Справа № 758/3127/24
01 квітня 2024 року Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря с судового засідання ОСОБА_2 , представника ТОВ «Кристал Агро Груп» - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Агро Груп» - ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12016100060005615 від 21.08.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України,-
Представник ТОВ «Кристал Агро Груп» - адвокат ОСОБА_3 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 08.06.2023 на майно, яке на праві власності належить ТОВ «Мегатрс», (код ЄДРПОУ 40641614), а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:312:0009, площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 955564380382); житловий будинок, загальною площею 107,5 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 955558980382).
Клопотання мотивоване тим, що арешт накладено необґрунтовано, тобто, без урахування дійсних фактичних обставин справи та належних і допустимих доказів на їх підтвердження. Вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кристал Агро Груп» за результатами проведення аукціону з продажу майна в процедурі банкрутства ТОВ «МЕГАТРС» набуло право власності на вказане майно, що підтверджується актом придбання майна на аукціоні від 11.09.2023. Зазначає, що вказане нерухоме майно не відповідає критеріям речових доказів, визначених у ст. 98 КПК України, жодній особі не повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні, не встановлено розміру спричиненої шкоди та відсутні вимоги потерпілих про її відшкодування.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні просив суд клопотання задовольнити, з мотивів, викладених у ньому.
Прокурор в судове засідання не з'явився, подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності разом з додатковими поясненнями, в яких вказав, що арешт накладено обгрунтовано та правомірно, оскільки майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, має всі родові ознаки, перелічені у ст. 98 КПК України, а тому зняття арешту з вказаного майна може призвести до непоправних наслідків на даній стадії досудового розслідування. При цьому, зазначив, що ТОВ «Кристал Агро Груп» набуло у власність вказане нерухоме майно після накладення арешту на нього та заборони проведення будь-яких реєстраційних дій.
Дослідивши матеріали клопотання та долучені на його обґрунтування докази, заслухавши представника заявника, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що відділом дізнання Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, за процесуального керівництва Подільської окружної прокуратури міста Києва, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016100060005615 від 21.08.2016 за ознаками кримінального правопорушення, ч. 1 ст. 358 КК України.
Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що 16.06.2016 невстановлені особи підробили документи від імені ОСОБА_5 , внаслідок чого укладено два договори купівлі продажу (житлового будинку та земельної ділянки) за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , згідно з якими земельна ділянка площею 0,1000 га продана за 30 000 гривень, а житловий будинок загальною площею 107,5 кв.м., житловою площею 61,5 кв.м. проданий за 30 000 гривень.
У вказаних договорах купівлі-продажу зазначено, що продавцем є ОСОБА_6 , який діє від імені ОСОБА_5 на підставі довіреності, посвідченої 21.12.2015 ОСОБА_14, нотаріусом міста Білефельд, країни Німеччина, проте в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 не має паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Згідно з відповіддю про надання інформації по підсистемі « ОСОБА_8 » не зафіксовано інформації про перетин Державного кордону України ОСОБА_5 .
Крім того, допитані в якості свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які постійно проживали з ОСОБА_5 та доглядали його у зв'язку з його похилим віком, підтвердили, що останній тривалий час за межі України не виїжджав.
Також органом досудового розслідування встановлено, що 09.08.2016 укладено два договори купівлі-продажу (житлового будинку та земельної ділянки) за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_7 та ТОВ «Мегатрс» в особі директора ОСОБА_11 , зареєстровані в реєстрі за № 35295 та 35294 від 09.08.2016.
Постановою старшого дізнавача відділу дізнання Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_12 від 02.06.2023 земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:312:0009, площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 955564380382); житловий будинок, загальною площею 107,5 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 955558980382), визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12016100060005615 від 21.08.2016.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 08 червня 2023 року клопотання прокурора задоволено, накладено арешт на майно шляхом заборони користування та розпорядження будь-яким особам та органам, окрім законних представників ОСОБА_5 , яке на праві власності належить ТОВ «Мегатрс», (код ЄДРПОУ 40641614), а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:312:0009, площею 0,1 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 955564380382); житловий будинок, загальною площею 107,5 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 955558980382). Цією ж ухвалою заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаного арештованого майна.
Метою накладення арешту в ухвалі слідчого судді визначено забезпечення збереження речових доказів.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 січня 2024 року вказану ухвалу слідчого судді залишено без змін.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відтак, КПК України надає слідчому судді вичерпний перелік повноважень при розгляді питання про скасування арешту майна, в частині перевірки підстав щодо наявності чи відсутності потреби в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а також підстав щодо обґрунтованості вжиття такого заходу.
Таким чином, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту, а тому доводи представника власника майна щодо процесуальних рішень, прийнятих слідчим суддею в ході розгляду клопотання про арешт майна не заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При цьому, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Як вбачається з ухвали Подільського районного суду міста Києва від 08.06.2023 слідчий суддя, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Європейський суд з прав людини своїми рішеннями неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A № 52). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A № 98).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинно бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатись між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи. (Рішення у справі "АГОСЬ" проти Сполученого Королівства" від 24 жовтня 1986 року, серія А.№108, п.52).
Таким чином, при накладенні арешту на майно слідчим суддею встановлено, що майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні на вказаній стадії досудового розслідування.
При цьому, слідчий суддя оцінює критично доводи представника власника майна про законність набуття ТОВ «Кристал Агро Груп» права власності на раніше зазначену земельну ділянку та житловий будинок, а також посилання на те, що органом досудового розслідування не встановлено можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, оскільки такі доводи підлягають встановленню та перевірці під час подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016100060005615.
Доводи представника власника майна про те, що у даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру не впливають на застосування такого заходу кримінального провадження, як арешт майна, оскільки, з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене та те, що представником власника майна не доведено наявності правових підстав для скасування арешту майна, оскільки арештоване майно є речовим доказом в кримінальному провадженні, відсутні підстави для визнання накладеного арешту таким, в якому відпала потреба на даній стадії досудового розслідування, не доведено необґрунтованість накладеного арешту, а тому в цілях подальшого безперешкодного та своєчасного проведення досудового розслідування, в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. 170-173,174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Агро Груп» - ОСОБА_4 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12016100060005615 від 21.08.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України,- залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_13