Єдиний унікальний №317/5200/23 Головуючий в 1 інст. Ачкасов О.М.
Провадження №33/807/102/24 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
28 лютого 2024 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Молоткової В.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Молоткової В.В. на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 31 жовтня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 536,80 грн.
Згідно з постановою суду, 08 вересня 2023 року о 23 год. 10 хв., ОСОБА_1 , на 477 км траси Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, Запорізького району Запорізької області, керував транспортним засобом ЗАЗ AVEO, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат Молоткова В.В. просить скасувати постанову суду та закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що ОСОБА_1 вину у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнає, оскільки алкогольні напої він не вживав та в стані алкогольного сп'яніння не перебував.
Зауважує, що дійсно 08 вересня 2023 року близько 23-00 години ОСОБА_1 рухався на автомобілі ЗАЗ AVEO, державний номерний знак НОМЕР_1 , по автодорозі Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, де на блокпосту він був зупинений працівниками поліції. Працівники поліції запідозрили, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння та запропонували йому пройти огляд на місці за допомогою спеціального приладу, він спочатку погодився, але потім передумав.
Посилається на те, що пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі працівники поліції ОСОБА_1 не висловлювали, хоча він був не проти пройти такий огляд, але працівники поліції залишили його ночувати в автомобілі на території блокпосту.
Вказує, що судом не надано правової оцінки жодному із зазначених доказів на предмет їх достатності та допустимості для встановлення вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вважає, що сам протокол про адміністративне правопорушення не може слугувати доказом в даній справі в розумінні вимог ст.251 КУпАП.
Також зауважує, що рапорт працівника поліції, так само як і пояснення працівників поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які наявні в матеріалах справи, не можуть бути належним доказом у справі, оскільки поліцейські є зацікавленими особами.
Заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_1 ) - адвоката Молоткової В.В., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №407824 від 08 вересня 2023 року, з якого вбачається, що 08 вересня 2023 року о 23 год. 10 хв., ОСОБА_1 , на 477 км траси Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, Запорізького району Запорізької області, керував транспортним засобом ЗАЗ AVEO, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України;
- у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого убачається, що огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810 не проводився у зв'язку із відмовою водія ОСОБА_1 , що підтверджується особистим підписом останнього;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 вересня 2023 року;
- у письмових поясненнях ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 08 вересня 2023 року;
- довідкою з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» відповідно до якої у гр. ОСОБА_1 повторності за ст.130 КУпАП немає. Посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 14 вересня 2001 року;
- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.
Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону №4 УПП в Запорізькій області ДПП капрала поліції Фесина А., згідно з яким, останній доповідає, що 08 вересня 2023 року о 23 год. 30 хв. на БП-3-08 «Лавра», під час фільтраційних заходів було зупинено транспортний засіб ЗАЗ AVEO, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Під час спілкування з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального приладу Alcotest Drager 6810 та у медичному закладі у лікаря-нарколога на що останній відмовився. Проводилась безперервна відеофіксація. На гр. ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД 407824 за ст.130 КУпАП та винесено постанову серії ЕАТ №7696150 за ч.1 ст.126 КУпАП. ПВ не вилучалось. ТД не видавалось. Фізична сила та спеціальні засоби не застосовувались.
Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими, а у своїй сукупності достатніми для прийняття відповідного рішення.
Згідно з оскаржуваною постановою, в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 участі не брав.
Його захисник-адвокат Молоткова В.В. в ході розгляду справи судом першої інстанції просила закрити провадження у справі, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Також, захисник зазначила, що поліцейськими при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було порушено п.7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських (засобів) препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 від 09 листопада 2015 року, крім того, зазначила, що відеозапис, долучений до справи, не є безперервним, що також є порушенням чинного законодавства.
При апеляційному розгляді захисник-адвокат Молоткова В.В. навела доводи, що є аналогічними тим, які містяться в апеляційній скарзі.
На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника-адвоката Молоткової В.В., та заявлені стороною захисту при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Доводи сторони захисту щодо відсутності пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, є безпідставними та спростовуються наявними у справі доказами.
З долученого до протоколу відеозапису убачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ AVEO, державний номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений на блок-посту. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у працівників поліції виникла підозра про перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння, а саме виявлені такі ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова. У зв'язку із цим, працівники поліції запропонували водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager, на що останній погодився. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що потрібно буде почекати поки підвезуть Драгер. Через певний час ОСОБА_1 вийшов з транспортного засобу та направився на заправку, купив там каву та повернувшись сів на пасажирське сидіння свого транспортного засобу. В подальшому, коли привезли Драгер, працівники поліції знову запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager, на що водій ОСОБА_1 почав заперечувати факт керування транспортним засобом та пояснював, що знаходиться в автомобілі в якості пасажира, а тому не повинен проходити огляд на виявлення стану сп'яніння.
Разом з тим, ОСОБА_1 був повідомлений працівниками поліції про наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Зміст наявного в матеріалах справи відеозапису свідчить про те, що поведінка водія ОСОБА_1 свідчила про ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим, працівниками поліції на водія ОСОБА_1 було складено протокол за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку.
Жодних клопотань на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 заявлено не було, останній жодного разу не повідомляв працівникам поліції про те, що він бажає проходити огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, а його поведінка свідчила про те, що він взагалі відмовляється від проходження огляду.
Отже, доводи сторони захисту з зазначеного приводу суд апеляційної інстанції вважає безпідставними.
Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом події та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння.
В свою чергу, статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), згідно з якими, водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у такої особи ознак алкогольного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З приводу доводів апелянта про те, що рапорт працівника поліції та пояснення працівників поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які наявні в матеріалах справи, не можуть бути належним доказом у справі, оскільки поліцейські є зацікавленими особами, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Вина ОСОБА_1 підтверджується перш за все вищевказаними відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан сп'яніння, направленням на огляд ОСОБА_1 та відеозаписом події.
В свою чергу, відомості з вищевказаного рапорту поліцейського та письмові пояснення військовослужбовця НГУ ОСОБА_3 та працівника ВСП ОСОБА_2 повністю узгоджуються з іншими доказами.
Також, не є слушними доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо не визнання ОСОБА_1 вини у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення, оскільки алкогольні напої він не вживав та в стані алкогольного сп'яніння не перебував, з огляду на те, що протокол стосовно ОСОБА_1 складено не за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, а за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що, як зазначено вище, є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а доводи сторони захисту про протилежне є безпідставними та суперечать матеріалам справи.
Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності - також достатності для доведення винуватості ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу, а доводи сторони захисту про протилежне є безпідставними.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
Всі наявні в справі докази узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.
Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано.
При дослідженні матеріалів справи, в т.ч. при перегляді відеозапису, порушень з боку поліцейських, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено.
Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу захисника-адвоката Молоткової В.В. залишити без задоволення.
Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 31 жовтня 2023 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 317/5200/23