Справа № 758/3095/23
03 січня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелєвої Ю.В., розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу
У провадженні Подільського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа № 758/3095/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.
Рішенням Подільського районного суду від 25 травня 2023 року позовні вимоги було задоволено, розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23 липня 2019 року .
Після ухвалення судом Рішення по справі, представник позивача адвокат Резнік К.О. звернулася до суду із заявою, у якій повідомила, що при ухваленні зазначеного Рішення судом не було вирішено питання розподілу судових витрат, а саме, судового збору та витрат на професійну правову допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
З урахуванням таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд заяви без виклику сторін в судове засідання.
Дослідивши матеріали справи та заяву позивача, суд зазначає наступне.
Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду (ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 259 ЦПК України).
Згідно положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, ОСОБА_1 в собі свого представника, адвоката Резнік К.О. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу. У позовній заяві просила суд розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, а також, стягнути на її користь з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 1 073, 60 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 грн.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 25 травня 2023 року по справі № 758/3095/23 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено, розірвано шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 23 липня 2019 року.
Разом з тим, при ухваленні зазначеного Рішення судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, які у даній справі складаються із судового збору та витрат на професійну правову допомогу.
Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З урахуванням того, що докази на підтвердження розміру витрат позивача на правову допомогу були долучені до позовної заяви, зазначені докази подані до суду в межах строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Зазначений висновок відповідає позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» тлумачить «гонорар успіху» як домовленість, згідно з якою клієнт зобов'язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо такі угоди є юридично дійсними, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом (§55). Водночас відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, крім того, умова розумності їх розміру.
Суд зазначає, що у Постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
З метою належного захисту своїх прав та отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з Адвокатом Резнік Катериною Олександрівною Договір про надання правової допомоги № 25/01-23-СТ від 25 січня 2023 року.
На підтвердження розміру витрат на правову допомогу позивачем надано наступні документи: копія договору про надання правової допомоги № 25/01-23-СТ від 25.01.2023 року, копія акту приймання наданих послуг від 15.02.202 року, копія квитанції від 02.02.2023 року.
Так, відповідно до п. 4.2. Договору, гонорар адвоката встановлений сторонами у фіксованому розмірі 4 000 грн та гонорар сплачується позивачем у безготівковому порядку на рахунок адвоката. На підтвердження факту оплати послуг позивач надала копію квитанції від 02.02.2023 року про перерахування позивачем коштів у розмірі 4 000 грн на рахунок адвоката Резнік К.О.
Відповідно до п. 1 Акту приймання наданих послуг від 15 лютого 2023 року, сторони підтвердили, що позивачу були надані у повному обсязі і належної якості наступні послуги: усна консультація адвоката, аналіз наданих документів, підготовка та направлення до Подільського районного суду м. Києва позовної заяви про розірвання шлюбу, присутність адвоката для захисту інтересів у цивільному суді (перше судове засідання). Відповідно до п. 2 Акту, вартість послуг, вказаних у п. 1, становить 4 000 грн.
Разом з тим, суд зазначає, що розгляд справи № 758/3095/23 проводився в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. З огляду на це, включена до Акту від 15 лютого 2023 року послуга «присутність адвоката для захисту інтересів у цивільному суді (перше судове засідання)» не могла бути фактично надана позивачу, а відтак, вартість такої послуги не може бути стягнена у складі витрат на правову допомогу.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України.
Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.6 ст. 137 ЦПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки гонорар адвоката встановлено у фіксованому розмірі і вартість окремих послуг не визначена, суд приходить до висновку, що з урахуванням складності та очікуваних витрат часу адвоката на надання кожної з послуг, включених до розрахунку, розмір витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню на користь позивача, необхідно зменшити на 1 000 грн.
За таких обставин, з огляду на відсутність клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, дотримуючись принципів співмірності та розумності судових витрат, суд приходить до висновку про те, що заявлені витрати позивача на правову допомогу в розмірі 4 000 грн є частково доведеними, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3 000 грн.
Крім того, Рішенням суду від 25 травня 2023 року не було вирішено питання розподілу судового збору.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, при зверненні до суду з позовом про розірвання шлюбу позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 073,60 грн, на підтвердження чого до позовної заяви долучено оригінал квитанції № 9299-7579-0109-5509 від 17.03.2023 р.
Рішенням суду від 25 травня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Суд бере до уваги, що дійсно Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 25 травня 2023 року у справі № 758/3095/23 не було вирішено питання щодо судового збору.
Оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України це є підставою для ухвалення додаткового рішення у справі, суд задовольняє в цій частині заяву позивача про ухвалення додаткового рішення та стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст.263, 265, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу - задовольнити частково;
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень;
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок;
У задоволенні решти вимог заяви - відмовити;
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення;
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Гребенюк