"05" жовтня 2010 р. Справа № 3/108/10
за позовом: Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії «Миколаївобленерго»(в особі філії м. Миколаєва)
юридична адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40
поштова адреса: 54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94
До 1- відповідача: Військової частини А - 0224
54025, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 72
До 2-відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва
54001, м. Миколаїв, проспект Миру, 62-а
Про: стягнення заборгованості в сумі 13 597,37 грн.
Суддя Смородінова О.Г.
Від позивача - Филиппова Т.М., за довіреністю;
Від 1- відповідача: Кучеренко І.В., за довіреністю;
Від 2-відповідача: не з'явився.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідачів першого та другого в солідарному порядку борг за активну електричну енергію у сумі 13 597,37 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору про постачання електричної енергії № 44/2769 від 27.08.2009 р. укладеного між сторонами, та мотивовані тим, що відповідач згідно умов договору від 27.08.09р. спожив реактивну енергію, але відповідач частково здійснив оплату за спожиту електроенергію, тому позивач просить стягнути суму 13 597,37 грн. боргу за реактивну електроенергію за період з червня 2009 р. по травень 2010 р.
09.09.10 р. позивач через канцелярію суду надав клопотання, в якому просить суд повернути державне мито в розмірі 133,13 грн., оскільки із сплачених 269,10 грн., необхідно було сплатити 135,97 грн., отже державне мито надмірно сплачено.
30.09.10 р. позивач листом проінформував суд про те, що в ході судового засідання відповідачем була сплачена сума боргу за реактивну електроенергію в розмірі 12733,08 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7478 від 12.08.10 р.
1-відповідач у відзиві на позов заперечує, посилаючись на те, що кошти за оплату споживання військовою частиною А -0224 активної та реактивної електроенергії кошторисом не передбачено та не надходять до неї, а здійснення стягнення з рахунків військової частини А -0224 де відсутні відповідні бюджетні призначення для сплати постачання активної та реактивної електроенергії є бюджетним порушенням. Кошти щодо сплати за спожиту електроенергію надходять тільки на рахунки КЕВ м. Миколаєва і згідно договору поруки, оплату за спожиту електроенергію здійснює лише КЕВ м. Миколаєва.
Крім того, 1-відповідач просить суд належним відповідачем по справі залучити Міністерство оборони України.
Водночас, позивач заперечує проти задоволення вказаної вимоги.
Суд, відмовляє в задоволенні цього клопотання, оскільки вважає його необґрунтованим та недоведеним.
2-відповідач надав відзив, в якому просить заборгованість стягнути саме з військової частини, оскільки борг виник за рахунок того, що на території військової частини А -0224 є інші споживачі електричної енергії, які не утримуються за рахунок коштів Державного бюджету.
В судовому засіданні було оголошено перерву до 05.10.2010 року.
За результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд
27.08.2009р. між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»та Військовою частиною А -0224 був укладений договір № 44/2769, згідно умов пункту 1 якого позивач, як постачальник, продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 1333 кВт, а 1-відповідач -військова частина А -0224, як споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 2.3.1 та п. 2.3.3договору відповідач зобов'язався виконувати умови цього договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків № 10 «Порядок розрахунків».
Згідно з умовами додатку № 10 «Про порядок розрахунків», який є невід'ємною частиною зазначеного договору споживач зобов'язаний проводити остаточний розрахунок за спожиту електроенергію 10 числа поточного місяця згідно розрахунку виданого енергопостачальною організацією.
Між ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” та Військовою частиною А-0224 було укладено додаток № 5 до договору № 44/2769, яким врегульовано порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.
Згідно п. 17 додатку № 5 до договору № 44/2767 сторонами встановлено, зокрема, що кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок позивача протягом 5 діб від дня отримання розрахункових документів.
У відповідності до п. 6.33. Постанови Нацкомелектроенергетики від 31.07.1996 № 28 “Про затвердження Правил користування електричною енергією” величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року N 19 ( z0093-02 ), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України. 1 лютого 2002 року за N 93/6381 (далі - Методика обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії), та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації. Величина плати за перетікання реактивної електричної енергії між основним споживачем та його субспоживачами визначається основним споживачем відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії та зазначається у відповідному договорі, що укладається між ними.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору 1-відповідач спожив реактивну електроенергію за період з червня 2009 року по травень 2010 року на загальну суму 126 650,01 грн., що підтверджується виставленими відповідачу рахунками позивача та актами про використану електроенергію.
1-відповідач же свої обов'язки по сплаті спожитої електроенергії за визначений термін не виконує в повному обсязі. Часткові проплати були проведені відповідачем в загальній сумі 113 052,64 грн.
Про зазначений факт свідчать як представлені позивачем документальні докази так і відзиви обох відповідачів.
Отже, заборгованість відповідача станом на час звернення до суду з позовом за розрахунком позивача становила в розмірі 13 597,37 грн.
Враховуючи те, що в ході судового засідання 2-відповідачем була сплачена позивачу сума боргу за реактивну електроенергію в розмірі 12733,08 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7478 від 12.08.10 р., та заборгованість 1-відповідача перед кредитором цілком обґрунтовано на день розгляду справи складає в сумі 864,29 грн.
01.01.2009 року між ВАТ ЕК “Миколаївобленерго”(кредитор), Військовою частиною А-0224 (боржник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаєва (поручитель) було укладено договір поруки, за умовами п. 1.1. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку споживача “Боржника”(В/Ч А -0224) щодо оплати за електроенергію (активну та реактивну) з ПДВ, згідно договору про постачання електричної енергії № 44/2769 від 01.08.2005 року, починаючи з 01.01.2009 року, яка сплачується за рахунок отримання фінансування з держбюджету в межах бюджетних призначень.
Згідно п. 2.1. договору поруки у разі порушення споживачем зобов'язання, забезпеченого порукою за цим договором, кредитор вправі звернутись з позовом про стягнення заборгованості як до споживача так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.
Відповідно до п. 2.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором в обсязі, передбаченому п. 1.1. даного договору.
За положеннями п. 1.5 договору поруки кредитор у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань надсилає поручителю вимогу кредитора.
На виконання вищевказаного пункту договору позивачем на адресу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва була направлена вимога кредитора від 22.06.2010 року № 04-18/298.
Проте вимога поручителем не була задоволена належним чином.
За приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
За приписами п. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
За правилами ст.ст. 32,33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачі не спростували вимоги позивача, не надали суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором.
Відповідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В спірних правовідносинах відповідачами дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути в солідарному порядку з Військової частини А-0224 (м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 72, код 08489704) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94) на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699 борг за реактивну електроенергію в сумі 864,29 грн., 135,97 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стягнути в солідарному порядку з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (м. Миколаїв, пр-т Миру, 62-а, код 08029523) на користь Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії “Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94) на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699 борг за реактивну електроенергію в сумі 864,29 грн., 135,97 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати Відкритому акціонерному товариству Енергопостачальній компанії «Миколаївобленерго»(в особі філії м. Миколаєва) довідку на повернення зайво сплаченого державного мита за платіжним дорученням 1802 від 24.06.10 р. в сумі 133,13 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня його підписання.
11/10/10 р.
Суддя