Єдиний унікальний №336/4908/22 Головуючий в 1 інст. Карабак Л.Г.
Провадження №33/807/59/24 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
26 лютого 2024 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 13 липня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Згідно з постановою суду, 10 вересня 2022 року о 22:13 року у м.Запоріжжя на вул.Ігоря Сікорського, поблизу буд.305, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом OPEL ASTRA д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного пристрою алкотестера - DRAGER. Результат позитивний - 1,33 проміле, тест №1319. Від керування відсторонений.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу без його участі та участі його захисника-адвоката Піскарьова А.О.
Окрім того, вказує, що працівники поліції не зупиняли його транспортний засіб відповідно до вимог Закону України «Про національну поліцію», тому що порушення правил ПДР не було.
Посилається на те, що з оглянутого відеозапису не вбачається наявність у нього візуальних ознак алкогольного сп'яніння, а саме порушенням координації рухів, порушенням мови.
Зауважує на тому, що на відеозапису лише зафіксовано, як працівник поліції повідомляє йому, що на нього буде складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Вважає, що працівниками поліції був порушений порядок використання «Алкотестера Драгер», оскільки не було належним чином засвідчено, які були на ньому показники до моменту проходження тесту.
Разом з тим, всупереч вимогам Інструкції, відеозйомка велася не з моменту початку виконання службових обов'язків і безперервно до її завершення, а вибірково, та не містить таких важливих етапів провадження в адміністративній справі, як роз'яснення водієві прав, суті порушення, складення і ознайомлення особи зі змістом протоколу тощо.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази відсторонення його від керування транспортним засобом.
Зазначені обставини можуть підтвердити свідки, які знаходилися у автомобілі OPEL ASTRA, д/н НОМЕР_1 разом з ним.
Заявлене ОСОБА_1 клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 у розгляді справи участі не брав, 08 серпня 2023 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про видачу копії постанови суду, того ж дня останній отримав копію оскаржуваного рішення, що підтверджується підписом ОСОБА_1 , та вже 17 серпня 2023 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, тобто зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не убачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.
В судове засідання, призначене на 26 лютого 2024 року особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, від останнього надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з його перебуванням за межами м.Запоріжжя та неможливістю вчасного прибуття у судове засідання, проте доказів на підтвердження поважності причини неявки до суду останній не надав.
Більше того, суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав розгляд провадження за клопотаннями ОСОБА_1 . При цьому, в клопотаннях про відкладення розгляду справи не вказано будь-яких поважних причин, які унеможливлювали участь ОСОБА_1 у судовому засіданні у призначений день та час.
Така процесуальна поведінка розцінюється апеляційним судом, як небажання брати участь у розгляді справи.
З урахування викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 , що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Суд дійшов правильного висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №143942 від 10 вересня 2022 року згідно з яким, 10 вересня 2022 року о 22:13 року у м.Запоріжжя на вул.Ігоря Сікорського, поблизу буд.305, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом OPEL ASTRA д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного пристрою алкотестера - DRAGER. Результат позитивний - 1,33 проміле, тест №1319. Від керування відсторонений;
- у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого убачається, що працівниками поліції у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проводився за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820. Результат огляду на стан сп'яніння - позитивний, 1,33 % проміле. З результатом ОСОБА_1 погодився, що підтверджується підписом останнього;
- у роздруківці Alcotest Drager 6820 від 10 вересня 2022 року №1319;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 вересня 2022 року;
- у довідці з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» ІТС ІПНП про те, що ОСОБА_1 повторності за ст.130 КУпАП не має. Посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 28 вересня 2019 року.
- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.
