03 квітня 2024 р. Справа № 520/679/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя інстанції Сліденко А.В.) від 23.01.2024 по справі № 520/679/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування наказів та висновків, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просила:
визнати протиправними та скасувати накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 № 24-дс від 06.03.2023 року та № 28-дс від 06.04.2023 року;
визнати протиправними висновки Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Харківської митниці від 29.03.2023 № 7.14-12\151;
поновити ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення "сортувальний" митного поста "Куп'янськ" Харківської митниці з 07 квітня 2023 року, відновивши дію контракту 319 про проходження державної служби від 30.06.2021 року, укладеного Харківською митницею з старшим державним інспектором відділу митного оформлення "сортувальний" митного поста "Куп'янськ" Харківської митниці з 07.04.2023 року;
зобов'язати Харківську митницю задовольнити заяву ОСОБА_1 від 20.10.2023 року про звільнення з посади за власним бажанням;
зобов'язати Харківську митницю виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку при звільненні та видачі трудової книжки по день вирішення справи по суті позовних вимог згідно розрахунку.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 позов було залишено без руху у зв'язку із поданням позову із пропуском строку звернення до суду без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів поважних причин пропуску строку звернення до суду (тобто за недоліком за ч. 1 ст. 123 та ч. 6 ст. 161 КАС України).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 по справі № 520/679/24 позовну заяву повернуто позивачу.
Позивач не погодилася з ухвалою суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, поновити строк звернення до суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 по справі № 520/679/24 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Залишаючи без руху позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що оскільки позов було подано до суду 02.01.2024 (тобто по минуванню строку майже 9 місяців від дати звільнення зі служби - 06.04.2023) та позивач після закінчення відпустки без збереження заробітної плати була обізнана про необхідність з 25.01.2023 стати до роботи, зазначені у заяві причини пропуску строку звернення до суду є неповажними.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що згідно відомостей з програми "Діловодство спеціалізованого суду", заявник 27.11.2023 звертався із позовом з аналогічними вимогами в межах справи № 520/34161/23, проте ухвалою суду від 01.12.2023 позов було повернуто, оскільки до позовної заяви не було додано документів, які б підтверджували волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату Пухтаєвич О.О. щодо його представництва у Харківському окружному адміністративному суді.
Повторно позивач звернувся до суду із аналогічними вимогами 07.12.2023 у межах справи № 520/35344/23, проте ухвалою суду від 08.12.2023 позов також було повернуто із аналогічних причин.
При цьому, позивач оскаржив ухвалу суду від 08.12.2023 по справі № 520/35344/23 до Другого апеляційного адміністративного суду і ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.12.2023 справу було витребувано для розгляду апеляційної скарги.
На підставі цього, суд першої інстанції зазначив, що подання даного позову 02.01.2024 до закінчення розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення позовної заяви по справі № 520/35344/23 створює ризик одночасного знаходження у провадженні судів двох абсолютно ідентичних справ.
У зв'язку з цим, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 постановлено: викладені у заяві від 01.01.2024 доводи - визнати достатніми підставами для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними; заяву позивача від 01.01.2024 про поновлення пропущеного строку звернення до суду- залишити без задоволення; позов - залишити без руху; надати час для усунення недоліків - 10 днів від дати отримання цієї ухвали; встановити способом усунення недоліків подання до суду юридично умотивованої та документально доведеної заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із долученням належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів настання цього наслідку через дію поважної причини.
19.01.2024 судом першої інстанції було отримано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, де зазначено, що заявник через військову агресію російської федерації проти України знаходиться у Німеччині, копії оскаржених рішень суб'єкта владних повноважень були отримані на запит адвоката лише 27.10.2023 і 06.12.2023 і ці обставини є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, який підлягає поновленню.
В свою чергу, після отримання цієї заяви судом першої інстанції зроблений висновок, що наведені заявником у виправдання пропуску строку звернення до суду обставини мають виключно суб'єктивний характер, зумовлені власним ставленням до з'ясування дійсного та достовірного стану власних права та обов'язків як учасника суспільних відносин - державного службовця, а не дією непереборних та нездоланних чинників.
У зв'язку з цим, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 по справі № 520/679/24 постановлено: викладені у заяві від 19.01.2024 обставини - визнати достатніми підставами для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними; заяву від 19.01.2024 про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення; вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 у справі № 520/679/24 - визнати невиконаними; позов - повернути.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами ч. ч 1, 2, 3, 5 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Предметом спору у цій справі є, зокрема, визнання протиправними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 № 24-дс від 06.03.2023 року та № 28-дс від 06.04.2023 року; визнання протиправними висновків Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Харківської митниці від 29.03.2023 № 7.14-12\151; поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення "сортувальний" митного поста "Куп'янськ" Харківської митниці з 07 квітня 2023 року, відновивши дію контракту 319 про проходження державної служби від 30.06.2021 року, укладеного Харківською митницею з старшим державним інспектором відділу митного оформлення "сортувальний" митного поста "Куп'янськ" Харківської митниці з 07.04.2023 року.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для поновлення строку звернення до суду, суд першої інстанції зазначив, що за викладеними у позові доводами після початку повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України, заявник саме 12.04.2022 виїхала за межі території України, отримала прихисток у Німеччині.
Згідно з довідками про доходи від 26.10.2023 № 121 та від 26.10.2023 № 7-14-22-02/120 заявник до 30.10.2022 отримувала заробітну плату.
Листом від 17.10.2022 № 7.14-1/12/10/3219 відповідач повідомив заявника про припинення простою суб'єкта владних повноважень та повідомлено про необхідність бути готовим стати до роботи або, у разі необхідності, скористатись наданим правом на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів.
Наказом Харківської митниці від 20.10.2022 № 82-вб заявнику надано відпустку без збереження заробітної плати згідно її заяви тривалістю 90 календарних днів з 27.10.2022 по 24.01.2023.
При цьому, суд першої інстанції зазначив, що ані у тексті позову, ані у тексті заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, заявник та представник заявника не оспорюють достовірності обставин наявності комунікації між заявником на роботодавцем - суб'єктом владних повноважень і дійсного подання позивачем згаданої в означеному наказі заяви.
На підставі цього, судом першої інстанції зроблений висновок, що заявнику не могло бути невідомо те, що 25.01.2023 припиняють існування обставини, котрі зумовили звільнення заявника від виконання обов'язків за посадою державної служби.
Наказом Харківської митниці від 06.03.2023 № 24-дс до заявника за вчинення дисциплінарного проступку - прогулу (відсутність на службі більше 3 годин протягом робочого дня без поважних причин) було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Наказом Харківської митниці від 06.04.2023 № 28-дс до заявника за вчинення дисциплінарного проступку - систематичного (протягом року) прогулу (відсутність на службі більше 3 годин протягом робочого дня без поважних причин) було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби та припинено державну службу.
Згідно з листом Харківської митниці від 27.10.2023 № 7.14/1/12-01/10/6000 перелічені накази доводились до відома заявника у порядку ст. 91 Закону України від 10.12.2015 № 889-VII "Про державну службу" шляхом направлення на електронну адресу за наявними в особовій справі державного службовця даними.
Зазначені накази є, зокрема, предметом спору у цій справі.
Суд першої інстанції також зазначив, що безперервність, регулярність та щоденність виконання громадянином України обов'язків за посадою державної служби (окрім випадків знаходження у стані тимчасової непрацездатності чи у стані відпочинку) зумовила формулювання законодавцем положень ч. 5 ст. 121 КАС України як спеціальної норми процесуального закону у спосіб викладення тексту, який (на відміну від загального правила ч. 2 ст. 122 КАС України) не містить посилання на необхідність обчислення строку звернення до суду саме з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наведене, за висновком суду, об'єктивно зумовлено тим, що подія вчинення суб'єктом владних повноважень управлінського волевиявлення з приводу припинення публічної служби особи або з приводу припинення оплати праці не може бути невідома зацікавленій особі у наступний календарний день від дати видання наказу з звільнення з роботи (служби) у зв'язку із фізичним припиненням виконання громадянином роботи за посадою.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду першої інстанції, а також в заявах про поновлення строку звернення до суду, позивач посилалася на те, що тільки 27.10.2023 нею була отримана копія наказу про звільнення, а копія наказу про догану, який передував наказу про звільнення, була отримана тільки 06.12.2023 представником позивача, а позивачу взагалі ніколи не направлялась.
Також вказала, що непереборними обставинами поважності пропуску строку на звернення до суду для позивачки є неотримання копії наказу про звільнення за прогули раніше 27.10.2023 через те , що їй не направлялась така копія відповідачем своєчасно, її знаходження в евакуації за межами України, а також на те, що електронна пошта у відповідача в особовій справі записана невірно ІНФОРМАЦІЯ_1 , а не ІНФОРМАЦІЯ_1 , що також має об'єктивне значення для обґрунтування причин відсутності інформації про ухвалене рішення про звільнення з роботи.
Колегія суддів зазначає, що при поданні позовної заяви, позивачем вказано дві електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1
Разом з тим, з матеріалів справи судом встановлено, що листи від 17.10.2022 № 7.14-1/12/10/3219 та від 06.02.2023 «Про надання особистих письмових пояснень та прибуття на засідання Дисциплінарної комісії, направлявся на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2, лист від 06.04.2023 № 7.14/01-157 (додатком до якого вказано копію наказу Харківської митниці Держмитслужби від 06.04.2023 р. № 28-дс «Про притягнення до адміністративної відповідальності» на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Тобто, електронні адреси, на які позивач направлялися, зокрема, вказані вище листи, є різними.
Також, в матеріалах справи відсутні докази направлення на електронну адресу ОСОБА_1 копій наказів № 82-вб від 20.10.2022 (про надання відпустки без збереження заробітної плати) та № 24-дс від 06.03.2023 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» у період до 26.10.2023 та обізнаності позивача зі змістом цих наказів до цієї дати.
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що ані у тексті позову, ані у тексті заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, заявник та представник заявника не оспорюють достовірності обставин наявності комунікації між заявником на роботодавцем є помилковим, оскільки в тексті позовної заяви та наданих до суду першої інстанції заявах про поновлення строку звернення до суду, позивач посилався не неправильність зазначення її електронної адреси, що не було враховано судом першої інстанції.
У зв'язку з цим, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви є передчасним.
Судом першої інстанції не було враховано наведених вище обставин, що призвело до передчасного вирішення питання про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Що стосується вимоги про поновлення судом апеляційної інстанції строку звернення до суду у цій справі, то ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки питання поновлення строку звернення суду вирішується виключно судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до ст. 320 КАС України, є підставою для скасування ухвали суду з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Підстави для розподілу судових витрат на підставі ст. 139 КАС України відсутні, оскільки здійснюються за наслідком розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 по справі № 520/679/24 скасувати.
Справу № 520/679/24 за позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування наказів та висновків, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко