Справа № 456/820/19 Головуючий у 1 інстанції: С. С. Сас
Провадження № 22-ц/811/3265/23 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
28 березня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Копняк С.М.,
суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.,
секретар судового засідання - Марко О.Р.,
з участю - представника апелянта ОСОБА_1 , представника заінтересованої особи - адвоката Сидоренко Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 жовтня 2023 року, у справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» з ринку, Шевченківський відділ державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про заміну сторони виконавчого провадження,
у вересні 2023 року ОСОБА_2 подав заяву про заміну сторони виконавчого провадження, в якій просив замінити сторону виконавчого провадження № 67188223 від 20 жовтня 2021 року, відкритого на виконання виконавчого листа № 456/820/19, виданого 11 жовтня 2019 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області щодо зобов'язання ПАТ «ВІЕЙБі Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕйБі Банк» включити вимоги ОСОБА_2 про стягнення на його користь з ПАТ «ВІЕЙБі Банк» заборгованості за рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 грудня 2015 року у справі № 456/4510/15-ц на суму 5 043,23 доларів США, що еквівалентно 112 142 грн 81 коп., до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВІЕЙБІ Банк» як таких, що підлягають задоволенню у четверту чергу та подати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у встановленому законом порядку відповідні зміни до кредитних вимог четвертої черги у реєстрі акцептованих вимог кредиторів ПAT «ВІЕйБі Банк» для затвердження їх виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕЙБі Банк» на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «ВІЕЙБі Банк» з ринку.
В обґрунтування заяви посилався на те, що 20 жовтня 2021 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Києва Метлушенко Г.О. було відкрито виконавче провадження № 67188223 згідно виконавчого листа № 456/828/19, виданого 11 жовтня 2019 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області про зобов'язання ПАТ «ВІЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» включити вимоги ОСОБА_2 про стягнення на його користь з ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості за рішеням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 грудня 2015 року у справі № 456/4510/15-ц на суму 5043,23 доларів США, що еквівалентно 112 142 грн 81 коп. та внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВІЕйБі Банк» як таких, що підлягають задоволенню у четверту чергу виплат, та подати дирекції ФГВФО у встановленому порядку відповідні зміни до кредиторських вимог четвертої черги у реєстрі акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВІЕйБі Банк» для затвердження їх виконавчою дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Після відкриття виконавчого провадження та направлення до уповноваженої особи повідомлення про виконання зобов'язань згідно рішення суду з зазначенням термінів, керівництво ФГВФО почало оскаржувати в суді першої інстанції дії державного виконавця, посилаючись на рішення прийняте ВД ФГВФО N 91627 від 03 вересня 2020 року «Про деякі питання здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк». Згідно цього рішення всі повноваження виведення банку з ринку, проведення спеціальних функцій та ліквідації ПАТ «ВІЕЙБІ Банк» здійснюються безпосередньо Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, також з 07 вересня 2020 року відкликано повноваження ліквідатора ПАТ «ВІЕЙБІ Банк», делеговані Луньо І.В. рішенням ВД Фонду від 22 червня 2020 року № 1175 «Про деякі питання здійснення ліквідації ПАТ «ВІЕйБі Банк». Відповідно до зазначеного рішення управління майном (активами) ПАТ «ВІЕЙБІ Банк» та задоволення вимог його кредиторів здійснюється Фондом безпосередньо. Уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ Банк» стала стороною виконавчого провадження згідно виконавчого листа на примусове виконання рішення суду. Володіючи інформацією з отриманих документів від ВД Фонду, про ліквідацію уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ВІЕйБі Банк», сторони виконавчого провадження та державний виконавець продовжувала проведення виконавчого провадження. При виявленні невідповідності сторони виконавчого провадження, необхідно було призупинити його та звернутись до суду першої інстанції за роз'ясненнями щодо виконання рішення суду. Натомість, виконавцем виносяться постанови від 31 травня 2022 року та 24 червня 2022 року, відповідно 5 100 грн та 10 200 грн накладеного штрафу на ПАТ «ВІЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «ВІЕйБі Банк». 24 червня 2022 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі частини третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконане без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Накладання штрафів і внесення подання правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення. Також, звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання. Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконанням рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов'язкового рішення суду. В межах виконавчого провадження № 67188223 старшим державним виконавцем ніяких дій, крім винесення постанов про накладання на нього штрафу не вчинялось. Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 лютого 2023 року по справі №456/820/19 скасовано постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 67188223 від 24 червня 2022 року. В зв'язку із заявою ВД Фонду щодо законності та необхідності прийняття рішення № 1627 від 03 вересня 2020 року та рішення № 1175 від 07 вересня 2020 року для виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області необхідно провести заміну сторони виконавчого провадження, так як ліквідація уповноваженої особи ФГВФО унеможливлює виконання судового рішення у виконавчому провадженні.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 жовтня 2023 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» з ринку, Шевченківський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвала мотивована тим, що Законом України «Про банки і банківську діяльність» не передбачено правонаступництво банку у разі його ліквідації. Норми спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не містять положень щодо визнання ФГВФО правонаступником банківської установи, у тому числі, у зв'язку з проведенням ліквідації останньої. Отже, незалежно від того, чи проведена ліквідація банку, чи ні, ФГВФО не є правонаступником банку у відповідності до положень чинного законодавства України, оскільки він здійснює лише владні повноваження щодо введення тимчасової адміністрації (ліквідації) банку в порядку, встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
В листопаді 2023 року ОСОБА_2 оскаржив ухвалу суду першої інстанції, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 жовтня 2023 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, не врахував того, що внесення запису про ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та надіслання звіту до Національного Банку України про завершення ліквідації банку не свідчить, що в останнього відсутні правонаступники. При цьому, суд, посилаючись на норми Закону України «Про банки і банківську діяльність», не врахував, що до спірних відносин цей Закон не застосовується, адже такі регулюються спеціальним Законом, яким є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Вказує, що судова практика, врахована судом першої інстанції при постановленні ухвали є незастосовною, адже така сформована у справах з іншими фактичними обставинами, зокрема у цих справах банки були ліквідовані саме ФГВФО, про що внесено відповідний запис до реєстру. А в даній справі, не проведено жодної ліквідації ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК», отже цей банк зберігає свою правосуб'єктність, відбулася зміни лише керівництва. З моменту прийняття ВД ФГВФО рішення № 1627, саме ФГВФО є правонаступником ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» у спірних відносинах.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників заявника та заінтересованої особи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 жовтня 2019 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйбі Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Львівського апеляційного суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 456/820/19 рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 11 жовтня 2019 скасовано та ухвалено постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, а саме зобов'язано ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» включити вимоги ОСОБА_2 про стягнення на його користь з ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості за рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 грудня 2015 року у справі № 456/4510/15-ц на суму 5 043,23 дол. США, що еквівалентно 112 142,81 грн до реєстру акцентованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк», як таких що підлягають задоволенню у четверту чергу та подати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у встановленому законом порядку відповідні зміни до кредиторських вимог четвертої черги у реєстрі акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк» для затвердження їх виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
На виконання постанови суду апеляційної інстанції Стрийським міськрайонним судом Львівської області видано виконавчий лист, стягувачем за яким є ОСОБА_2 , а боржником - публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ПАТ «ВіЕйбі Банк»), в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Пат «ВіЕйбі Банк».
Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Метлушенко Ганни Олександрівни від 20 жовтня 2021 відкрито виконавче провадження ВП №67188223 з примусового виконання виконавчого листа № 456/820/19, виданого 11 жовтня 2021 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області про зобов'язання ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» включити вимоги ОСОБА_2 про стягнення на його користь з ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості за рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 грудня 2015 року у справі №456/4510/15-ц на суму 5 043,23 доларів США, що еквівалентно 112 142,81 грн до реєстру акцентованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк», як таких що підлягають задоволенню у четверту чергу та подати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у встановленому законом порядку відповідні зміни до кредиторських вимог четвертої черги у реєстрі акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк» для затвердження їх виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Метлушенко Ганни Олександрівни від 24 червня 2022 виконавче провадження ВП № 67188223 з примусового виконання виконавчого листа № 456/820/19, виданого 11 жовтня 2021 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області про зобов'язання ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» включити вимоги ОСОБА_2 про стягнення на його користь з ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості за рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 грудня 2015 року у справі № 456/4510/15-ц на суму 5 043,23 доларів США, що еквівалентно 112 142,81 грн до реєстру акцентованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк», як таких що підлягають задоволенню у четверту чергу та подати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у встановленому законом порядку відповідні зміни до кредиторських вимог четвертої черги у реєстрі акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк» для затвердження їх виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - закінчено.
