печерський районний суд міста києва
Справа № 757/47147/23-ц
пр. 2-4338/24
26 березня 2024 року Печерський районний суд м. Києва
в складі головуючого - судді Литвинової І. В.
при секретарі судових засідань Орел А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про заміну неналежного відповідача на належного та повернення до стадії підготовчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на квартиру у порядку спадкування за заповітом,
18 жовтня 2023 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яку передано судді 20 жовтня 2023 року, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
24 жовтня 2023 року ухвалою судді у справі відкрито провадження, для розгляду у загальному позовному провадженні і задоволено клопотання про витребування у приватного нотаріуса матеріалів спадкової справи /а. с. 52-53/.
08 листопада 2023 року засобами поштового зв'язку до суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Заган М. А. надійшли матеріали спадкової справи 9/2022, заведеної 14 листопада 2022 року після померлого ОСОБА_3 /а. с. 58-92/.
22 листопада 2023 року ухвалою судді закрито підготовче провадження у справі і призначено до розгляду по суті /а. с. 95/.
03 березня 2024 року засобами поштового зв'язку до суду надійшли клопотання представника позивача, датовані 16 лютого 2024 року, про заміну неналежного відповідача на належного і повернення, у зв'язку із цим, до стадії підготовчого провадження.
В обґрунтування поданих клопотань зазначено, що позивачеві не було відомо про те, що він не єдиний спадкоємець, з матеріалами спадкової справи він та його представник не ознайомлювалися і вважали, що він один претендує на майно, яке лишилося після смерті ОСОБА_3 . У зв'язку із чим, виникає об'єктивна необхідність повернутися до підготовчої стадії розгляду справи.
26 березня 2024 року представник позивача подала заяву про проведення судового засідання без її участі, клопотання від 16 лютого 2024 року підтримала і просила задовольнити.
Позивач та / або його представник не з'явилися, враховуючи подану заяву про розгляд справи за їхньої відсутності.
Відповідач також повідомлений належним чином, але появу представника у судове засідання не забезпечив.
Суд, вивчивши подані клопотання, дослідивши матеріали справи у межах ініційованого питання, встановив наступне та дійшов до таких висновків.
За приписами частини першої статті 48 ЦПК України, сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, саме останній є особою, яка є процесуальним суб'єктом, який на думку позивача, своєю діяльністю (діями або бездіяльністю) порушив його права та до якого позивач направляє свої позовні вимоги (свій позов) звернувшись при цьому до органу суду.
Відповідач є обов'язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношень, з приводу яких виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Тобто, відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. При цьому неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Враховуючи наведене, за результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Положення частини другої статті 51 ЦПК України має імперативний характер, враховуючи також, що позивач самостійно визначає особу, яка, на його думку, несе юридичну відповідальність за порушення його майнових, особистих немайнових прав. В той же час, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Як вбачається із змісту клопотання, позивач просить замінити неналежного відповідача Київську міську раду на ОСОБА_4 , оскільки вона подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , спір з приводу якого є предметом розгляду у цій справі за позовом ОСОБА_1 з вимогами про визнання права власності на квартиру у порядку спадкування за заповітом.
Згідно із частиною четвертою статті 51 ЦПК України, про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала, за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 грудня 2021 року у справі № 910/7103/21, на яку посилається позивач у касаційній скарзі, зроблено висновок, що, відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), постанові Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 жовтня 2022 року по справі № 204/6085/20, зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, судом встановлено існування обставин, які є суттєвими і мають значення для правильного вирішення спору у цій справі.
Виходячи з вищевикладених обставин, суд у даному випадку замінює неналежного відповідача на належного - ОСОБА_4 і ухвалює рішення про повернення розгляду на стадію підготовчого провадження, з метою повного, всебічного та об'єктивного судового розгляду, встановлення всіх обставин, що мають юридичне значення, та, з метою недопущення обмеження законних прав осіб, на інтереси та обов'язки яких може вплинути розгляд справи та постановлене судове рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-20, 43, 48, 49, 55, 189-200, 258-261, 274-279, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про заміну неналежного відповідача на належного та повернення до стадії підготовчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру у порядку спадкування за заповітом задовольнити.
Замінити відповідача у справі за позовом на ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).
Розпочати розгляд справи спочатку, з стадії підготовчого провадження і вважати першим підготовчим судове засідання, призначене на 31 травня 2024 року, о 09:30 год.
Роз'яснити залученому відповідачу право на ознайомлення з матеріалами справи у приміщенні Відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних та адміністративних справ, відповідно до положень статті 43 ЦПК України.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою статті 49, статтями 178-181 ЦПК України, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
Ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І. В. Литвинова