Справа № 304/224/24 Провадження № 1-кс/304/172/2024
02 квітня 2024 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - ОСОБА_4 , розглянувши клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Закарпатської обласної прокуратури - ОСОБА_5 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 72024071350000003 від 22 січня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, про арешт майна,
прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 72024071350000003 від 22 січня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, про накладення арешту на предмети, які вилучені за результатами проведеного 21 січня 2024 року огляду, а саме 526 пачок тютюнових виробів марки «Leana», 349 пачок тютюнових виробів марки «Regina», 230 пачок тютюнових виробів марки «Astra», 143 пачки тютюнових виробів марки «Київ червоний»; 518 пачок тютюнових виробів марки «Liba»; 39 пачок тютюнових виробів марки «Liba mentol»; 372 пачки тютюнових виробів марки «Regina червона»; 250 пачок тютюнових виробів марки «D&B»; 169 пачок тютюнових виробів марки «Desert»; 131 пачку тютюнових виробів марки «Marshal»; 286 пачок тютюнових виробів марки «Compliment»; 438 пачок тютюнових виробів марки «Marble»; 28 пачок тютюнових виробів марки «Marlboro» та 355 пачок тютюнових виробів марки «Regina». Клопотання мотивує тим, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування даного кримінального провадження, у межах якого 21 січня 2024 року детективами на підставі повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК, що надійшло з ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також добровільної згоди власника - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проведено огляд малої архітектурної форми кіоску «Еспресо», що знаходиться на території базару «Малий ринок» по АДРЕСА_1 . У ході проведення огляду було виявлено та вилучено тютюнові вироби різних найменувань, що не марковані марками акцизного податку України встановленого зразка, а саме: 526 пачок тютюнових виробів марки «Leana», 349 пачок тютюнових виробів марки «Regina», 230 пачок тютюнових виробів марки «Astra», 143 пачки тютюнових виробів марки «Київ червоний»; 518 пачок тютюнових виробів марки «Liba»; 39 пачок тютюнових виробів марки «Liba mentol»; 372 пачки тютюнових виробів марки «Regina червона»; 250 пачок тютюнових виробів марки «D&B»; 169 пачок тютюнових виробів марки «Desert»; 131 пачку тютюнових виробів марки «Marshal»; 286 пачок тютюнових виробів марки «Compliment»; 438 пачок тютюнових виробів марки «Marble»; 28 пачок тютюнових виробів марки «Marlboro» та 355 пачок тютюнових виробів марки «Regina». Вилучені тютюнові вироби прокурор вважає предметами вчинення кримінального правопорушення, які зберегли на собі його сліди, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а відтак постановою від 22 січня 2024 року такі визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Вказує, що їх повернення та не накладення арешту, може призвести до приховування або пошкодження, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню і суттєво вплинути на його подальший хід, тому просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, а також додатково долучив письмові докази.
Захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні просила у задоволенні клопотання відмовити, оскільки її підзахисний жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні не має, а вилучене майно було залишено у кіоску іншою особою, відтак власника тютюнових виробів наразі не встановлено.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши надані матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, слідчий суддя прийшов до такого висновку.
Пунктом 4 частини 2 статті 36 КПК України передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.
Частина 5 статті 171 КПК України визначає, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
З протоколу огляду видно, що такий здійснювався 21 січня 2024 року з 14.20 до 15.58 год; клопотання подане до відділення зв'язку 22 січня 2024 року.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 цього Кодексу під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як видно з матеріалів клопотання, 22 січня 2024 року до органу досудового розслідування - Територіального управління БЕБ у Закарпатській області від заступника начальника загону з оперативно-розшукової діяльності - начальника головного ОРВ ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 надійшло повідомлення про виявлення кримінального правопорушення (протиправного діяння, що містить ознаки злочину), згідно з яким 21 січня 2024 року о 10.30 год в ході перевірки оперативної інформації оперативними співробітниками ГОРВ 27 прикордонного загону у АДРЕСА_1 було зупинено транспортний засіб марки «Сітроен», р/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якого в ході огляду транспортного засобу у багажному відділенні виявлено шість ящиків з тютюновими виробами з марками акцизного податку Республіки Молдова у кількості 4 500 пачок (а. к. 7-8).
На підставі вказаного повідомлення та добровільної згоди ОСОБА_6 від 21 січня 2024 року як особи, що здійснює підприємницьку діяльність, а саме торгівлю тютюновими виробами у кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_4 », органом досудового розслідування того ж дня проведено також огляд місця події - кіоску « ІНФОРМАЦІЯ_5 » розташованого на території «Малий ринок» по АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено тютюнові вироби не марковані марками акцизного податку України встановленого зразка, а саме 526 пачок тютюнових виробів марки «Leana», 349 пачок тютюнових виробів марки «Regina», 230 пачок тютюнових виробів марки «Astra», 143 пачки тютюнових виробів марки «Київ червоний»; 518 пачок тютюнових виробів марки «Liba»; 39 пачок тютюнових виробів марки «Liba mentol»; 372 пачки тютюнових виробів марки «Regina червона»; 250 пачок тютюнових виробів марки «D&B»; 169 пачок тютюнових виробів марки «Desert»; 131 пачку тютюнових виробів марки «Marshal»; 286 пачок тютюнових виробів марки «Compliment»; 438 пачок тютюнових виробів марки «Marble»; 28 пачок тютюнових виробів марки «Marlboro» та 355 пачок тютюнових виробів марки «Regina», які за результатом огляду поміщено до картонних коробок та вилучено (а. к. 16, 12-15, 9-10).
Двадцять другого січня 2024 року за вказаним фактом було розпочато розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 72024071350000003 від 22 січня 2024 року (а. к. 5-6).
Як видно з матеріалів клопотання постановою детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_8 про визнання речовими доказами від 22 січня 2024 року, серед іншого вилучені тютюнові вироби різних марок визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 72024071350000003 від 22 січня 2024 року (а. к. 18-20).
Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Враховуючи всі наведені вище обставини, на переконання слідчого судді, наразі наявні підстави для накладення арешту на вилучені тютюнові вироби з метою збереження речових доказів, оскільки такі можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та могли бути набуті кримінально протиправним шляхом.
На підставі наведеного слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурором доведено, що вилучені під час огляду тютюнові вироби різних марок, що не марковані марками акцизного податку України встановленого зразка, відповідно до положень ст. 170 КПК України відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, постановою детектива від 22 січня 2024 року визнані речовими доказами, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки можуть бути використані як докази події кримінального правопорушення, доведення вини осіб, які його вчинили, та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування кримінального провадження № 72024071350000003 від 22 січня 2024 року.
Аналізом положень ч. 2, 3 ст. 170 КПК України встановлено, що майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.
Посилання захисника ОСОБА_4 на те, що вилучене майно було залишено у кіоску іншою особою, відтак власник тютюнових виробів не встановлений, що має наслідком відмову у задоволенні клопотання, є неспроможними та спростовуються письмовими поясненнями самого ОСОБА_6 від 21 січня 2024 року (а. к. 17).
У цьому аспекті слідчий суддя також приймає до уваги додатково надані прокурором висновки товарознавчих експертиз, згідно з якими маркувальні позначення пачок цигарок не відповідають вимогам до маркувань тютюнових виробів відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та Закону України «Про захист прав споживачів», а також повідомлення ГУ ДПС у Закарпатській області, зі змісту якого за наслідками фактичної перевірки ФОП ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема було встановлено реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту тютюнових виробів різних марок, що не марковані марками акцизного податку України встановленого зразка, враховує можливість використання як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Частиною 5 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Нормами частини 4 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).
Керуючись ст. 36, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Закарпатської обласної прокуратури - ОСОБА_5 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за №72024071350000003 від 22 січня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на 526 (п'ятсот двадцять шість) пачок тютюнових виробів марки «Leana», 349 (триста сорок дев'ять) пачок тютюнових виробів марки «Regina», 230 (двісті тридцять) пачок тютюнових виробів марки «Astra», 143 (сто сорок три) пачки тютюнових виробів марки «Київ червоний»; 518 (п'ятсот вісімнадцять) пачок тютюнових виробів марки «Liba»; 39 (тридцять дев'ять) пачок тютюнових виробів марки «Liba mentol»; 372 (триста сімдесят дві) пачки тютюнових виробів марки «Regina червона»; 250 (двісті п'ятдесят) пачок тютюнових виробів марки «D&B»; 169 (сто шістдесят дев'ять) пачок тютюнових виробів марки «Desert»; 131 (сто тридцять одну) пачку тютюнових виробів марки «Marshal»; 286 (двісті вісімдесят шість) пачок тютюнових виробів марки «Compliment»; 438 (чотириста тридцять вісім) пачок тютюнових виробів марки «Marble»; 28 (двадцять вісім) пачок тютюнових виробів марки «Marlboro; 355 (триста п'ятдесят п'ять) пачок тютюнових виробів марки «Regina», шляхом заборони користуватися та розпоряджатися вказаним майном.
Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 .
Згідно із ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти діб з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1