Справа № 2-А-1635/10
31 серпня 2010 року Дзержинський районний суд міста Харкова
у складі: головуючого судді - Федосенко В.В.
при секретарі - Прядко Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС Відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУМВСУ в Харківській області Харкові Курганського Володимира Петровича про скасування постанов про адміністративні правопорушення
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, посилаючись на те, що 09.04.09 року ІДПС Відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУМВСУ в Харківській області Харкові Курганським В.П. була складена Постанова АХ АХ № 099925 по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, в якій зазначено, що позивач 09.04.09 року о 08:14:28 год. керувала автомобілем NISSAN PRIMERA державний номер НОМЕР_1 по вул. Сумській, 132 зі швидкістю 92 км/год., чим порушила п. 12.4 ПДР України.
За вказане правопорушення позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 300 грн.
Позивач вважає постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності незаконною та просить її скасувати, посилаючись на те, ще не допускала вказаного порушення.
Представник позивача у судове засідання не з*явився та надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, причини неявки суду не повідомив.
Згідно ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним причину неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до наступного.
Судом встановлено, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення АХ № 099925 від 09.04.09 року, складеної ІДПС Відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУМВСУ в Харківській області Харкові Курганським В.П. позивач 09.04.09 року о 08:14:28 год. керувала автомобілем NISSAN PRIMERA державний номер НОМЕР_1 по вул. Сумській, 132 зі швидкістю 92 км/год., чим порушила п. 12.4 ПДР України. На підставі чого позивачу було призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн.
У якості доказу скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП були надані фотознімки.
Із доданого зображення до протоколу неможливо ідентифікувати місце скоєного правопорушення та яке обмеження швидкості встановлене у місці фіксації. Жодних об'єктивних даних, які б могли підтвердити географічну локалізацію даного автомобіля не має. Також, чітко не відображено державний номер зафіксованого автомобіля.
Не надано суду й доказів безсумнівного визначення швидкості у 92 км/год. Так, вимірювач швидкості «Візір» має кут огляду фотозйомки, який регулюється користувачем, а кут та дальність радіолокації залишається постійною, тобто, прилад може вказати швидкість іншого автомобіля, який рухається поруч і/або більший за розмірами, а за таких умов це може означати, що насправді виміряна швидкість є швидкістю автомобіля, який рухався поруч або у кількох метрах від мого автомобіля. Як доказ цього є фото зроблене через 10 сек., на якій вбачається декілька автомобілів. Отже, у справі не має достовірних доказів про швидкість саме автомобілю позивача.
В постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначається де розташовувався прилад "Візир", на якій ділянці автошляху.
Таким чином, суд не може зробити висновок де було зафіксовано порушення правил дорожнього руху, а саме в населеному пункті чи за його межами.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерплих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 258 КУпАП - протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
Однак, в постанові вказано, що зйомка велася приладом «Візир», що не є приладом, який працює в автоматичному режимі, бо передбачає у своїй роботі керування інспектором ДАІ безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об'єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо).
Відповідачем не надано суду жодних обґрунтованих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП.
Враховуючи викладене, повно та всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, суд вважає, що постанова про адміністративне правопорушення є протиправною, оскільки в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Таким чином позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 10, 11, 70, 71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 289, 292, 293 КУпАП, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову серії АХ № 099925 від 09.04.09 року про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 гривень за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя: