"23" червня 2010 р. Справа № 12/55.
За позовом Державного підприємства «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів»смт.Дунаївці
до Приватного підприємства «Поляріс»с.Іванівці, Кельменецького району Чернівецької області
Про стягнення 157015,26 грн.
Суддя Бутирський А.А.
За участю представників:
Від позивача -Антал В.І. -представник (довіреність від 11.01.2010 року)
Від відповідача -не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів»смт. Дунаївці звернулося з позовом до Приватного підприємства «Поляріс»с. Іванівці, Кельменецького району Чернівецької області про стягнення 157015,26 грн. заборгованості, у тому числі:146026,77 грн. основного боргу, 9783,77 грн. збитків, заподіяних інфляцією та 1204.72 грн. 3% річних, що виникла у результаті неповної оплати відповідачем продукції, отриманої у січні-лютому 2009 року, згідно умов договору поставки від 08.01.2009 року.
Ухвалою суду від 13.05.2010 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 07.06.2010 року.
Ухвалою суду від 07.06.2010 року розгляд справи відкладено на 23.06.2010 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 23.06.2010 року, позивач надав суду пояснення по суті позовних вимог, які підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився хоч і був належним чином повідомлений про час, дату і місце слухання справи, відзив на позовну заяву не подав і причин своєї неявки суду не повідомив.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Разом з тим, нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд -
08.01.2009 року між Державним підприємством «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів»та Приватним підприємством «Поляріс»було укладено договір №9/1 про поставку товару.
Відповідно до пункту 1.1 Договору № 9/1 позивач (постачальник) зобов'язався передати у власність відповідачу (покупцю) товар (асортимент, кількість і ціну зазначено у специфікації, що додається до Договору), а відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити зазначений товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 30 календарних днів з моменту поставки (пункт 4.1 Договору).
Пунктами 10.1.-10.3 Договору передбачено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2009 року. Закінчення строку дії зазначеного договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.
Відповідно до наданих позивачем видаткових накладних № Д-00000000022 від 08.01.2009 року, № Д-00000000023 від 30.01.2009 року, № Д-00000000051 від 12.02.2009 року та № Д-00000000073 від 24.02.2009 року відповідачу було поставлено позивачем товар на загальну суму 146026,77 грн.
Наявність боргу підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків.
Доказів оплати поставленого товару відповідач суду не надав.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, однак відповідач неналежним чином виконав свій обов'язок щодо розрахунку за отриманий товар, а тому з нього слід стягнути заборгованість в сумі 146026,77 грн.
Судом також встановлено, що позивач правомірно нарахував відповідачу за період з 01.03.2009 року по 01.12.2009 року 3% річних в сумі 1204,72 грн. та 9783,77 грн. збитків завданих інфляцією, що передбачено ст.625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми.
Таким чином вимоги позивача засновані на договірних відносинах між сторонами і є обґрунтованими.
Судові витрати, понесені позивачем при поданні ним позову до суду, необхідно стягнути з відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.
Керуючись статтею 526 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Поляріс»с.Іванівці, Кельменецький район, Чернівецька область (код 30071840, МФО 356378, р/р 2600930150 ВАТ «Ощадбанк»м.Кельменці) на користь Державного підприємств «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів»вул. Лермонтова,1,смт.Дунаївці, Хмельницька область (код 00952485, р/р 2600402708249 філія ВАТ «Держексімбанк України»в м.Хмельницький, МФО 315609) -146026,77 грн. боргу, 9783.77 грн. збитки завдані інфляцією та 3% річних в сумі 1204,72 грн., 1570,15грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя А.А. Бутирський