Вказані докази узгоджуються з відомостями з рапорту заступника командира роти №1 батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Сичова А., згідно з яким, останній доповідає, що під час несення служби у нічну зміну у складі екіпажу 251 разом з молодшим лейтенантом ОСОБА_2 , з капралом поліції ОСОБА_3 , 10 вересня 2022 року о 22 год. 13 хв. за адресою: вул.І.Сікорського буд.305, було зупинено транспортний засіб OPEL ASTRA д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_1 . Під час спілкування у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 погодився. Результат позитивний та склав 1,33 % проміле. ОСОБА_1 з результатом погодився, у медичний заклад їхати відмовився. На ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП серії ААД №143942. Вилучено посвідчення водія НОМЕР_2 . Видано тимчасовий дозвіл на право керування DT 203373. Транспортний засіб припарковано згідно ПДР. Водія ОСОБА_1 від керування відсторонено. Про повторність попереджений. Фізична сила не застосовувалась, спеціальні засоби не застосовувались. Подія зафіксована на бодікамеру 470384.
Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.
Як убачається з оскаржуваної постанови, у судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав.
Його захисником-адвокатом Піскарьовим А.О. в ході розгляду справи в суді першої інстанції було подано клопотання про закриття провадження у адміністративній справі щодо ОСОБА_4 . Клопотання обґрунтовано тим, що працівники поліції при складанні протоколу допустили порушення закону, що унеможливлює притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Так, працівники поліції зупинили транспортний засіб в супереч вимог Закону України «Про національну поліцію», оскільки водій ОСОБА_4 не порушував правил ПДР. На відеозаписі не убачається у ОСОБА_4 ознак алкогольного сп'яніння, працівники поліції порушили правила використання алкотестера, не зафіксувавши його попередні показники. Працівники поліції фактично діяли для отримання незгоди ОСОБА_4 пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі.
Як було зазначено вище, в судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 також не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, від останнього надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з його перебуванням за межами м.Запоріжжя та неможливістю вчасного прибуття у судове засідання, проте доказів на підтвердження поважності причини неявки до суду останній не надав.
На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , правильності висновків суду першої інстанції не спростовують та суперечать матеріалам справи.
Перевіряючи доводи апелянта про те, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувся без його участі та участі його захисника-адвоката Піскарьова А.О., суд апеляційної інстанції зазначає про таке.
За змістом положень частини 3 статті 268 КУпАП, присутність осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не є обов'язковою.
Те, що суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Піскарьова А.О., не завадило суду повно і всебічно з'ясувати обставини справи та постановити законне та обґрунтоване рішення.
В свою чергу, розгляд справи судом першої інстанції за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є безумовною підставою для скасування прийнятого в справі судового рішення.
При апеляційному розгляді ОСОБА_1 мав можливість реалізувати всі свої процесуальні права, проте, жодного разу до суду апеляційної інстанції останній не з'явився.
Отже, за таких обставин, апеляційний суд не убачає порушення процесуальних прав ОСОБА_1 під час розгляду справи щодо нього судом першої інстанції.
Стосовно доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що працівники поліції не зупиняли його транспортний засіб відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію», оскільки не було порушення ПДР, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Відповідно до положень п.п.1,3 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Підстави для зупинки транспортного засобу визначені у статті 35 Закону України «Про національну поліцію».
В матеріалах справи немає відомостей щодо причини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Разом з цим, згідно з наявним в справі відеозаписом, ОСОБА_1 не оспорював на місці зупинки транспортного засобу законності такої зупинки, зауваження з цього приводу під час оформлення адміністративного матеріалу, в т.ч. протоколу про адміністративне правопорушення, він не подавав та жодних клопотань про перевірку вказаного питання, в т.ч. про виклик працівників поліції, які оформлювали адміністративний матеріал, тощо, від останнього до суду не надходило.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність в матеріалах справи вищевказаної інформації, на думку апеляційного суду, сама по собі не свідчить про незаконність дій працівників поліції, тим більше не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення.
Що стосується доводів апеляційної скарги апелянта про те, що відеозйомка велася не з моменту початку виконання службових обов'язків і безперервно до її завершення, а вибірково, та не містить таких важливих етапів провадження в справі про адміністративне правопорушення, як роз'яснення водієві прав, суті порушення, складення і ознайомлення особи зі змістом протоколу тощо, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Право поліцейського на фото та відеофіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999.
