Справа № 569/4760/24
09 квітня 2024 року Рівненський міський суд
Рівненської області
в особі судді - Ковальова І.М.
при секретарі - Фурдись В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
В Рівненський міський суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу звернулась ОСОБА_1 . Вказана позовна заява подана та підписана представником позивача адвокатом Цісар І.В.
У позові представник позивача зазначає, що сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 06 червня 2004 року. Поступово стосунки позивача та відповідача розладились, зникло взаєморозуміння, що на думку позивача, є неприпустимим для продовження сімейних відносин. Фактично на даний час сім'я припинила своє існування. Сторони проживають окремо, а тому позивач вважає, що подальше збереження формального шлюбу немає сенсу. Крім того, збереження шлюбу в тому стані, яким він був протягом останнього часу, суперечить інтересам позивачки. Неповнолітніх дітей у подружжя немає.
Тому просить суд розірвати шлюб між позивачем та відповідачем.
В судове засідання позивач не з'явилась, однак від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та її представника, правову позицію з позивачкою узгоджено, позовні вимоги представник позивача підтримує в інтересах позивача та просить суд їх задоволити.
В судове засідання відповідач не з'явився, однак двічі 12 та 13 березня 2024 року подав до Рівненського міського суду заяви про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та визнає в повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення.
Дослідивши матеріали справи та подані письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України § 23).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Судом встановлено, що сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 06 червня 2004 року.
Дана обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 виданим 06 червня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції з якого вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одружились 06 червня 2004 року, про що зроблено запис за №571. Прізвище після одруження: чоловіка ОСОБА_4 , дружини ОСОБА_4 .
Як зазначила у позовній заяві представник позивача, неповнолітніх дітей у подружжя немає.
Відповідно до ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що в судовому засіданні було встановлено, що сторони по справі проживають окремо, не підтримують подружніх стосунків, між ним припинено сімейні відносини, позивач втратила до відповідача почуття любові, фактично їх сім'я розпалась, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що має істотне значення, відповідач в судове засідання не з'явився однак подав до суду заяву про визнання позову та проведення судового засідання без його участі, проти розірвання шлюбу не заперечує, тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, та такими, що підлягають до повного задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, ст.ст.110-112 СК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 06 червня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, актовий запис №571 - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_2
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований АДРЕСА_1
Суддя Рівненського
міського суду І.М.Ковальов