"29" вересня 2009 р. Справа № 3/170.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармако», м. Київ
до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці
про стягнення заборгованості -9225,09 грн.
Суддя О.В. Гончарук
Представники:
Від позивача -не з'явився
Від відповідача -не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармако»звернулося до приватного підприємця ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 9225,09 грн., що виникла внаслідок невиконання відповідачем умов угоди поставки № 1485 від 12.06.2008 року.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 29.07.2009 року порушено провадження у даній справі з призначенням її до розгляду на 17.09.2009 року.
Ухвалою від 17.09.2009 року у зв'язку з неявкою сторін, розгляд справи відкладено на 29.09.2009 року.
На день вирішення спору, 29.09.2009 року, представники сторін у судове засідання повторно не з'явилися, суд про причини своєї неявки не повідомили, хоча і були належним чином повідомлені про день, час і місце вирішення спору, тому справа розглядається без участі сторін, за наявними у ній доказами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд в с т а н о в и в.
Відповідно до п. 1.1. угоди № 1485 від 12.06.2008 року (надалі - Угода) позивач зобов'язався постави відповідачу товар, (медичний товар), а відповідач зобов'язався прийняти товар та своєчасно його оплатити на умовах даної угоди в асортименті та кількості, визначених в накладних, по цінах за домовленістю сторін.
На виконання умов угоди позивач поставив відповідачу згідно видаткових накладних №426857/0 від 13.02.2009 року, №428348/0 від 17.02.2008 року, №432595/0 від 25.02.2009 року та №464277/0 від 08.05.2009 року товар на загальну суму 10544,96 грн., але за отриманий товар відповідач розрахувався лише частково -на суму 2397,43 грн., у зв'язку з чим у нього виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 8147,53 грн.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Невиконання умов угоди та вимог вищезазначеного закодонавства є підставою для стягнення з відповідача 8147,53 грн. заборгованості в судовому порядку.
Крім того, відповідно до умов п. 5.2 угоди відповідачу нараховано пеню у розмірі 680,07 грн., що узгоджується з вимогами частини третьої сатті 549 Цивільного кодексу України.
Частиною ж другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких умов правомірним є нарахування позивачем 310,75 грн. інфляційних та 86,74 грн. трьох процентів річних.
У процесі розгляду справи від відповідача не надійшло жодних доказів, які б повністю чи частково спростовували позовні вимоги. Доказів погашення заборгованості відповідач не надав, інших дій, в межах передбачених Господарським процесуальним кодексом України прав, якими наділена сторона, відповідачем не вчинено.
За таких обставин, суд прийшов до висновку позов задовольняється у повному обсязі: з відповідача слід стягнути 9225,09 грн., з яких 8147,53 грн. основного боргу, 310,75 грн. інфляційних, 680,07 грн. пені та 86,74 грн. 3% річних.
Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до господарського суду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, с у д -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармако» (м. Київ, вул. Тургенєвська, 38, р/р 26003012718629 в філії ВАТ «Державний експорто-імпортний банк України»м. Київ, МФО 356583, код 20037376) 9225,09 грн. заборгованості, 102 грн. державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя О.В. Гончарук.