З самого відеозапису є очевидним, що цей запис здійснювався працівниками поліції, які оформлювали адміністративний матеріал.
Ніким не заперечується того факту, що події за участю ОСОБА_1 , що зафіксовані вищевказаним відеозаписом, мали місце, та відносяться саме до цієї справи, цей запис підтверджує обставини, які підлягають доведенню.
Вказаним відеозаписом, окрім іншого, зафіксовано факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , пропозиція щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, процедура проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , результати огляду на стан сп'яніння, згода ОСОБА_1 з результатами огляду на стан сп'яніння проведеного на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Alcotest Drager 6820, повідомлення ОСОБА_1 про складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, роз'яснення прав та обов'язків ОСОБА_1 , процедура складання адміністративних матеріалів та ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом складеного протоколу про адміністративне правопорушення, а доводи апелянта про протилежне є помилковими та суперечать фактичним обставинам справи.
Стосовно доводів апелянта про те, що з оглянутого відеозапису не убачається наявність у нього візуальних алкогольного сп'яніння, а саме: порушення координації рухів, порушення мови (на що звертає увагу апелянт), суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Те, що у ОСОБА_1 працівниками поліції виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, відображено не тільки у протоколі про адміністративне правопорушення, який підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень, а й у акті огляду на стан сп'яніння та у направленні на огляд до медичного закладу. При цьому, за результатами самого огляду підтверджено знаходження ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Більш того, вказаний відеозапис не є єдиним доказом у справі, цей запис узгоджується з іншими доказами, на які послався суд в своїй постанові.
Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась за допомогою недозволенного технічного засобу чи з порушенням вимог закону, в матеріалах справи немає.
З приводу посилання апелянта щодо порушення працівниками поліції порядку використання спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, оскільки не було належним чином засвідчено, які на ньому були показними до моменту проходження тесту, апеляційний суд звертає увагу на таке.
Відповідно до ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З відеозапису події убачається, що огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проходив на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820. Перед проходженням огляду працівниками поліції був здійснений контрольний засіб повітря, алкоголю в спеціальному технічному приладу Alcotest Drager 6820 не виявлено, про що, було повідомлено ОСОБА_1 . Результат огляду - 1,33% проміле, що підтверджується роздруківкою тестування на алкоголь за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820 від 10 вересня 2022 року №1319
З результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеному на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, ОСОБА_1 погодився. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога останній відмовився.
Згідно з матеріалами справи, під час оформлення адміністративного матеріалу ОСОБА_1 своєї вини не заперечував та не оспорював фактичні обставини справи.
Більше того, останній не заперечував факту вживання алкогольних напоїв. При цьому, зазначив, що перебуває в стані легкого сп'яніння та неодноразово здійснював спроби домовитись з працівниками поліції щодо не складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим останнього було попереджено про кримінальну відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди.
Відомостей про те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу та оспорював ці результати в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає, а тому суд апеляційної інстанції не убачає в діях працівників поліції порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, який передбачений ст.266 КУпАП.
В свою чергу, згідно з п.2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Посилання апелянта про відсутність доказів його відсторонення від керування транспортним засобом є безпідставним та спростовується відомостями, відображеними в протоколі про адміністративне правопорушення та рапорті заступника командира роти №1 батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Сичова А., згідно з якими ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом.
Як зазначено вище, протокол про адміністративне правопорушення підписаний ОСОБА_1 без зауважень.
Даних про те, що після оформлення адміністративного матеріалу ОСОБА_1 дозволено керувати автомобілем, в матеріалах справи немає.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
При дослідженні матеріалів справи, в т.ч. при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено.
З будь-якими скаргами на дії працівників поліції у встановленому законом порядку ОСОБА_1 не звертався.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 13 липня 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 13 липня 2023 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 336/4908/22