Справа №591/6373/21 Головуючий у суді у 1 інстанції -
Номер провадження 21-з/816/22/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Категорія - Заява про роз'яснення судового рішення
Іменем України
21 березня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми заяву захисника ОСОБА_5 про роз'яснення ухвали Сумського апеляційного суду від 10.01.2024,
установила:
Вироком Зарічного районного суду м. Суми від 23.05.2023 ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК, і йому призначене покарання у виді чотирьох місяців арешту. На підставі ст. 71 КК, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 02.08.2021 у виді одного місяця арешту, та призначене остаточне покарання у виді п'яти місяців арешту. Початок строку відбування покарання постановлено рахувати з 21.03.2023.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 10.01.2024 апеляційну скаргу заступника керівника Сумської обласної прокуратури ОСОБА_7 задоволено частково, вирок Зарічного районного суду м. Суми від 23.05.2023 відносно ОСОБА_6 змінений в частині визначення початку строку відбування покарання, а строк відбування покарання ОСОБА_6 постановлено рахувати з моменту звернення вироку цього суду до виконання. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишений без змін.
18.03.2024 до Сумського апеляційного суду захисник ОСОБА_8 звернувся із заявою про роз'яснення резолютивної частини ухвали Сумського апеляційного суду від 10.01.2021, в якій просив вказати початок строку відбування покарання та остаточний строк (невідбуту частину покарання), протягом якого ОСОБА_6 має відбути покарання у виді арешту.
Будучи належним чином повідомленими про час і дату апеляційного розгляду, сторони кримінального провадження в судове засідання не з'явились, від захисника ОСОБА_8 надійшло письмове клопотання про розгляд заяви у його відсутність, тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд заяви про роз'яснення ухвали у відсутності сторін провадження, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст заяви про роз'яснення ухвали, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої заяви, колегія суддів вважає, що вказана вище заява про роз'яснення судового рішення задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Порядок кримінального провадження визначений законодавцем у ст. 1 КПК, згідно якої на території України цей порядок визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України, а завданнями кримінального провадження, крім іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК). При цьому законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права; застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено; зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до КК та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 1, 4, 6 ст. 3 КК).
Відповідно ч. 1, 2 ст. 404 («Межі перегляду судом апеляційної інстанції») КПК, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого; якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.
Керуючись вказаними вище вимогами кримінального процесуального закону, колегія суддів, переглядаючи в апеляційній інстанції вирок суду першої інстанції виключно в межах апеляційної скарги прокурора і задовольняючи її частково, своєю ухвалою від 10.01.2024 змінила вирок суду відносно ОСОБА_6 виключно у частині визначення початку строку відбування покарання, тобто початок строку відбування покарання ОСОБА_6 постановила рахувати з моменту звернення вироку Зарічного районного суду м. Суми від 02.08.2021 до виконання, а в іншій частині вирок суду залишено без змін.
Відповідно ч. 1 ст. 380 КПК, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. Тобто, згідно вказаної норми роз'яснення судового рішення можливе у випадку, якщо воно є нечітким за змістом, містить положення, які викликають суперечки щодо його неоднакового тлумачення і розуміння під час виконання. При цьому суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, про внесення до нього нових даних або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в його роз'ясненні.
Так, вироком Зарічного районного суду м. Суми від 23.05.2023 ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК, і йому призначене покарання у виді чотирьох місяців арешту. На підставі ст. 71 КК, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 02.08.2021 у виді одного місяця арешту, та призначене остаточне покарання у виді п'яти місяців арешту. Початок строку відбування покарання постановлено рахувати з 21.03.2023. При цьому вид і розмір призначеного ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 185 КК покарання у виді чотирьох місяців арешту, а також вид і розмір призначеного ОСОБА_6 остаточного покарання за ст. 71 КК (за сукупністю вироків) у виді п'яти місяців арешту - ніким з учасників кримінального провадження не оскаржувався і відповідно були колегією суддів залишені без змін.
З огляду на викладене, ОСОБА_6 призначено судом першої інстанції до відбування п'ять місяців арешту, що не було предметом апеляційного перегляду судового рішення.
Що стосується обрахування початку строку відбування вказаного вище покарання, то колегія суддів навела відповідні мотиви і обґрунтування у своїй ухвалі, згідно яких початок строку відбування покарання з 21.03.2023 є неправильним, оскільки ця дата - це початок реального відбування ОСОБА_6 призначеного судом покарання за попереднім вироком Зарічного районного суду м. Суми від 02.08.2021, невідбуту частину якого (станом на день ухвалення нового вироку) у виді одного місяця арешту було приєднано на підставі ст. 71 КК до покарання, призначеного ОСОБА_6 вже новим вироком Зарічного районного суду м. Суми від 23.05.2023, внаслідок чого і була задоволена апеляційна скарга заступника керівника Сумської обласної прокуратури ОСОБА_9 . Тобто, ОСОБА_6 не розпочав відбувати покарання за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 23.05.2023, а фактично продовжив відбувати покарання за попереднім вироком цього суду від 02.08.2021, яке у свою чергу на час апеляційного розгляду апеляційної скарги заступника керівника обласної прокуратури відбув.
Зі змісту ухвали Сумського апеляційного суду від 10.01.2024 убачається, що дане судове рішення є зрозумілим та не потребує додаткового роз'яснення з огляду на те, що воно не припускає різних варіантів свого тлумачення та не містить положень, що викликають суперечності з приводу його розуміння, мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали викладені в доступній формі, є доступними для сприйняття та її зрозумілість є очевидною, рішення ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів при ухваленні такого рішення керувалась положеннями ст. 71 КК, згідно якої, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При цьому початком строку відбування покарання у такому випадку є дата ухвалення останнього вироку, оскільки невідбуте покарання за попереднім вироком приєднується до нового вироку.
Таким чином, оскільки питання про визнання ОСОБА_6 таким, що відбув покарання за вироком Зарічного районного суду м. Суми від 02.08.2021 ніким із сторін кримінального провадження (суб'єктами оскарження) в апеляційній скарзі і у судовому засіданні не ставилось, то судове рішення і не переглядалось в цій частині.
Відповідно ч. 5 ст. 534 КПК, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом, а згідно ч. 1 ст. 535 КПК судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної інстанції.
Інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні під час виконання вироків має право вирішувати суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК (п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК), згідно якої клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається:
1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п. 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу;
4) до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених п. 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до ч. 5 ст. 53 КК), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 ч. 1 ст. 537, ст. 538 цього Кодексу.
З огляду на викладене, наведені заявником доводи щодо незрозумілості ухвали апеляційного суду від 10.01.2024 не стосуються передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для роз'яснення судового рішення (ст. 380 КПК), а існує інша правова процедура, то вимоги захисника задоволенню не підлягають і можуть бути вирішені судом першої інстанції в порядку ст. 537, 539 КПК.
Керуючись ст. 380, 418 і 419 КПК,
постановила:
Відмовити захиснику ОСОБА_10 у задоволенні його заяви про роз'яснення ухвали Сумського апеляційного суду від 10.01.2024 відносно засудженого ОСОБА_6 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3