"12" жовтня 2010 р. Справа № 3/102/10
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ-ІНВЕСТ»
03057, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНУС МК»
54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 95/1, кв. 2
про: стягнення заборгованості в сумі 41 221,18 грн.
Суддя Смородінова О.Г.
Від позивача: Суліма К.Л., за довіреністю;
Від відповідача: не з'явився;
Позивач звернувся до господарського суду з позовом (заява про збільшення позовних вимог від 23.09.10 р.) стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 52 165,60 грн., 2 106,67 грн. пені, 425,37 грн. 3% річних, 571,97 грн. втрат від інфляційних процесів.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору оренди № УНР-03/2010 від 11.02.10 р., норм ст.ст. 759, 795, 762, 526, 530, 624, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що відповідач у порядку та строки, передбачені розділом 5 договору не сплачує орендну плату та комунальні послуги (за квітень, травень, червень та липень 2010 року), крім того відповідно до п. 5.8 договору відповідач не сплатив -авансовий платіж в розмірі 7944,00 грн.
Відповідно з умовами ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Таким чином, справу розглядається за редакцією заяви позивача від 23.09.10 р.
Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, відзив по суті спору не надав, свого представника в судове засідання двічі не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії суду на зворотній стороні ухвали.
Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -
встановив:
11.02.2010 р. між сторонами було укладено договір оренди № УНР -03/2010, згідно з умовами якого, позивач, як орендодавець, передає, а відповідач, як орендар, приймає в оренду нерухоме майно: приміщення на 1 (першому) поверсі будівлі загальною площею 198,60 кв.м за адресою: м.Миколаїв, вул. Пушкінська, 31.
Термін дії договору сторони встановили з 01 березня 2010 року до 28 лютого 2012 року.
Розмір орендної плати за місяць складає 7944,00 грн. Відповідно до умов пунктів 5.2, 5.3, 5.4, 5.8, 5.9 договір орендар сплачує орендну плату за поточний місяць у розмірі, зазначеному в п. 5.1 цього договору, до 5 числа (включно) поточного м'ясця. Якщо 5 число поточного місяця припадає на вихідний, неробочий або святковий день, то кінцевою датою сплати орендної плати вважається попередній день тижня. Орендар зобов'язаний щомісячно сплачувати плату за орендоване приміщення в розмірі і в терміни визначені цим договором. Плата за орендоване приміщення починає обчислюватися з моменту підписання цього договору. Сума орендної плати за обліковий період включає в себе: вартість користування орендарем приміщенням протягом відповідного облікового періоду; плату за експлуатаційні послуги, що надаються орендодавцем, тобто вартість послуг щодо утримання та забезпечення нормального користування будівлі, її прилеглих територій, приміщення та місць загального користування, а саме: утримання та обслуговування ліфтів, систем водопостачання, газопостачання, кондиціонування та вентиляції, охорона будівлі, прибирання місць загального користування, і т.п. пропорційно займаній орендарем площі приміщення в загальній площі всієї будівлі; вартість користування обладнанням, яким оснащене приміщення та місця загального користування, перелік якого наведено в акті прийому-передачі приміщень; плату за користування земельною ділянкою, на якій розміщена будівля; плату за комунальні послуги. Орендар сплачує орендодавцю авансовий платіж в розмірі орендної плати, зазначеної в п. 5.1 цього договору, протягом 90 календарних днів з моменту підписання цього договору. Авансовий платіж може використовуватись орендодавцем в якості орендної плати за останній місяць дії цього договору.
Матеріали справи свідчать, що за актом від 01.03.10 року позивач передав, а відповідач прийняв в оренду приміщення зазначене в договорі без претензій в належному стані.
Акти про користування предметом оренди в березні, та квітні 2010 року мають запис, що плата за користування складає з урахуванням ПДВ -7944,00 грн., сторони претензій одна до одної не мають. Ці акти підписані обома сторонами, підписи скріплені печатками підприємств.
Позивач в позові та в заяві про збільшення позовних вимог зазначає, що відповідач не сплатив орендну плату за квітень, травень, червень, липень, серпень та вересень 2010 р., а також без сплати залишився авансовий платіж.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За змістом ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України передбачає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається з матеріалів справи та розрахунків позивача, відповідач станом на 23.09.10 р. дійсно не виконав зобов'язань по сплаті орендної плати за користування приміщенням за договором № УНР-03/2010 від 11.02.10 р. протягом квітня, травня, червня, липня, серпня, вересня місяців 2010 р. та не сплатив авансовий платіж який за договором встановлено в розмірі орендної плати. Отже, загальна заборгованість склала в розмірі 52 165,60 грн.
Згідно приписам ст.ст. 629, 525, 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач не скористався своїм правом спростувати вимоги позивача та довести суду шляхом подання належних доказів відсутність вини в спірних правовідносинах.
Відповідно до ст. 610, п. 1 ст. 612, п. 1 ст. 624 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Умовами п. 10.5 договору сторони визначили, що у випадку порушення орендарем строків оплати та інших платежів, передбачених цим договором, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний календарний день прострочення.
Беручи до уваги наведені факти та норми діючого законодавства, позивач цілком правомірно нарахував боржнику до стягнення штрафні санкції у вигляді пені за період з 06.04.10 р. по 21.09.10 р. в розмірі 2106,67 грн.
Крім цього, згідно з приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, до стягнення з боржника також підлягає сума санкцій у вигляді та розмірі інфляційних -571,97 грн. та 3% річних -425,37 грн.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Відповідач не виконав взяті на себе за договором зобов'язання, а отже порушив права та законні інтереси позивача, в зв'язку з чим позов заявлено обґрунтовано та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНУС МК»(54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 95/1, кв. 2, код ЄДРПОУ 36099107) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКОМ-ІНВЕСТ» (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, код ЄДРПОУ 32068777 ) -52 165,60 грн. основного боргу, 2 106,67 грн. пені, 425,37 грн. 3% річних, 571,97 грн. втрат від інфляційних процесів., 552,70 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя