29 березня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/724/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
І. РУХ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (далі - відповідач або Департамент), в якому просить:
- визнати протиправною відмову Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, що оформлена листом від 19.12.2023 року №К-4775/0-24/01, у видачі їй, ОСОБА_1 , будівельного паспорта на нове будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці площею 0,0342 га, за кадастровим номером 7310136600:07:005:0117, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради видати їй, ОСОБА_1 , будівельний паспорт на нове будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці площею 0,0342 га, за кадастровим номером 7310136600:07:005:0117, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
1.3. Ухвалою суду від 20.02.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Позиція позивача
2.1. В обґрунтування позову позивач зазначає, що вона є власником земельної ділянки площею 0,0342 га, за кадастровим номером 7310136600:07:005:0117, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.12.2019 року №192289200.
2.2. Пунктом 4 рішення Чернівецької міської ради від 07.11.2019 року №1941 міською радою затверджено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , проект землеустрою зі зміни цільовою призначення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0342 га (кадастровий номер 7310136600:07:005:0117), для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код 02.01) за рахунок власної земельної ділянки для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03) (підстава: заява ОСОБА_1 , зареєстрована 24.07.2019 р. за №К-4585/0-04/01 (ЦНАП), договір купівлі-продажу від 19.02.2019 р. №3471, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме маймо про реєстрацію права власності від 19.02.2019 р. №156823660).
2.3. 04.12.2023 року нею подано до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради заяву щодо видачі будівельного паспорта на нове будівництво індивідуального житлового будинку на належній їй земельній ділянці по АДРЕСА_1 .
2.4. Однак, у відповідь на її звернення Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради відмовлено у видачі будівельного паспорта, оформивши таку відмову листом від 19.12.2023 року №К-4775/0-24/01. Як підставу для прийняття спірної відмови Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради зазначив про те, що Рішенням 48 сесії міської ради VI скликання від 27.03.2014р. №1171 затверджена містобудівна документація «Коригування генерального плану міста Чернівців», в складі якої розроблена схема та план зонування території міста Чернівці. Відповідно до санітарно-гігієнічного регламенту, земельна ділянка на АДРЕСА_1 знаходиться в санітарно - захисній зоні з умов шуму (залізниця) (підзона САН-2). Розміщення житлових будинків в межах санітарно - захисних зон від залізниць не допускається. З врахуванням вимог пункту 10.1.6 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» розміщення житлового будинку можливо при умові забезпечення прилеглої території нормативних рівнів шуму. Також Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради зазначено про те, що пунктом 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» визначено, що граничний розмір площі земельної ділянки для індивідуальної житлової забудови має становити не менш ніж 500 м2. Згідно примітки 2 до вказаного пункту ДБН при розміщенні земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в межах сформованої забудови площа її може бути зменшена, але не більше ніж на 20% за умов забезпечення санітарних та протипожежних вимог. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.12.2019 р. №192289200, земельна ділянка на АДРЕСА_1 має площу 0,0342га.
2.5. Однак, позивач зазначену відмову Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради у видачі мені будівельного паспорта, що оформлена листом від 19.12.2023 року №К-4775/0-24/01, вважає протиправною з огляду на те, що коригування генерального плану відповідно до містобудівної документації “Коригування генерального плану міста Чернівців”, затвердженої рішенням 48 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 27.03.2014 року №1171, відбулось без врахування цільового призначення належної їй земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім того, відповідно до Ескізу намірів забудови «Житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 », виконаного на замовлення в сертифікованого архітектора, заплановано побудувати житловий будинок загальною площею 190,62 кв.м. із площею забудови 139,5 кв.м., клас наслідків CC1.
2.6. А тому, оскільки земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 перебуває у її власності, а її цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, вона вважає, що така земельна діяльна може бути використана для будівництва житлового будинку. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2022 у справі №826/1732/18, від 27.07.2022 у справі №405/5220/17 та застосована Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 08.05.2023 року у справі № 600/3670/22-а.
2.7. А тому, на думку позивача, Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради протиправно відмовлено їй у видачі будівельного паспорта з підстави того, що належна їй земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 знаходиться в санітарно-захисній зоні з умов шуму (залізниця) (підзона САН-2), де розміщення житлових будинків не допускається.
2.8. Стосовно іншої підстави для відмови у видачі будівельного, а саме того, що пунктом 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» визначено, що граничний розмір площі земельної ділянки для індивідуальної житлової забудови має становити не менш ніж 500 м., натомість належна їй земельна ділянка на АДРЕСА_1 має площу 0,0342 га., то така підстава, на думку позивача, також є необґрунтованою, адже рішення Чернівецької міської ради від 07.11.2019 року №1941 було прийнято після набрання чинності ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (01.10.2019 року), відтак з урахуванням і вказаного пункту 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» та обставин, передбачених примітками 1 та 2 до пункту 6.1.32. ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».
2.9. Відтак вважає, що Чернівецька міська рада, як суб'єкт владних повноважень, приймаючи рішення від 07.11.2019 року №1941, врахувала, або принаймні повинна була врахувати вимоги ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій». Натомість, ризик помилки вказаного органу при прийнятті рішення від 07.11.2019 року №1941 повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, тобто у даному випадку не можуть нести негативних наслідків для її прав та інтересів.
2.10. У зв'язку із наведеним позивача просить позов задовольнити у повному обсязі
Позиція відповідача
2.11. Згідно поданого до суду відзиву на позовну заяву представник відповідача зазначає про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення. В обґрунтування своєї позиції вказує наступне.
2.12. Так зазначає, що Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року №103 затверджено Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок №103).
2.12. Відповідно до пункту 2.1. Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг.
2.13. Пунктом 2.3. Порядку №103 передбачено, що уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
2.14. Згідно пункту 2.4. Порядку №103 пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:
- неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу;
- невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій' планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
2.15. Через центр надання адміністративних послуг з відповідною заявою та пакетом документів до департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради звернулась ОСОБА_1 щодо видачі будівельного паспорта на нове будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці за кадастровим номером 7310136600:07:005:0117 площею 0,0342га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 .
2.16. Листом Департаменту від 19.12.2023 №К-4775/0-24/01 Оксану Календар поінформовано про наступне. Рішенням 48 сесії міської ради VI скликання від 27.03.014 №1171 затверджена містобудівна документація «Коригування генерального плану міста Чернівців», в складі якої розроблена схема та план зонування території міста Чернівці. Відповідно до санітарно - гігієнічного регламенту, земельна ділянка на АДРЕСА_1 знаходиться в санітарно - захисній зоні з умов шуму (залізниця) (підзона САН-2). Розміщення житлових будинків в межах санітарно - захисних зон від залізниць не допускається. З врахуванням вимог пункту 10.1.6 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» розміщення житлового будинку можливо при умові забезпечення прилеглої території нормативних рівнів шуму. Пунктом 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» визначено, що граничний розмір площі земельної ділянки для індивідуальної житлової забудови має становити не менш ніж 500 м2. Згідно примітки 2 до вказаного пункту ДБН при розміщенні земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в межах сформованої забудови площа її може бути зменшена, але не більше ніж на 20% за умов забезпечення санітарних та протипожежних вимог.
2.17. Відповідно до наданого позивачем витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.12.2019 року №192289200, вбачається, що земельна ділянка на АДРЕСА_1 має площу 0,0342 га, що в свою чергу, унеможливлює отримання будівельного паспорту на нове будівництво на АДРЕСА_1 .
2.18. Згідно частини 2 статті 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
2.19. Зважаючи на викладені обставини, керуючись зазначеними нормами законодавства, зокрема п. 2.4. Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року №103, Департамент правомірно відмовив позивачу у видачі будівельного паспорту та повернув документи позивачу.
2.20. Таким чином, беручи до уваги зазначене вище, представник відповідача вважає, що відмова позивачу є законною та відповідає вимогам чинного законодавства.
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,0342 га, за кадастровим номером 7310136600:07:005:0117, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.12.2019 року №192289200.
3.2. Право власності на земельну ділянку набуто на підставі договору купівлі-продажу №3471 від 19.02.2019 року та рішення Чернівецької міської ради від 07.11.2019 року №1941.
Зокрема, пунктом 4 рішення Чернівецької міської ради від 07.11.2019 року №1941 міською радою затверджено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , проект землеустрою зі зміни цільовою призначення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0342 га (кадастровий номер 7310136600:07:005:0117), для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код 02.01) за рахунок власної земельної ділянки для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03) (підстава: заява ОСОБА_1 , зареєстрована 24.07.2019 р. за №К-4585/0-04/01 (ЦНАП), договір купівлі-продажу від 19.02.2019 р. №3471, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме маймо про реєстрацію права власності від 19.02.2019 р. №156823660).
3.3. 04.12.2023 року ОСОБА_1 подала до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради заяву (вх. №575549) щодо видачі будівельного паспорта на нове будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці за кадастровим номером 7310136600:07:005:0117 площею 0,0342 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на вул. Залозецького Володимира, 34-А
3.4. За результатами розгляду заяви Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради надана відповідь, яка оформлена листом від 19.12.2023 року №К-4775/0-24/01 «Про відмову у видачі будівельного паспорта», яким позивача повідомлено про наступне:
«…Рішенням 48 сесії міської ради VI скликання від 27.03.2014р. №1171 затверджена містобудівна документація «Коригування генерального плану міста Чернівців», в складі якої розроблена схема та план зонування території міста Чернівці.
Відповідно до санітарно-гігієнічного регламенту, земельна ділянка на АДРЕСА_1 знаходиться в санітарно-захисній зоні з умов шуму (залізниця) (підзона САН-2). Розміщення житлових будинків в межах санітарно-захисних зон від залізниць не допускається. З врахуванням вимог пункту 10.1.6 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» розміщення житлового будинку можливо при умові забезпечення прилеглої території нормативних рівнів шуму.
Одночасно інформуємо, що пунктом 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» визначено, що граничний розмір площі земельної ділянки для індивідуальної житлової забудови має становити не менш ніж - 500 м2. Згідно примітки 2 до вказаного пункту ДБН при розміщенні земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в межах сформованої забудови площа її може бути зменшена, але не більше ніж на 20% за умов забезпечення санітарних та протипожежних вимог.
Відповідно до наданого Вами витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.12.2019р. №192289200, земельна ділянка на АДРЕСА_3 має площу 0,0342га.
Враховуючи вищенаведене, управління містобудування та архітектури департаменту відмовляє Вам у видачі будівельного паспорта на нове будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 ».
3.5. Також судом встановлено, що Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради надіслано ОСОБА_1 повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта від 20.12.2023 року № А3261829918207509917 наступного змісту: «На Ваше звернення №575549 від 04.12.2023 р., щодо видані будівельного паспорта забудови земельної ділянки 7310136600:07:005:0117 на об'єкт будівництва Нове будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1 в місті Чернівці Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (44158575) відмовляє в наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки відповідно до пункту 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011, а саме: Невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Обґрунтування підстави для другого пункта: Рішенням 48 сесії міської ради VI скликання від 27.03.2014р, № 1171 затверджена містобудівна документація «Коригування генерального плану міста Чернівців», в складі якої розроблена схема та план зонування території міста Чернівці. Відповідно до санітарно-гігієнічного регламенту, земельна ділянка на АДРЕСА_1 знаходиться в санітарно-захисній зоні з умов шуму (залізниця) (підзона САН-2). Розміщення житлових будинків в межах санітарно-захисних зон від залізниць не допускається. З врахуванням вимог пункту 10.1.6 ДБН 5.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» розміщення житлового будинку можливо при умові забезпечення прилеглої території нормативних рівнів шуму. Одночасно інформуємо, що пунктом 6.1.32 ДБН 6.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» визначено, що граничний розмір площі земельної ділянки для індивідуальної житлової забудови має становити не менш ніж 500м2. Згідно примітки 2 до вказаного пункту ДБН при розміщенні земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в межах сформованої забудови площа ЇЇ може бути зменшена, але не більше ніж на 20% за умов забезпечення санітарних та протипожежних вимог. Відповідно до наданого Вами витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.12.2019р. № 192289200, земельна ділянка на АДРЕСА_1 має площу 0,0342 га».
ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ
4.1. Так, предметом оскарження у цій справі є відмова Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта на забудову земельної ділянки, яке оформлене у формі листа від 19.12.2023 року №К-4775/0-24/01 «Про відмову у видачі будівельного паспорта». Отже, при розгляді цієї справи, суд надасть зазначеній відмові Департаменту оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права.
4.2. Спеціальним законом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI, в редакції чинній на час звернення позивача із заявою про видачу будівельного паспорта).
4.3. Положеннями частини 2 статті 8 Закону № 3038-VI передбачено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
4.4. Частиною 1 статті 16 Закону № 3038-VI закріплено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
4.5. Відповідно до положень статті 27 Закону № 3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі (частина 1 статті 27 Закону № 3038-VI).
Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника (частина 2 статті 27 Закону № 3038-VI).
Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (частина 3 статті 27 Закону № 3038-VI).
Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (частина 4 статті 27 Закону № 3038-VI).
4.6. Відповідно до статті 27 Закону № 3038-VI, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 року № 103 затверджений Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (діла - Порядок № 103, в редакції чинній на час звернення позивача із заявою про видачу будівельного паспорта). Вказаний Порядок призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб'єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.
4.7. Відповідно до пункту 1.4. Порядку № 103 розроблення будівельного паспорта здійснюється відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні.
4.8. Згідно пункту 2.1. Порядку № 103 будівельний паспорт видається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви на видачу будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, до якої додаються: копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, або заповіту, у разі якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об'єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту); згода співвласника (співвласників) об'єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності); схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку; проектна документація (за наявності); згода співвласника (співвласників) земельної ділянки на забудову (у разі розміщення нових об'єктів) (за умови перебування у спільній власності); інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об'єкта (за наявності).
4.9. Уповноважений орган з питань містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, будівельним нормам і правилам (пункт 2.3. Порядку №103).
4.10. Разом з цим, вказаним Порядком визначено також підстави, за яких замовнику повертається поданий до уповноваженого органу містобудування та архітектури пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін.
4.11. Так, згідно пункту 2.4. Порядку № 103 пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам; подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта.
4.12. Документи для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертаються замовнику у спосіб, відповідно до якого подавалися такі документи за рішенням уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури шляхом направлення повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта з відповідним обґрунтуванням усіх підстав повернення у строк, який не перевищує строк його надання, з попереднім внесенням відповідного рішення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - Реєстр будівельної діяльності) (пункт 2.5 Порядку №103).
4.13. Отже, слід звернути увагу, що згідно Порядку № 103 підставою для відмови у наданні будівельного паспорта може бути неподання повного пакета документів або невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
4.14. Суд також зазначає, що згідно частини 2 статті 5 Закону № 3038-VI вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
4.15. Частиною 1 статті 16 Закону № 3038-VI визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
4.16. За змістом частини 1 статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Обов'язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту (частина 2 статті 17 Закону № 3038-VI).
4.17. План зонування території (зонінг) - це документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону №3038-VI).
4.18. При цьому, відповідно до частини 1 статті 18 Закону №3038-VI план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон, а згідно пункту 1 частини 3 цієї ж статті Закону №3038-VI зонування території здійснюється з дотриманням вимог щодо урахування попередніх рішень про планування і забудови території.
4.19. Згідно частини 3 статті 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
4.20. Отже, з викладеного слідує, що як генеральний план населеного пункту, так і план зонування території розробляються з врахуванням інтересів людини та попередніх рішень про планування і забудови території.
4.21. До того ж, в силу приписів частини 1 статті 21 Закону № 3038-VI розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні підлягають громадському обговоренню.
4.22. Відтак, аналіз вищезазначених положень законодавства свідчить про те, що врахування громадських інтересів при розробленні проектів містобудівної документації має вирішальне значення, оскільки мета містобудування та розроблення на його виконання містобудівної документації, спрямована на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.
4.23. Як визначено статтею 1 Закону України “Про основи містобудування” від 16.11.1992 року № 2780-XII (далі - Закон № 2780-ХІІ, в редакції чинній на час звернення позивача із заявою про видачу будівельного паспорта) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
4.24. У статті 5 Закону № 2780-ХІІ визначені основні вимоги до містобудівної діяльності. Зокрема, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил.
4.25. Поряд з цим, стаття 1 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» (далі - Закон № 858-IV) містить таке визначення поняття цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.
4.26. Тобто, під цільовим призначення земельної ділянки варто розуміти її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.
4.27. За змістом статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (частина 1 статті 19 Земельного кодексу України).
4.28. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі (частина 2 статті 19 Земельного кодексу України).
4.29. Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим (частина 3 статті 19 Земельного кодексу України).
4.30. Таким чином, кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму. Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.
4.31. Частиною 1 статті 193 Земельного кодексу України встановлено, що державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.
4.32. Отже, відомості щодо цільового призначення земельної ділянки, відповідно до приписів вищевказаних правових норм, відображуються у державному земельному кадастрі.
4.33. Як встановлено судом, ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0342 га, за кадастровим номером 7310136600:07:005:0117, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.12.2019 року №192289200.
4.34. Також, цільове призначення земельна ділянка площею 0,0342 га, за кадастровим номером 7310136600:07:005:0117 - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) підтверджується наданим позивачем витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.11.2019 року №НВ-7305031792019.
4.35. При цьому, судом також встановлено, що пунктом 4 рішення Чернівецької міської ради від 07.11.2019 року №1941 міською радою затверджено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , проект землеустрою зі зміни цільовою призначення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0342 га (кадастровий номер 7310136600:07:005:0117), для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код 02.01) за рахунок власної земельної ділянки для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03) (підстава: заява ОСОБА_1 , зареєстрована 24.07.2019 р. за №К-4585/0-04/01 (ЦНАП), договір купівлі-продажу від 19.02.2019 р. №3471, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме маймо про реєстрацію права власності від 19.02.2019 р. №156823660).
4.36. Однак, відповідно до містобудівної документації “Коригування генерального плану міста Чернівців”, затвердженої рішенням 48 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 27.03.2014 року №1171, в складі якої розроблено схема та план зонування території міста Чернівців, земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться в санітарно-захисній зоні з умов шуму (залізниця) (підзона САН-2), де розміщення житлових будинків не допускається, що і було однією з підстав для відмови позивачу у видачі будівельного паспорта.
4.37. Однак суд вважає, що коригування генерального плану відбулось без врахування цільового призначення належної ОСОБА_1 земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
4.38. Окрім того, відповідно до наявного у матеріалах справи Ескізу намірів забудови «Житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 », виконаного на замовлення в сертифікованого архітектора, заплановано побудувати житловий будинок загальною площею 190,62 кв.м. із площею забудови 139,5 кв.м., клас наслідків CC1.
4.39. Враховуючи зазначене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що оскільки земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 перебуває у її власності, а цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, то така земельна ділянка вона може бути використана для будівництва житлового будинку.
4.40. Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 21.02.2022 року у справі №826/1732/18, від 27.07.2022 року у справі №405/5220/17, яка застосована Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 08.05.2023 року у справі № 600/3670/22-а.
4.41. Таким чином, на переконання суду, Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради протиправно відмовлено ОСОБА_1 у видачі будівельного паспорта з підстави того, що належна їй земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 знаходиться в санітарно-захисній зоні з умов шуму (залізниця) (підзона САН-2) згідно містобудівної документації “Коригування генерального плану міста Чернівців”, затвердженої рішенням 48 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 27.03.2014 року №1171.
4.42. Водночас, судом також встановлено, що іншою підставою для відмови у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта слугувало те, що пунктом 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» визначено, що граничний розмір площі земельної ділянки для індивідуальної житлової забудови має становити не менш ніж 500 м2, натомість належна їй земельна ділянка на АДРЕСА_1 має площу 0,0342га.
4.43. У даному контексті суд зазначає, що Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 року № 104 «Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» затверджено ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» та визнано такими, що втратили чинність, ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій», затверджені наказом Мінрегіону від 23 квітня 2018 року № 100, з дня набрання чинності ДБН Б.2.2-12:2019. Вказані ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» набрали чинності 01.10.2019 року.
4.44. Так, пунктом 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» визначено, що Граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва, має становити не менше 150 м2 для блокованої забудови і не менше 500 м2 для індивідуальної житлової забудови.
4.45. Приміткою 1 до пункту 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» передбачено, що до площі присадибної земельної ділянки включається площа під забудовою житлових будинків та господарських будівель.
4.46. Приміткою 2 до пункту 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» визначено, що при розміщенні земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку в межах сформованої забудови площа її може бути зменшена, але не більше ніж на 20 % за умов забезпечення санітарних та протипожежних вимог.
4.47. Поряд з цим, як встановлено судом з матеріалів справи, пунктом 4 рішення Чернівецької міської ради від 07.11.2019 року №1941 міською радою затверджено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , проект землеустрою зі зміни цільовою призначення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0342 га (кадастровий номер 7310136600:07:005:0117), для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код 02.01) за рахунок власної земельної ділянки для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03) (підстава: заява ОСОБА_1 , зареєстрована 24.07.2019 р. за №К-4585/0-04/01 (ЦНАП), договір купівлі-продажу від 19.02.2019 р. №3471, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме маймо про реєстрацію права власності від 19.02.2019 р. №156823660).
4.48. Тобто, рішення Чернівецької міської ради від 07.11.2019 року №1941 було прийнято після набрання чинності ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (01.10.2019 року), відтак з урахуванням і вказаного пункту 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» та обставин, передбачених примітками 1 та 2 до пункту 6.1.32. ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».
4.49. Суд наголошує, що у контексті оцінки дій відповідача, суд повинен врахувати критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які визначені частиною 2 статті 2 КАС України.
4.50. Так, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
4.51. Суд зазначає, що критерій обґрунтованості рішення або дії вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставини, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
4.52. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.
4.53. Так, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Фадєєва проти Росії» нагадав, що, оцінюючи докази, слід застосовувати такий загальний принцип, як принцип доведення "поза всяким сумнівом". Така доведеність може випливати із співіснування досить вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або неспростовних фактичних презумпцій (&.79)
4.54. Суд звертає увагу, що відповідач здійснюює (здійснював) свою діяльність як орган влади, а отже його діяльність має характеризуватись певною послідовністю та передбачуваністю, що зокрема слідує з принципу належного урядування.
4.55. При цьому суд нагадує, що зміст принципу належного урядування передбачає, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права; потреба виправити минулу “помилку” не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків; ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися коштом осіб, яких вони стосуються (Рішення ЄСПЛ у Справі “Рисовський проти України” (заява № 29979/04), прийняте 20.10.2011 року (набуло статусу остаточного 20.01.2012 року).
4.56. На переконання суду, Чернівецька міська рада, як суб'єкт владних повноважень, приймаючи рішення від 07.11.2019 року №1941, врахувала, або принаймні повинна була врахувати вимоги ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій». Натомість, ризик помилки вказаного органу при прийнятті рішення від 07.11.2019 року №1941 повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, тобто у даному випадку не можуть нести негативних наслідків для прав та інтересів ОСОБА_1 .
4.57. Належне урядування, зобов'язує державу діяти послідовно і заперечує будь-який інструмент, суть якого полягає в тому «даю однією рукою, а іншою забираю».
4.58. Натомість, обраний Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради підхід до розгляду заяви ОСОБА_1 щодо видачі будівельного паспорта суперечить принципу належного урядування та в цілому верховенства права, однієї з чеснот якого є послідовність та прогнозованість.
4.59. При цьому, у силу прийняття Чернівецькою міською радою вказаного рішення у ОСОБА_1 виникли «правомірні очікування» про те, що вона у подальшому зможе використати земельну ділянку саме за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код 02.01).
4.60. Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
4.61. Частиною 4 статті 373 Цивільного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
4.62. Згідно зі статтею 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
4.63. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.
4.64. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
4.65. Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Пайн Велі Девелопмент ЛТД» та інші проти Ірландії» постановлено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною права власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для дотримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати так.
4.66. Таким чином, на переконання суду, Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради протиправно відмовлено ОСОБА_1 у видачі будівельного паспорта також з підстави того, що пунктом 6.1.32 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» визначено, що граничний розмір площі земельної ділянки для індивідуальної житлової забудови має становити не менш ніж 500 м2, натомість належна їй земельна ділянка на АДРЕСА_1 має площу 0,0342га.
V. ВИСНОВКИ СУДУ
5.1. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
5.2. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
5.3. Відповідачем не доведено правомірність відмови позивачу у видачі будівельного паспорта, натомість останнім доведено суду її протиправності, а тому, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
5.4. Відтак, оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів сторін в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини «Проніна проти України» (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об'єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.
5.5. При цьому, щодо обраного позивачем способу захисту суд окремо зазначає наступне.
5.6. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).
5.7. Конституційний Суд України в рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.
5.8. Роль суду в правовій державі, окрім іншого, полягає в забезпеченню правового порядку та правової визначеності. Суд не може використовуватись як механізм розбалансування правовідносин, його діяльність має відповідати вимогам справедливості та враховувати наслідки реалізації його рішень.
5.9. У даній справі, прийняття рішення про відповідність чи невідповідність пакету документів для видачі будівельного паспорта державним будівельним нормам, стандартам і правилам відноситься до дискреційних повноважень відповідача. А тому, при прийнятті рішення про відмову у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради належало перевірити відповідність чи невідповідність пакету документів для видачі будівельного паспорта державним будівельним нормам, стандартам і правилам, тобто такий обсяг дій відноситься до дискреційних повноважень відповідача.
5.10. З урахуванням позиції суду про необґрунтованість наведених відповідачем у листі від 19.12.2023 року №К-4775/0-24/01 «Про відмову у видачі будівельного паспорта» підстав для відмови у видачі будівельного паспорта, суд у цій справі приходить до висновку про те, що відмова Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради у видачі будівельного паспорта у цілому є протиправною.
5.11. Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
5.12. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
5.13. Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
5.14. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
5.15. За таких обставин, суд вважає, що позивачем вірно обрано спосіб захисту свого порушеного права шляхом зобов'язання Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради видати їй, ОСОБА_1 , будівельний паспорт на нове будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці площею 0,0342 га, за кадастровим номером 7310136600:07:005:0117, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою
АДРЕСА_1 . РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
6.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією №90 від 15.02.2024 року
6.3. Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, що оформлена листом від 19.12.2023 року №К-4775/0-24/01, у видачі ОСОБА_1 будівельного паспорта на нове будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці площею 0,0342 га, за кадастровим номером 7310136600:07:005:0117, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
3. Зобов'язати Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт на нове будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці площею 0,0342 га, за кадастровим номером 7310136600:07:005:0117, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради судові витрати у вигляді сплаченого згідно квитанції №90 від 15.02.2024 року судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради (м. Чернівці, вул. Богдана Хмельницького, 64А, код ЄДРПОУ 44158575).
Суддя О.В. Анісімов