалася на роботу. Просив в позові відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 як довіритель чітко не пам»ятає чи підписувала вона договір поруки і чи має відповідати як поручитель за виконання позичальником зобов»язання за кредитиним договором. Просила в позові відмовити.
Суд, вислухавши доводи та заперечення учасників, вивчивши по справі письмові докази, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.05.2008 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно якого позивач надав відповідачу кредит на споживчі цілі в розмірі 100164,28 доларів США строком на 30 років зі сплатою фіксованого відсотку за час
- 2 -
фактичного користування кредитом, а відповідач зобов»язався повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за користування кредитом (а.с.8-11). Повернення кредиту було передбачено шляхом щомісячного внесення коштів частинами з одночасною сплатою відсотків в сумі 602,26 доларів США (а.с.13-16). Однак відповідач зобов”язання за договором не виконує, з грудня 2008 р. погашення кредиту не здійснює, має значну прострочену заборгованість, яка станом на 27.08.2010 р. становить тільки за відсотками 24040,62 долари США (а.с.147-148). Згідно п.1.9 кредитного договору кредитор (тобто банк) має право у випадку прострочення платежів вимагати дострокового повернення кредиту.
Також судом встановлено, що поручителем позичальника за вказаним кредитним договором є співвідповідач ОСОБА_2.(а.с.22-23).
В квітні 2009 р. відповідачам було направлено досудову вимогу про дострокове погашення боргу, яку відповідачі отримали 21.04.2009 р. (а.с.20, 23).
Наведені обставини стверджуються кредитним договором, договором поруки, розрахунками боргу, заявами, квитаніями та іншими матеріалами справи.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов»язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно ст.1050 ЦК України якщо договором встанволений обов»язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання. Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Поскільки судом встановлено, що між сторонами укладено кредитний договір, за яким відповідач отримав кредит в сумі 100164,28 доларів США, а також встановлено, що відповідач не виконує передбачені договором обов»язки по внесенню щомісячних платежів і станом на 27.08.2010 р. має прострочену заборгованість, то відповідно до закону (ст.1050 ЦК України) та умов кредитного договору (п.1.9) суд задовольняє позов і достроково стягує на користь позивача всю суму заборгованості в сумі 1013381,47 грн.
Враховуючи вимоги ст.554 ЦК України, згідно якої у разі порушення боржником зобов”язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, суд стягує заборгованість за кредитом з відповідачів солідарно.
Суд вважає такими, що не грунтуються на законі доводи представника відповідача про те, що розмір боргу має обраховуватися за курсом долара, який існував у 2008 р., тобто на момент укладення договору.
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача ОСОБА_2, про те, що остання не пам»ятає чи підписувала вона договір поруки, поскільки в даному випадку слід надат про це відповідні докази.
Суд на підставі ст.88 ЦПК України стягує з відповідачів солідарно на користь позивача судові витрати (держмито та витрати на інформаційно технічне забезпечення процесу).
На підставі ст.ст. 610, 611, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України суд, -
Позов задоволити.
Стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на рахунок № 29091002900019 МФО 300528 борг за кредитним договором від 12.05.2008 р. в сумі 1013381 гривень 47 коп. та судові витрати в сумі 1820 грн.
Рішення в повному обсязі буде виготовлене не пізніше 19.10.2010 р.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С.І.Савченко