03.04.2024 Справа № 363/72/24
03 квітня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Рудюка О.Д.,
за участю секретаря Бобрової Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Адвокат Свередюк Ю.А., в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Під час перебування у шлюбі у сторін народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, сім'я розпалась, внаслідок різних поглядів на життя та ведення домашнього господарства. Вважаючи збереження сім'ї неможливим, просить шлюб розірвати. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн. за надання професійної правничої допомоги.
Ухвалою суду від 11.01.2024 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання позивач та її представник не з'явились, в матеріалах справи міститься заява від представника позивача про розгляд справи без участі позивача та її представника, позов підтримують, та просять задовольнити.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явились, представник відповідача подала до суду заяву згідно якої, сторона відповідача проти позовних вимог в частині розірвання шлюбу не заперечує. Проти стягнення з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн. за надання професійної правничої допомоги заперечують, оскільки такий розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності необхідних таких витрат.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 11.02.2021 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 виданого 11.02.2021року. Сторони по справі мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 виданого 17.06.2021 року.
Спільне життя у подружжя не склалось через несумісність характерів та відсутність взаєморозуміння між ними. Сторони мають різні погляди на сімейне життя, втратили почуття любові, взаємної поваги та підтримки. Сторони не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства та мають різний сімейний бюджет.
Згідно ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття. Мають право без будь-якої обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).
Як вбачається з роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у п.10 постанови від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст.51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
За таких обставин та враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що шлюб між сторонами по справі підлягає розірванню, оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка та подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них.
Щодо вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на її користь 3 000,00 грн. за надання професійної правничої допомоги, суд дійшов до наступного.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, визначено статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження понесених витрат на професійну допомогу представником позивача надано договір про надання правничої допомоги від 12.12.2023 року укладеного між адвокатом Свередюк Ю.А та ОСОБА_1 та квитанцію до прибуткового ордера №72 від 13.12.2023 року про прийняття від ОСОБА_1 за договором від 12.12.2023 року за написання позовної заяви 3 000,00 грн.
Однак, представником позивача не надано доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, детального опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, опис здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги, акти наданих послуг, акти виконаних робіт, а тому неможливо встановити, що саме сума 3 000,00 грн. буде співмірною до виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, про відмову щодо стягнення з відповідача на користь позивача правничої допомоги.
Керуючись статтями 24, 110, 112, 114 СК України, статтями 4, 12, 13, 77, 81, 263-265 ЦПК України, суд, -
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11 лютого 2021 року, Вишгородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №42 - розірвати.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави 1 211,20 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, АДРЕСА_1 ).
Суддя О.Д. Рудюк