Справа № 304/188/24 Провадження № 1-кс/304/137/2024
02 квітня 2024 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 42023072030000169 від 25 жовтня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про арешт майна,
слідчий у провадженні ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 42023072030000169 від 25 жовтня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_6 , а саме SAMSUNG GELECSI S9+, рожевого кольору; дві сім-картки різних мобільних операторів із серійними номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 ; транспортний засіб марки «Mercedes Benz», р/н НОМЕР_3 , та Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , видане на ім'я ОСОБА_7 , мешканця АДРЕСА_1 , шляхом заборони розпорядження таким майном. Клопотання мотивує тим, що слідчим відділенням відділення поліції № 1 здійснюється досудове розслідування вказаного кримінального провадження, в ході якого встановлено, що ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_8 маючи умисел на незаконне переправлення громадян України через державний кордон, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, під час дії воєнного стану, достовірно знаючи про заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, з прямим умислом та з корисливих мотивів, організував незаконне переправлення громадян України через Державний кордон України шляхом надання вказівок щодо перетину кордону та шляхом перевезення таких на автомобілі в АДРЕСА_2 . Так слідчий вказує, що 23 грудня 2023 року ОСОБА_8 , при розмові із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив останнього про можливість організації виїзду такого за кордон поза межами пунктів пропуску за 3 500 доларів США, а також у невстановлені органом досудового розслідування місці та часі - домовився з ОСОБА_6 про допомогу у незаконному переправленні осіб через державний кордон поза межами пунктів пропуску шляхом надання засобів, за що той отримає винагороду. 26 грудня 2023 року за заявою ОСОБА_9 прокурором залучено останнього до конфіденційного співробітництва, однак 29 грудня 2023 року ОСОБА_8 повідомив його про необхідність залучення ще когось, оскільки займатися переправленням однієї особи йому не вигідно. 10 січня 2024 року, як вказує слідчий, прокурором залучено ще одну особу - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а 16 січня ОСОБА_8 попередньо домовився з вказаними громадянами щодо організації їх незаконного переправлення 17 січня 2024 року за грошову винагороду у розмірі по 3 500 доларів США з кожної особи, та з цією метою керував їх діями та діями спільника ОСОБА_6 , вичікуючи слушний час для їх незаконного переправлення. Так, 17 січня 2024 року о 05.50 год на вулиці Миру у місті Виноградів забрав вказаних осіб до автомобіля марки «Опель Віваро», р/н НОМЕР_5 , та відвіз їх на залізничний вокзал, де отримав розрахунок у сумі 7 000 доларів США, після чого надав ОСОБА_9 та ОСОБА_10 чіткі вказівки з приводу їх дій - на поїзді сполученням Дяково - Солотвино доїхати до села Королево, де їх зустріне ОСОБА_6 та доставить до кордону, а у разі їх виявлення прикордонним нарядом нічого не говорити про них з ОСОБА_6 . Одночасно ОСОБА_8 поїхав вслід за поїздом до станції села Королево, де впевнившись, що все йде за планом, направився до м. Виноградів, однак на блокпосту «Теково» був затриманий працівниками поліції. ОСОБА_6 у свою чергу, знаходячись за вказівкою ОСОБА_8 у селі Королево Берегівського району, зустрів на залізничному вокзалі ОСОБА_9 і ОСОБА_10 та на автомобілі марки «Мерседес Бенц», р/н НОМЕР_3 , попрямував до лінії державного кодону у селі Дяково, однак о 07.33 год 17 січня 2024 року був викритий та затриманий працівниками поліції. Слідчий зазначає, що того ж дня ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. В ході затримання ОСОБА_6 було проведено його обшук та виявлено мобільний телефон марки «SAMSUNG GELECSI S9+», рожевого кольору та дві сім-картки різних мобільних операторів із серійними номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 . Також в ході проведення огляду автомобіля марки «Mercedes Benz», р/н НОМЕР_3 , виявлено Свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_7 , мешканця АДРЕСА_1 , яке вилучено, а транспортний засіб поміщено на майданчик тимчасового тримання відділення поліції № 1 Берегівського районного управління поліції ГУ НП в Закарпатській області за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, 57 Берегівського району. Посилаючись на норми кримінального процесуального закону, які визначають питання накладення арешту на майно, слідчий зазначає, що у органу досудового розслідування існує необхідність у накладенні арешту на зазначене у клопотанні майно, задля його збереження як речового доказу у даному кримінальному провадженні, а тому просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор у провадженні ОСОБА_3 підтримав клопотання у повному обсязі та просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просила у задоволенні клопотання прокурора відмовити за необґрунтованістю, посилаючись на те, що у такому лише міститься короткий виклад обставин, а докази про те, що вилучене майно було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні у матеріалах відсутні; підстав накладення арешту у відповідності до вимог ч. 2 ст. 167 КПК України немає. Також просила слідчого суддю врахувати, що власником вилученого органом досудового розслідування транспортного засобу є не ОСОБА_6 .
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників розгляду, вивчивши надані ініціатором клопотання матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, прийшов до такого висновку.
Статтею 171 КПК України визначено вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні прокурора, слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої ст. 170 цього Кодексу.
Слідчий суддя встановив, що клопотання прокурора про арешт вилученого у ОСОБА_6 майна, не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, а саме у клопотанні не зазначено:
- мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
- документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження третіми особами таким майном, хоча серед переліку майна є транспортний засіб.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий, за погодженням з прокурором, обмежився виключно цитуванням змісту ст.170 КПК України, що свідчить про недодержання ним вимог до клопотання, які встановлені п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України.
При цьому обов'язок доведення необхідності арешту покладається на слідчого/прокурора, який звернувся з клопотанням про арешт майна.
Відтак з огляду на наведене і вимоги ч. 3 ст. 171 КПК України, слідчий суддя вважає, що існують підстави для повернення клопотання прокурору і встановлення строку в сімдесят дві години для усунення зазначених недоліків.
Крім цього слідчий суддя звертає увагу, що прохальна частина клопотання не є чітко сформульованою, речення не дозволяє встановити його зміст, а відтак й здійснити розгляд клопотання по суті у межах заявлених стороною обвинувачення вимог.
Частина 3 статті 172 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Керуючись ст. 36, 40, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за №42023072030000169 від 25 жовтня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про арешт майна - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1