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 лютого 2023 року скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 24 червня 2022 року старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Метлущенко Ганни Олександрівни, винесену у виконавчому провадженні ВП № 67188223.
Постановою Львівського апеляційного суду від 30 червня 2023 року ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 лютого 2023 року залишено без змін.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2029 від 30 листопада 2020 року «Про затвердження ліквідаційного балансу та звіту про виконання ліквідаційної процедури ПАт "Віейбі Банк" вирішено затвердити ліквідаційний баланс станом на 12 листопада 2020 року та звіт про виконання ліквідаційної процедури ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК». Департаменту ліквідації банків ( ОСОБА_3 ) вчинити необхідні дії для проведення державної реєстрації припинення банку як юридичної особи - після вжиття безпосередньо Фондом усіх заходів, передбачених частиною п'ятою статті 52 Закону, спрямованих на задоволення вимог кредиторів, шляхом пред'явлення вимог до пов'язаних з банком осіб про відшкодування шкоди (після отримання остаточного судового рішення). Зобов'язати департамент ліквідації банків ( ОСОБА_3 ) поінформувати відповідною службовою запискою відділ загального діловодства Фонду про факт подання документів для державної реєстрації припинення ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» в результаті ліквідації, до відповідного суб'єкта, що здійснює повноваження у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, не пізніше 16 год 00 хв дня, впродовж якого документи було подано. Дане рішення набирає чинності з моменту його прийняття.
Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
У статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України, беручи до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов'язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом (Рішення Конституційного Суду України від 15 травня 2019 року № 2-рп(ІІ)/2019).
Конституційний Суд України у зазначеному Рішенні також наголосив, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов'язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення (частини перша, друга статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з частинами першою, другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «ДІД Конс» щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 ГПК України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу)).
Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією цивільного процесу, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначених ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до положень статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п'ята статті 442 ЦПК України).
За змістом цієї норми права суд при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження має пересвідчитися, що особа, яка звертається із такою заявою, відноситься до переліку осіб, визначених частиною другою статті 442 ЦПК України, та, що до заяви додано документи, які підтверджують правонаступництво сторони виконавчого провадження.
У зв'язку із заміною боржника або стягувача відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, з огляду на що припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним боржником або стягувачем проводиться відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» та норм ЦПК України за заявою заінтересованої особи зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього боржника або стягувача всі права та обов'язки у зобов'язанні, у тому числі, й право бути стороною виконавчого провадження.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.
Згідно з частиною сьомою статті 104 ЦК України особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про банки і банківську діяльність» цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.
Як зазначено у частині першій статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що унормовує дані правовідносини.
Згідно з пунктом 16 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
У статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до частини першої статті 3 вказаного Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку становить основну функцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який, на підставі статті 6 вказаного Закону, у межах своїх функцій та повноважень здійснює заходи щодо проведення процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку, у тому числі, шляхом виконання плану врегулювання, здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку.
Згідно з частиною першою статті 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Зокрема, згідно з пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку).
На підставі пунктів 1, 2, 3 статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
У частині третій статті 48 цього Закону визначено, що усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд чітко визначає межі повноважень кожної з них. Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі.
З матеріалів справи убачається, що процедура ліквідації ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК», як і виконавче провадження № 67188223, не завершені.
Особливості ліквідації банків встановлюються Законом України «Про банки і банківську діяльність»(згідно з частиною четвертою статті 110 ЦК України).
Відповідно до частини сьомої статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
У частині четвертій статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що у день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатора щодо такого банку припиняються і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надсилає Національному банку України звіт про завершення ліквідації банку.
Аналіз зазначених законодавчих норм свідчить про те, що Законом України «Про банки і банківську діяльність» не передбачено правонаступництво банку у разі його ліквідації.
Норми спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не містять положень щодо визнання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб правонаступником банківської установи, у тому числі, у зв'язку з проведенням ліквідації останньої.
Отже, незалежно від того, проведена ліквідація банку, чи ні, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є правонаступником банку відповідно до положень законодавства України, оскільки він здійснює лише владні повноваження щодо введення тимчасової адміністрації (ліквідації) банку в порядку, встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 334/8020/18 (провадження № 61-7616 св 20), від 20 жовтня 2020 року у справі № 334/401/14 (провадження № 61-11495 св 20), від 25 лютого 2021 року у справі № 333/4351/18 (провадження № 61-5924 св 20), від 02 червня 2022 року у справі № 908/1174/17, від 19 жовтня 2022 року у справі № 161/8815/13-ц (провадження № 61-5736 св 22), від 10 травня 2023 року у справі № 442/8065/21 (провадження № 61-11260 св 22), від 06 лютого 2024 року у справі № 761/13085/14-ц (провадження № 61-18757 св 23) і така судова практика є незмінною.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб починаючи із вересня 2020 року є компетентною установою, що уповноважена вчиняти дії у процедурі ліквідації ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК».
Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів, встановивши, що у цій справі боржником визначено банк, а не уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яка здійснює керівництво та представництво інтересів банку, який перебуває у процесі ліквідації, дійшов обґрунтованого висновку про те, що внаслідок відкликання повноважень ліквідатора - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК», суб'єктний склад сторін як у справі, так і у виконавчому провадженні залишився незмінним. Отже, боржником у ВП № № 67188223 є саме ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК».
Зазначення у виконавчому листі як боржника публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (ПАТ «ВіЕйбі Банк»), в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Пат «ВіЕйбі Банк», не спростовує вірних висновків суду щодо відсутності підстав для заміни сторони у виконавчому провадження, адже боржником у такому є саме банк, а не уповноважена особа, а Фонд не може бути правонаступником банку, який ліквідовується та є стороною виконавчого провадження, адже здійснює лише владні повноваження щодо введення тимчасової адміністрації (ліквідації) банку.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 761/14537/15-ц (провадження № 61-9354 св 23) з подібними правовідносинами та фактичними обставинами, а саме боржником було визначено - публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», в постанові від 21 березня 2024 року.
У постанові Верховного Суду від 12 червня 2023 року у справі №703/2554/20 (провадження № 61-11124 св 22) аналізуючи положення статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зазначено, що уповноваження особа Фонду та банк-боржник є різними суб'єктами.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 24 травня 2023 року у справі № 703/2554/20 (провадження № 61-11115 св 22).
Відтак, доводи апеляційної скарги вірних висновків суду не спростовують.
Посилання в апеляційній скарзі як на підставу оскарження на застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2023 року у справі № 703/2554/20 (провадження № 61-11109 св 22), не заслуговують на увагу, оскільки у справі, яка переглядається, та у справі, на яку посилається заявник, встановлені різні фактичні обставини.
Так, у справі № 703/2554/20 відповідачем (боржником) визначено не банк, а уповноважену особу Фонду, яка здійснює керівництво та представництво інтересів банку, який перебуває у процесі ліквідації. Натомість у справі, яка є предметом перегляду, за змістом судового рішення обов'язки покладено на банк.
Отже, вказаний висновок не є релевантними до справи, яка переглядається.
Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що оскільки оскаржувана ухвала постановлена з додержання норм процесуального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, а саме те, що оскаржуване рішення залишено без змін, підстави для здійснення розподілу судових витрат, відсутні.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 жовтня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 01 квітня 2024 року.
Головуючий С.М. Копняк
Судді: С.М. Бойко
А.В. Ніткеви